Хаджжі II ас-Саліх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хаджжі II ас-Саліх
араб. الملك الصالح/المنصور/المظفر صلاح الدين حاجي بن شعبان
Хаджжі II ас-Саліх
Мідний філс Хаджжі II
Прапор
Султан Єгипту
1382 — 1382
Попередник: Алі II аль-Мансур Алауддін
Спадкоємець: Баркук
1389 — 1390
Попередник: Баркук
Спадкоємець: Баркук
 
Народження: 1372
Каїр
Смерть: 1390(1390)
Каїр
Релігія: Іслам сунітського спрямування
Династія: Бахріти
Батько: Шабан II

Медіафайли у Вікісховищі?

Ас-Саліх аль-Мансур Салах ад-Дін Хаджжі ібн Шабан (араб. الملك الصالح/المنصور/المظفر صلاح الدين حاجي بن شعبان‎; помер 1390) — останній мамелюкський правитель Єгипту з династії Бахрітів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після смерті султана Алі II у травні 1382 року група впливових черкеських мамелюків еміра Баркука возвели на престол чергового малолітнього султана з династії Бахрітів. Новий султан був розпещеною дитиною й садистом, який любив мучити жінок свого гарему. У листопаді 1382 року Баркук вирішив, що він має достатньо сил, щоб зайняти трон самостійно. Заворушення у Сирії вимагали сильного правителя. Баркук усунув Хаджжі II й домігся визнання себе султаном — першим з черкеської династії Бурджитів.

Як з'ясувалось, Баркук захопив трон передчасно, що призвело до новому періоду політичної нестабільності та громадянської війни. 1389 року у східній Анатолії й Алеппо повстали еміри Мінташ і Ялбуга, яких підтримували арабські богослови, які бажали повернути державу мамелюків під контроль халіфа аль-Мутавакіля I. Вони мали підтримку тюрків і монголів, зайняли Дамаск і навесні 1389 року вирушили на Каїр. Коли до повстання приєднались столичні еміри, заворушення поширились і на Каїр, де за наказом Баркука почали зводити укріплення. На вулицях зав'язались бої, заколотники з катапультами та грецьким вогнем атакували цитадель. Дедалі більше послідовників залишали Баркука, незважаючи на його обіцянки. У травні 1389 року Хаджжі II був відновлений на престолі, але два лідери повстання — Мінташ і Ялбуга — посварились та почали війну одне з одним. За рік Баркуку вдалось, за допомогою місцевих чиновників, вийти з в'язниці та згуртувати навколо себе своїх прибічників. 1 лютого 1390 року він увійшов до Каїра з тріумфом. Халіф Закарія аль-Мутасім і султан Хаджжі II потрапили у полон. Повалений султан помер у цитаделі того ж року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jörg-Dieter Brandes: Die Mameluken: Aufstieg und Fall einer Sklavendespotie. Sigmaringen 1996, стор. 198 f.
  • Robert Irwin: The Middle East in the Middle Ages: The Early Mamluk Sultanate, 1250—1382. New York 2008, стор. 149
  • Jörg-Ronald Kessler: Die Welt der Mamluken: Ägypten im späten Mittelalter 1250—1517. Berlin 2004, стор. 6