Хамад бін Халіфа Аль Тані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хамад бін Халіфа Аль Тані
حمد بن خليفة آل ثاني
Хамад бін Халіфа Аль Тані
Прапор
3-й Емір Катару
27 червня 1995 — 25 червня 2013
Попередник: Халіфа бін Хамад Аль Тані
Спадкоємець: Тамім бін Хамад Аль Тані
Прапор
2-й Прем'єр-міністр Катару
27 червня 1995 — 29 жовтня 1996
Попередник: Халіфа бін Хамад Аль Тані
Наступник: Абдалла бін Халіфа Аль Тані
 
Народження: 1 січня 1952(1952-01-01) (70 років)
Доха, Катар
Країна: Катар
Релігія: іслам
Освіта: Королівська військова академія в Сандгерсті
Рід: Аль Тані
Батько: Халіфа бін Хамад Аль Тані
Шлюб: Шейха Моза бінт Насер аль-Міснед
Діти: Mishaal bin Hamad bin Khalifa Al Thanid, Khalid bin Hamad bin Khalifa Al Thanid, Joaan bin Hamad bin Khalifa Al Thanid, Jasim bin Hamad bin Khalifa Al Thanid, Аль-Маясса бінт Хамад ібн Халіфа Аль Тані, Тамім бін Хамад Аль Тані, Maha bint Hamad bin Khalifa Al Thanid, Khalifa bin Hamad bin Khalifa Al Thanid, Гінд Бінт Хамад Бін Халіфа Аль-Тані і Mohammed bin Hamad bin Khalifa Al Thanid
 
Військова служба
Приналежність: Катар Катар
Звання: генерал-майор
Командував: Міністр оборони Катару з 1977 р.
Нагороди:
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
ордена Лазні
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Орден Святого Михайла і Святого Георгія
Великий Орден Короля Томислава зі стрічкою та Великою Даницею
Орден Хосе Марті
Іменна вогнепальна зброя

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Шейх Хамад бін Халіфа Аль Тані (араб. حمد بن خليفة آل ثاني‎; нар. 1 січня 1952, Доха, Катар) — емір Катару з 26 червня 1995 року (після повалення свого батька, який перебував на відпочинку в Швейцарії).

Почав свою освіту в Катарі, закінчив Королівську військову академію в Сандгерсті (Велика Британія) в липні 1971 року, служив в армії Катару. З 31 травня 1977 року — престолонаслідник і міністр оборони, багато зробив для модернізації армії. Відповідав також за спортивну підготовку юнацтва.

Хамад бін Халіфа Аль Тані активно займається підтримкою спорту. 27 червня 1995 року в результаті безкровного перевороту повалив свого батька і прийшов до влади. У 1997 році за його сприянням Катар став першою країною регіону, яка надала виборче право жінкам. У 1996 році сприяв появі телеканалу Аль-Джазіра.

Захоплення влади[ред. | ред. код]

З середини 1980-х років Хамад став Головою державного планового комітету Катару, який відповідав за розвиток економіки країни. З 1992 року батько передає Хамаду все більше владних повноважень в управлінні Катаром, включаючи владу над розвитком нафтогазового комплексу країни. У 1995 році за підтримки інших членів сім'ї, поки батько перебував у закордонному відрядженні в Швейцарії, Хамад стає верховним главою держави Катар. Батько з 1995 по 2004 роки проживав у вигнанні у Франції і повернувся на батьківщину лише в 2004 році.

Емір Катару[ред. | ред. код]

Правління Хамада бін Халіфа Аль Тані стало епохою реформ і модернізації Катару. В першу чергу нафтогазовий комплекс Катару отримав новий імпульс розвитку завдяки залученню іноземних інвестицій найбільших світових компаній: ExxonMobil, Шелл, Total та ін. В результаті Катар став провідним виробником і експортером зрідженого природного газу.

Емір Катару своїм указом заснував новинний канал Аль-Джазіра.

Серед арабських правителів Хамад бін Халіфа Аль Тані вважається прогресивним лідером, попри те, що зберігає абсолютну владу. Велику популярність здобули гуманітарні та благодійні програми, які курирує друга дружина еміра — Моза бінт Насер аль Міснед.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 23 листопада 2012 року № 651/2012 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
  2. Указ Президента України № 669/2012 від 30 листопада 2012 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]