Хайме Вальдес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хайме Вальдес
Хайме Вальдес
Хайме Вальдес
Особисті дані
Народження 11 січня 1981(1981-01-11) (43 роки)
  Сантьяго, Чилі
Зріст 176 см
Вага 74 кг
Прізвисько El Pajarito (укр. Пташка)[1]
Громадянство  Чилі
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Чилі «Коло-Коло»
Номер 20
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–1999 Чилі «Палестіно» 39 (15)
2000–2004 Італія «Барі» 119 (8)
2004–2005 Італія «Фіорентина» 5 (1)
2005–2008 Італія «Лечче» 116 (16)
2008–2010 Італія «Аталанта» 61 (10)
2010–2011 Португалія «Спортінг» 24 (5)
2011–2014 Італія «Парма» 54 (5)
2014–2019 Чилі «Коло-Коло» 136 (20)
2020– Чилі «Депортес Ла-Серена» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2001 Чилі Чилі U-20 3 (1)
2001–2010 Чилі Чилі 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 грудня 2019.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 26 грудня 2019.

Хайме Вальдес (ісп. Jaime Valdés, нар. 11 січня 1981, Сантьяго) — чилійський футболіст, півзахисник клубу «Коло-Коло». Футболіст року в Чилі (2014, 2017).

Протягом майже усієї кар'єри виступав в Італії, де провів загалом 14 років, також недовго грав за португальський «Спортінг» та національну збірну Чилі.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1998 року виступами за команду «Палестіно» з рідного міста Сантьяго, яку тренував Мануель Пеллегріні, забивши 15 голів у 39 матчах лише 18 років, чим зацікавив ряд європейських клубів, в тому числі і італійського «Барі», до складу якого приєднався в грудні 1999 року і став виступати разом із своїм співвітчизником Паскуалем де Грегоріо.

Дебютував у Серії А вже в наступному сезоні під керівництвом Еудженіо Фашетті, 15 жовтня 2000 року, замінивши марокканця Рашида Негруза на 84-й хвилині гри проти «Ювентуса» (0:2). За підсумками того сезону 2000–01, в якому гравець зіграв лише 10 ігор в усіх турнірах, клуб вилетів з вищого дивізіону, але Вальдес послідував з командою до Серії Б і став основним гравцем першої команди, замінивши Антоніо Кассано, що покинув колектив. У другому дивізіоні за «б'янкороссі» провів ще три сезони, але так і не зумів повернути клуб в еліту, зігравши загалом за 4 роки 134 гри в усіх турнірах, за які забив 9 голів.

У серпні 2004 року Вальдес підписав контракт з «Фіорентиною», що грала у Серії А, куди перейшов на правах співволодіння. У рамках угоди у зворотньому напрямку був відправлений Массіміліано Скалья[it]. Проте у новій команді зіграти Хайме не зміг, провівши за половину сезону лише 7 ігор у складі флорентійців, через що вже у січні 2005 року клуб продав свою частину прав на гравця «Лечче» в обмін на Валерія Божинова. Влітку того ж року «Лечче» викупив і другу половину прав на гравця у «Барі», таким чином ставши одноосібним власником контракту. За підсумками сезону 2005/06 цей клуб також покинув вищий дивізіон і Вальдес знову залишився з командою після пониження у класі, але цього разу зумів допомогти їй повернутись до Серії А у 2008 році.

Хайме Вальдес під час виступів за «Аталанту». 2009 рік.

Тим не менш у вищому дивізіоні Вальдес став грати вже за іншу команду, оскільки у липні 2008 року перейшов до «Аталанта» на правах вільного агента, про що домовився ще у січні. Спочатку він був запасним футболістом, але зайняв провідну роль у команді в листопаді 2008 року, коли 30 листопада 2008 року забив перший гол у складі клубу, вразивши ворота «Лаціо» (2-0), а у наступному турі забив і в ворота «Удінезе» (3-0). Наступного року він зіграв ще один вдалий сезон на найвищому рівні, забивши 7 голів (його особистий рекорд в Серії А, який приніс йому виклик до національної збірної Чилі), хоча це не змогло завадити вильоту його команди в Серію Б.

Цього разу чилієць не став опускатись з клубом до нижчої ліги, оскільки його відмінний сезон зацікавив багатьох скаутів, зокрема з'явились чутки про інтерес «Мілану»[2], але 8 липня 2010 року за 3 мільйони євро він перейшов у португальський «Спортінг». Він дебютував за клуб 29 липня в грі проти «Норшелланна», яка проходила в рамках третього кваліфікаційного раунду Ліги Європи 2010/11. Свій перший матч у чемпіонаті Португалії чилійський футболіст провів 14 серпня проти команди «Пасуш ді Феррейра». 31 жовтня того ж року півзахисник оформив дубль у зустрічі проти клубу «Уніан Лейрія», що допомогло його команді домогтися перемоги з рахунком 2:1[3]. Однак після двох програшів, двох нічиїх та однієї перемоги тренер Пауло Серхіо, який довіряв Вальдес, був звільнений, а з приходом Жозе Коусейру Вальдес був посаджений на лаву і в кінці сезону грав нечасто. Всього ж за сезон 2010/11 Вальдес зіграв 23 матчі в чемпіонаті (5 голів), 3 гри в Кубку Португалії і 7 у Лізі Європи.

У липні 2011 року Хайме Вальдес був орендований італійською «[[Парма (футбольний клуб)|Пармою]» з правом викупу футболіста. Цікаво, що цей трансфер відбувся в рамках угоди по переходу Валерія Божинова в зворотньому напрямку[4], вдруге за кар'єру футболістів. Вальдес провів перший матч за «жовто-синіх» 2 жовтня 2011 року, коли «Парма» зустрічалася з «Дженоа» у шостому турі Серії А сезону 2011/12[5]. Загалом за сезон Хайме зіграв 20 матчів у чемпіонаті і 13 липня 2012 року було оголошено, що італійська команда придбала всі права на Вальдеса. З ним був підписаний контракт, розрахований на два роки[6]. У сезоні 2012/13 Вальдес залишався основним гравцем, але наступного розіграшу втратив місце у першій одинадцятці.

Хайме Вальдес у складі «Коло-Коло». 2018 рік.

В результаті після 14 років у Європі, у грудні 2013 року Вальдес повернувся до чилійського футболу і підписав дворічний контракт з «Коло-Коло», командою, за яку він вболівав з дитинства і завжди мріяв зіграти. З цією командою він виграв ряд національних трофеїв, перших у своїй кар'єрі, вигравши три чемпіонати Чилі, два суперкубки і один національний кубок, відігравши загалом за команду із Сантьяго 136 матчів в національному чемпіонаті. Також у вересні 2014 року його запросили зіграти в Римі «Матч за мир», організований папою Франциском та фондом Хав'єра Санетті[7], де грав разом з такими легендами, як Дієго Марадона, Іван Саморано, Паоло Мальдіні, Роберто Баджіо, Андрій Шевченко та інші[8].

25 грудня 2019 року Вальдес, якому було майже 39 років, підписав однорічну угоду з клубом другого чилійського дивізіону «Депортес Ла-Серена»[9]. Клуб шукав підсилення, оскільки у січні мав зіграти матч плей-оф за право виступати у Прімері на сезон 2020 року, втім угода була прідписана на цілий рік не залежно від успіху того матчу[10]

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2001 року залучався до молодіжної збірної Чилі до 20 років. У її складі був учасником молодіжного чемпіонату світу 2001 року в Аргентині, де він забив гол у матчі групового етапу проти США (1:4), але чилійці не вийшли з групи.

24 квітня 2001 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Чилі в матчі відбору на чемпіонат світу 2002 року проти Уругваю (0:1), замінивши Італо Діаса на 57-й хвилині.

Другий матч збірну провів 30 травня 2006 року в товариській грі проти Кот-д'Івуару і був замінений на Хорхе Франсіско Варгаса на 60-й хвилині[11].

Вальдес був включений в список із 30 гравців попередньої заявки на Чемпіонат світу 2010 року і зіграв у підготовчому товариському матчі проти Мексики 16 травня 2010 року, втім у фінальну заявку не потрапив, поступившись місцем більш досвідченим Жану Босежуру та Гонсало Харі[12]. В подальшому у 2015 році Вальдес знову викликався до лав національної збірної[13], але більше за неї так і не зіграв.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1998 Чилі «Палестіно» ПД 6 0 КЧ 0 0 - - - - - - 6 0
1999 ПД 33 15 - - - - - - - - - 33 15
Усього за «Палестіно» 39 15 0 0 - - - - 39 15
1999–00 Італія «Барі» A 0 0 КІ - - - - - - - - 0 0
2000–01 A 8 0 КІ 2 0 - - - - - - 10 0
2001–02 B 35 1 КІ 3 0 - - - - - - 38 1
2002–03 B 32 3 КІ 7 1 - - - - - - 39 4
2003–04 B 44+2[14] 4 КІ 1 1 - - - - - - 47 5
Усього за «Барі» 119+2 8 13 2 - - - - 134 10
2004–05 Італія «Фіорентина» A 5 0 КІ 2 1 - - - - - - 7 1
2004–05 Італія «Лечче» A 15 1 КІ 1 0 - - - - - - 16 1
2005–06 A 26 0 КІ 1 0 - - - - - - 27 0
2006–07 B 39 8 КІ 1 0 - - - - - - 40 8
2007–08 B 36 7 КІ 1 1 - - - - - - 37 8
Усього за «Лечче» 116 16 4 1 - - - - 120 17
2008–09 Італія «Аталанта» A 28 3 КІ 1 0 - - - - - - 29 3
2009–10 A 33 7 КІ 1 0 - - - - - - 34 7
Усього за «Аталанта» 61 10 2 0 - - - - 63 10
2010–11 Португалія «Спортінг» ПЛ 24 5 КП+КЛ 3+3 0+1 ЛЄ 7 0 - - - 37 6
2011–12 Італія «Парма» A 20 1 КІ 1 0 - - - - - - 21 1
2012–13 A 29 4 КІ 1 0 - - - - - - 30 4
2013–14 A 6 0 КІ 2 1 - - - - - - 8 1
Усього за «Парму» 55 5 4 1 - - - - 58 6
2014 Чилі «Коло-Коло» ПД 15 3 КЛ - - ПАК - - - - - 15 3
2014–15 ПД 23 6 КЧ 5 0 КЛ 5 0 - - - 33 6
2015–16 ПД 20 4 КЧ 10 1 КЛ 4 0 - - - 34 5
Усього за «Коло-Коло» 58 13 15 1 9 0 - - 82 14
Усього за кар'єру 477+2 72 46 7 16 0 - - 541 79

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Чилі Чилі
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
24-4-2001 Сантьяго Чилі Чилі 0 – 1 Уругвай Уругвай Відбір до ЧС 2002 -
30-5-2006 Віттель Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 1 – 1 Чилі Чилі товариський матч -
16-5-2010 Мехіко Мексика Мексика 1 – 0 Чилі Чилі товариський матч -
Усього Матчів 3 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Коло-Коло»: Клаусура 2014, Апертура 2015, 2017
«Коло-Коло»: 2016
«Коло-Коло»: 2017, 2018

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ L'ex Pajarito Valdes: «All'Atalanta bei ricordi, mi mancava il calcio italiano» tuttomercatoweb.com
  2. ↑ «Мілан» виявляє інтерес до п'ятьох футболістів. Архів оригіналу за 18 травня 2010. Процитовано 28 грудня 2019.
  3. ↑ Leiria — Sporting. Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 28 грудня 2019.
  4. ↑ Ceduto Bojinov allo Sporting Lisbona arriva Valdes[недоступне посилання з Червень 2018]
  5. ↑ Parma — Genoa. Архів оригіналу за 12 лютого 2014. Процитовано 28 грудня 2019.
  6. ↑ Parma: Valdes is permanently acquired. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 28 грудня 2019.
  7. ↑ Zamorano y Jaime Valdés fueron parte de un "Partido de la Paz" lleno de goles en Roma. Emol.com (Spanish) . Emol. 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  8. ↑ Con presencia de cuatro chilenos arranca hoy el "Partido por la Paz" en Roma. Latercera.cl (Spanish) . La Tercera. 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2019.
  9. ↑ Jaime «Pajarito» Valdés fue presentado oficialmente en Deportes La Serena. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  10. ↑ Jaime Valdés sorprende y ficha en Deportes La Serena por todo 2020. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  11. ↑ Ivory Coast 1-1 Chile. BBC Sport. 30 травня 2006. Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 11 липня 2010.
  12. ↑ Chile drop five from squad. Sky Sports. 20 травня 2010. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 11 липня 2010.
  13. ↑ Chile boss Jorge Sampaoli names home-based squad for USA friendly. ca2015.com. 21 січня 2015. Архів оригіналу за 19 November 2015. Процитовано 17 листопада 2015. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  14. ↑ Плей-аут

Посилання[ред. | ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хайме_Вальдес&oldid=35128489