Хаккаська мова
| Гаккаська мова | |
|---|---|
 Регіон розповсюдження мови гакка в Китаї | |
| Поширена в |
 Індонезія,  Бруней,  КНР і  Республіка Китай |
| Регіон | Китай, Південно-Східна Азія |
| Носії | > 70 млн |
| Писемність | китайська писемність і Пе-ое-зі |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Регулює | Гуандун і Council for Hakka Affairsd |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | hak |
Гакка́ська мо́ва (кит. трад. 客家話, спр. 客家话, піньїнь: Kèjiāhuà, акад. Кецзягуа, самоназва: Hak-kâ-fa) — мова сино-тибетської мовної родини або діалект китайської мови, якою розмовляє китайський народ гакка, що мешкає здебільшого в провінції Ґуандун та сусідніх провінціях, а також, як діаспора, у всьому світі. Мова гакка рідна для приблизно 30 млн людей.
Гакка не є взаємно зрозумілою з китайською, у, міньнань та більшістю діалектів кантонської.
Гакка означає «гостьові люди». Колись давно були неспокійні часи, й люд із центральних районів Китаю, провінцій Хенань і Шеньсі переселявся на південь. Їхня мова залишилася близькою до тієї, якою розмовляли в середні часи, а на старій батьківщині мова змінилася й перетворилася в діалекти китайської. Мова гакка архаїчна й консервативна, проте й вона зазнала впливу мов мінь та ше.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Mataro J. Hashimoto: The Hakka Dialect. A linguistic study of Its Phonology, Syntax and Lexicon. University Press, Cambridge 1973. ISBN 0-521-20037-7
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||