Хакімов Михайло Кобірович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Хакімов Михайло Кабірович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Кобірович Хакімов
тат. Исмәгыйль Хәкимов
Mixail Xakimov.jpg
Народження 1 листопада 1916(1916-11-01)
Большая Цильна
Смерть 19 листопада 1986(1986-11-19) (70 років)
Казань
Поховання Татарське кладовище в Ново-Татарській слободі Казані
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил ВМФ СРСР ВМФ СРСР
Рід військ морська піхота
Роки служби 1942—1945
Партія КПРС
Звання червонофлотець
Формування 384-й окремий батальйон морської піхоти
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Почесний громадянин міста Миколаєва

Михайло (Ісмагіл) Кобірович Хакімов (1 листопада 1916 — 19 листопада 1986) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — навідник протитанкової рушниці 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту, червонофлотець. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Большая Цильна, нині Дрожжанівського району Татарстану, в селянській родині. Татарин. Здобув початкову освіту. Переїхав до Баку (Азербайджан), де працював вантажником на млині, згодом — помічником капітана буксиру. У другій половині 1930-х років проходив дійсну строкову військову службу.

Вдруге призваний у 1942 році. Проходив військову службу в частинах берегової охорони міст Батумі і Новоросійська. З 1943 року — навідник роти ПТР 384-го окремого батальйону морської піхоти. Воював на Північно-Кавказькому, 3-му та 4-му Українських фронтах. Брав участь у десантах на «Малу землю», Маріуполь, Осипенко. Шість разів був поранений.

Особливо червонофлотець М. К. Хакімов відзначився при визволенні Миколаєва. В ніч з 25 на 26 березня 1944 року в складі десантного загону під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського на рибальських човнах переправився через Бузький лиман і висадився в Миколаївському порту з метою порушити бойове управління супротивника, перерізати комунікації і завдати удару по ворожій обороні з тилу, тим самим сприяючи наступу Червоної армії. Зайнявши оборону в районі портового елеватора, протягом двох діб десантники вели нерівний бій з переважаючими силами супротивника, відбивши 18 атак і знищивши понад 700 німецьких солдатів і офіцерів. У цих боях був поранений. Після лікування у шпиталі повернувся до своєї частини, в складі якої пройшов до кінця війни.

Після закінчення війни був демобілізований. Переїхав до міста Казань, працював залізничником. Член ВКП(б) з 1947 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 квітня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», червонофлотцеві Хакімову Михайлу Кобіровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7568).

Також нагороджений двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (27.09.1944, 11.03.1985) і медалями, в тому числі й медаллю «За бойові заслуги» (20.01.1944).

Почесний громадянин міста Миколаєва (31.03.1964).

Посилання[ред. | ред. код]