Хаккаська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Регіон розповсюдження мови хакка в Китаї

Хакка́ська мо́ва — мова сино-тібетської мовної родини або діалект китайської мови, якою розмовляє китайський народ хакка, що мешкає здебільшого в провінції Гуандун та сусідніх, і, як діаспора, у всьому білому світі. Мова хакка рідна для приблизно 30 млн людей.

Хакка не є взаємно зрозумілою з китайською, у, міньнань та більшістю діалектів кантонської.

Хакка означає «гостьові люди». Колись давно були неспокійні часи, й люд із центральних районів Китаю, провінцій Хенань і Шеньсі переселявся на південь. Їхня мова залишилася близькою до тієї, якою розмовляли в середні часи, а на старій батьківщині мова змінилася й перетворилася в діалекти китайської. Мова хакка архаїчна й консервативна, проте й вона зазнала впливу мов мінь та ше.

Література[ред.ред. код]

  • Mataro J. Hashimoto: The Hakka Dialect. A linguistic study of Its Phonology, Syntax and Lexicon. University Press, Cambridge 1973. ISBN 0-521-20037-7