Хайфон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хайфон
в'єт. Hải Phòng
Основні дані
20°48′ пн. ш. 106°40′ сх. д. / 20.800° пн. ш. 106.667° сх. д. / 20.800; 106.667Координати: 20°48′ пн. ш. 106°40′ сх. д. / 20.800° пн. ш. 106.667° сх. д. / 20.800; 106.667
Країна В'єтнам
Населення 1 837 302 (2009)
Площа міста 1 522 км²
Густота населення 1207,16 осіб/км²
Телефонний код +84 225
Часовий пояс +7
Висота НРМ 12 м
Міста-побратими Владивосток, Сієтл, Ліворно, Інчхон, Санкт-Петербург і Тяньцзінь
Міська влада
Веб-сторінка haiphong.gov.vn
Хайфон is located in В'єтнам
Хайфон
Хайфон
Хайфон (В'єтнам)

CMNS: Хайфон на Вікісховищі

Хайфон[1][2] (в'єт. Hải Phòng, тьи-ном. (海防), хай Фонг) — місто на півночі В'єтнаму.

Розташоване у дельті річки Хонгха, на річці Кіньмон, що впадає у затоку Бакбо Південно-Китайського моря. Населення — 1 800 000 жителів, третє у країні за населенням після Ханоя та Хошиміна. Одне з п'яти міст В'єтнаму центрального підпорядкування.

Хайфон знаходиться приблизно за 100 км на північний схід від Ханоя і з'єднане з ним залізничною лінією і платною автострадою. Морський порт, другий за оборотом у В'єтнамі. Діє Міжнародний аеропорт Катбі.

Річка Кам у Хайфонзі

Клімат[ред.ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — червень з середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою 16.7 °С (62.0 °F).[3]

Клімат Хайфона
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 31 34 35 36 41 38 38 39 37 36 33 30 41
Середній максимум, °C 20 20 21 26 30 31 31 31 30 30 25 22 26
Середня температура, °C 16 17 18 23 26 28 28 28 26 25 21 18 23
Середній мінімум, °C 13 14 16 20 23 25 25 25 23 21 18 15 20
Абсолютний мінімум, °C 6 7 8 10 16 20 21 20 16 15 8 6 6
Норма опадів, мм 20 40 40 80 200 230 290 330 300 120 50 20 1770
Джерело: Weatherbase

Історія міста починається з 1010 р., коли імператор Лі Тхай То наказав звести місто на околицях фортеці Дайла і перенести сюди столицю держави Дайв'єт. Нове місто отримало назву «Тханглонг» (в'єтн. Thăng Long, 昇龍) — «Злітаючий дракон». Назва «Ханой» стала використовуватися з 1831 р. за наказом імператора Мінь Манга.

Великий промисловий центр (машинобудівна, хімічна, легка промисловості). У 19611962 генеральний план Ханоя розроблявся під керівництвом радянського архітектора Ігоря Алферова.

За повідомленням американського журналу для мандрівників Travel & Leisure, у 2006 році Ханой увійшов до списку десяти найпривабливіших для іноземних туристів міст Азії.

Історія[ред.ред. код]

Точний час заснування невідомо, але хайфонзький порт існує як мінімум кілька століть. Після колонізації В'єтнаму Францією став однією з найважливіших французьких військово-морських баз, отримав прізвисько «Тонкінської Венеції». Під час Другої світової війни окупований Японією.

У жовтні 1954 року став відправною точкою операції «Рейс до свободи», під час якої 293 000 біженців були евакуйовані з комуністичного Північного В'єтнаму у Сайгон, столицю Південного В'єтнаму, кораблями ВМС США. У 1972 році сильно постраждав від бомбардувань американської авіації, оскільки був єдиним великим портом Північного В'єтнаму.

Після війни відбудований як великий торгово-промисловий центр. Центр рибальства. Є однією з відправних точок для туристів, що прямують у затоку Халонг.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Хайфон є містом-побратимом таких міст:

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Українською[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


В'єтнам Це незавершена стаття з географії В'єтнаму.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.