Хакери (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хакери M:
Hackers
Hackers box.jpg
Жанр молодіжний фільм
Режисер Ієн Софтлі
Продюсер Майкл Пейсер
Сценарист Рафаель Моро
У головних
ролях
Анджеліна Джолі
Джонні Лі Міллер
Джессі Бредфорд
Композитор Саймон Босвелл
Кінокомпанія United Artists
Тривалість 107
Країна Flag of the United States.svg США
Рік 1995
IMDb ID 0113243

«Хакери» (англ. Hackers) — молодіжний кіберпанківський триллер за участю зовсім юних американських акторів. Не рекомендується для перегляду дітям та підліткам до 16 років.

Сюжет[ред.ред. код]

В 1988 році в Сіетлі батьки одинадцатилітнього комп'ютерного генія (хакера) Дейда Мерфі були оштрафовані на 45 тисяч доларів, через те, що він створив вірус, що заразив 1507 комп'ютерних систем та викликав паніку на Нью-Йоркській фондовій біржі, а сам хлопчик був засуджений на сім років умовно. Йому було заборонено користуватися комп'ютером і телефоном до 18 років. Пройшло 7 років, і в новій школі в Нью-Йорку він познайомився із компанією таких же хакерів. Один із них випадково зайшов в мережу крупної корпорації і переписав файл, що викриває голову служби комп'ютерної безпеки, — той використовував «черв'яка» для крадіжки 25 мільйонів доларів. Грабіжник, коли дізнався про це, вирішив створити вірус, котрий викликає перевертання нафтових танкерів і перекласти всю вину на хакерів. Тепер всі хакери об'єдналися через інтернет і почали війну з цинічним злодієм.

Для того, щоб фільм був зрозумілим і людям, котрі не працювали з комп'ютером, всі дії хакерів були сильно спрощені, що часто викликає здивування у комп'ютерних спеціалістів.

В ролях[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Акустичний модем, котрий хакери використовували для під'єднання через телефон-автомат
  • Вірус, котрий запустив головний герой Дейд Мерфі, і которий став причиною обвалу Нью-Йоркскої біржі, є посиланням на реальну подію 1988 року, коли знаменитий черв'як Морріса зупинив роботу мережі ARPANET.
  • Всі віруси, котрі запускались у фінальній «битві» хакерів, також мають історичні корені. Серед них — Cookie Monster, Elk Cloner.
  • В одному з епізодів агент ФБР цитує «Маніфест хакера», котрий є реально існуючою заявою хакера під псевдонімом Ментор (англ. The Mentor), що був опублікований 6 червня 1986 в напівлегальному хакерському журналі Phrack. Маніфест, що прозвучав у фільмі, не є оригінальним текстом, він був взятий із пізнішого випуску хакерського журналу 2600.
  • За іронією долі, офіційний сайт фільму був зламаний невідомими хакерами, а оригінальна версія сайту була втрачена.
  • Хакер Юджин Белфорд при спробі сховатися від поліції, на літаку називається стюардесі містером Бебіджом. Чарлз Беббідж — це винахідник першого примітивного комп'ютера (аналітичної обчислювальної машини).

Ляпи[ред.ред. код]

  • Сцена, де всі хакери збираються на вечірку в однієї з головних героїнь фільму. Вона їм з гордістю демонструє свій ноутбук і хвалиться новим процесором Intel P6. В кутку монітора можна побачити логотип фірми Apple.
  • Протягом всього фільму головний герой повторює: «Найпопулярніші паролі у користувачів — це god, sex і love». Справа в тому, що ні за два роки до виходу фільму, ні через три після, не було жодної UNIX-системи, в котрій можна було б задати пароль довжиною менше шести символів, і жодного адміністратора, котрий дозволяв би це зробити в Windows NT.
  • Стандартний ляп багатьох фільмів: зображення з моніторів нереально яскраве і чітко відсвічує на обличчя героїв. Оскільки одна і та ж ділянка шкіри обличчя буде освічуватися кількома ділянками екрану (і, відповідно, кількома літерами їх частинами), літери та зображення на екрані, якими б яскравими вони не були, відображатися на обличчях не можуть.

Посилання[ред.ред. код]