Хакамада Ірина Муцуївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Муцуовна Хакамада
Ірина Муцуовна Хакамада

Час на посаді:
31 травня 2000 — 29 грудня 2003

Час на посаді:
14 січня 1994 — 29 грудня 2003

Час на посаді:
30 жовтня 1997 — 22 вересня 1998
ПрезидентБорис Єльцин
ПопередникВ'ячеслав Прохоров
Наступникпосада скасована

Народився13 квітня 1955(1955-04-13) (64 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія
ОсвітаРУДН
Політична партіяПартія економічної свободи (1992-1994)
Союз правих сил (1999-2004)
Наш вибір (2004-2005)
Російський народно-демократичний союз (2005-2008)
Безпартійна (2008-2016)
Партія Зростання (з 2016)
БатькоМуцуо Хакамада
ЧоловікВолодимир Євгенович Сиротинский
ДітиДанило, Марія
hakamada.ru

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Іри́на Муцу́ївна Хакама́да (рос. Ири́на Муцу́овна Хакама́да; нар. 13 квітня 1955 року, Москва, РРФСР, СРСР) — російський політик, журналіст, публіцист. Кандидат економічних наук, письменниця, теле - і радіоведуча.

Депутат Державної думи РФ трьох скликань (1993 — 2003), співголова політичної партії Союз правих сил (1999 — 2003), кандидат у Президенти Російської Федерації (2004), член Ради при Президенті Росії з питань розвитку громадянського суспільства і прав людини (2012 — 2018).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в інтернаціональній сім'ї. Батько — японський комуніст, політичний емігрант до СРСР. Мати — росіянка, викладач англійської мови.

Закінчила спеціальний радянський комуністичний ВНЗ для іноземців московський Університет дружби народів імені Патріса Лумумби.

У 1995-2000 — голова організації «Спільна справа».

У 2000-2003 — співголова політичної партії «Союз Правих Сил».

У 2004 висунула свою кандидатуру на виборах Президента Російської Федерації. Була Головою демократичної партії «Наш вибір». Є членом Ради із зовнішньої і оборонної політики. Веде телепрограму і радіопрограму. Створює колекцію одягу під брендом «хакама».

У 2016 році увійшла в члени Ради політичної Партії Зростання[1]. Брала участь у виборах в Держдуму 7-го скликання як кандидат в депутати від «Партії Зростання», у першій частині регіонального списку Москви[2]. Партія Зростання набрала 1,11 % голосів виборців і не змогла пройти в парламент.

Цитати: про загарбання Криму[ред. | ред. код]

без узгодження з Росією розширення НАТО і розміщення ПРО в ближній Європі - помилка. Тому президенту важливо було, неважливо, якими методами він користувався, але довести Америці, що ви повинні з нами рахуватися. І за допомогою Криму він <Путін> це довів.

...Як була проведена операція з Кримом ...вона була проведена абсолютно досконало.
...Щоб Україна йшла спокійно в свою Європу, будувала свою демократію. Добре, що у неї немає Криму. Крим би весь час був гирею.[3]

Цитата : про вбивство Нємцова[ред. | ред. код]

Так, це <вбивство Бориса Нємцова> Удар по всій Росії. А конкретно найголовніший удар, я думаю, проти Путіна. ... Причому цей удар може бути як з боку зовнішніх ворогів - це все зрозуміло, це ми вже проходили, - так і з боку, я вважаю, внутрішніх ворогів Путіна, які не хочуть, щоб встановився мир з Україною.[4][5]

Посилання[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]