Халимоненко Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Халимоненко
Григорій Іванович Халимоненко
Народився 5 травня 1941(1941-05-05) (78 років)
Товкачівка, Прилуцький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство УРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність філолог, тюрколог, перекладач, викладач університету
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d] і Тбіліський державний університет
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Володіє мовами українська, російська, грузинська, турецька, кримськотатарська, перська, таджицька і азербайджанська
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка і Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Членство Національна спілка письменників України

Григо́рій Іва́нович Халимо́ненко (нар. 5 травня 1941, с. Товкачівка, Прилуцький район, Чернігівська область, УРСР, СРСР) — український сходознавецьтюрколог і картвелолог, перекладач, критик, доктор філологічних наук, професор кафедри сходознавства Університету «Україна»[1]. Член Національної спілки письменників України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Григорій Іванович Халимоненко народився 5 травня 1941 року в селі Товкачівка Прилуцького району Чернігівської області. Рано — у 5 років лишився повним сиротою.

Григорій Халимоненко тричі (1958, 1959 і 1960 роки) вступав до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (зараз — Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, КНУ), лише третього разу завдяки програмі Микити Хрущова про пільги для робочої молоді успішно.[2] Закінчив філологічний факультет КНУ, Тбіліський університет та аспірантуру у відділі тюркських мов Інституту мовознавства АН СРСР.

Доктор філологічних наук, професор кафедри тюркології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. До 2001 року Г. Халимоненко завідував відділенням сходознавства, яке було інкорпороване в Інститут філології, після чого вступив у відкрите протистояння з ректором КНУ Віктором Скопенком[3]. Нині — професор кафедри сходознавства Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна».

Продовжує свою плідну діяльність перекаладача, критика і сходознавця, бере участь у відродженні і розвитку кримсько-татарської культури і мови.

Григорій Халимоненко — український поліглот, володіє грузинською, турецькою, кримсько-татарською, азербайджанською і багатьма іншими тюркськими мовами.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Григорій Халимоненко — автор численних розвідок, наукових і критичних статей, зокрема монографій «Історія турецької літератури», «Персько-таджицька література», «Історія грузинської літератури».

Г. Халимоненко переклав твори грузинських і турецьких письменників: Т. Чіладзе, А. Сулакаурі, О. Сарагьола Полата, Н. Хікмета, Г. Леонідзе, Р. Гюнтекіна, Шота Руставелі тощо, уклав і переклав антологію оповідань турецьких письменників, перекладав поодинокі зразки фольклору тюркських народів.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Закінчив аспірантуру в Інституті мовознавства АН СРСР за квотою Грузинської РСР.[2]
  • Відомий також під ім'ям Гриць Халимоненко, як він не раз підписував свої переклади.
  • В Інтернеті й досі міститься інформація, що містить натяки на зв'язки Григорія Халимоненка (та його братів) з КДБ, а також неоковирна прив'язка Халимоненка до зникнення Георгія Гонгадзе[4].

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]