Хамрун Спартанс
| Повна назва | Футбольний клуб «Хамрун Спартанс» | |||
| Прізвисько | спартанці | |||
| Засновано | 1907 | |||
| Населений пункт | Хамрун,  Мальта
| |||
| Стадіон | Віктор Тедеско | |||
| Вміщує | 2 000 | |||
| Президент | Джозеф Портеллі[1]
| |||
| Головний тренер |  Джакомо Модіка
| |||
| Ліга | Прем'єр-ліга | |||
| 2024–25 | 1 місце | |||
| Вебсайт | hamrunspartans.com | |||
| ||||
ФК «Хамрун Спартанс» (мальт. Ħamrun Spartans Football Club) — мальтійський футбольний клуб з міста Хамрун, заснований у 1907 році. Виступає у Прем'єр-лізі. Домашні матчі приймає на стадіоні «Віктор Тедеско», місткістю 2 000 глядачів.
Клуб був заснований у 1907 році і швидко став одним із провідних у країні, завдяки чому вже у сезоні 1913/14 здобувши перший чемпіонський титул, обійшовши за кращою різницею голів клуб «Сент-Джордж». У сезоні 1917/18 клуб здобув другий чемпіонський титул, виграний у серії плей-оф. У 1920–30‑х відчувались труднощі, багато гравців залишали команду.
Натомість була сформована нова команда «Хамрун Ліберті», і всього за кілька років увійшла до еліти мальтійського футболу. Після повернення до Першого дивізіону в сезоні 1946/47 років клуб повернув назву на «Хамрун Спартанс» і у сезоні 1946/47 відразу виграли чемпіонат, а також Кубок Кассара.
У сезонах 1969/70 і 1973/74 команда вилітала з вищого дивізіону, але незабаром поверталася. Значний ривок стався у сезоні 1982/83, коли команда здобула перше чемпіонство за 36 років і перший Кубок країни.
У 1980–1990-ті роки команда була стабільним лідером, тричі вигравши чемпіонат Мальти (1987, 1988, 1991), шість разів — Кубок (1983, 1984, 1987, 1988, 1989, 1992) та чотири рази Суперпкубок. Вони також стали першою мальтійською командою, яка виграла обидва матчі домашнього та виїзного раундів у єврокубках, обігравши північноірландський клуб «Балліміна Юнайтед» у Кубку володарів кубків 1984/85.
У сезоні 1998/99 і на початку 2000‑х «Спартанс» знову понижувалися в класі, але успішно повертався до Прем'єр‑ліги. У сезоні 2012/14 клуб опустився навіть до третього дивізіону, що стало найгіршим результатом клубу в історії, але вже за підсумками сезону 2015/16 клуб повернувся до вищого дивізіону.
У сезоні 2020/21 команда виграла 8-й титул чемпіона після припинення чемпіонату через COVID‑19. Цей титул став першим для клубу за 30 років[2].
У 2021 році клуб був виключений з Ліги чемпіонів через справу про договірні матчі 2013 року[3].
У 2022 році «Спартанс» став першим мальтійським клубом, що вийшов до плей-оф кваліфікації єврокубків, пройшовши «Левскі» по пенальті, але програли там «Партизану», не пройшовши у груповий етап.
Надалі команда тричі поспіль ставала чемпіонами Мальти 2022/23, 2023/24 і 2024/25, довівши загальну кількість титулів до 11.
15 липня 2025 року вони стали першою мальтійською командою, що пройшла до другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів, перемігши «Жальгіріс» у драматичній серії пенальті з 28 ударів.
- Станом на 9 липня 2025[4]
|
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Лоллі Дебаттіста (1975–76)
Денні Макленнан (1985–86)- Лоллі Аквіліна (1987–89)
Теренціо Полверіні (1989–90)- Лоллі Дебаттіста (1990–93)
- Лоллі Аквіліна (1993–96)
- Ораціо Сорбелло (1996–97)
- Патрік Курмі (1997)
- Альфред Кутажар (1997)
- Ораціо Сорбелло (1998)
Милисав Богданович (1998)
Енді Вівілл (1999-2001)
Атанас Марінов (2001–03)- Патрік Курмі (2 липня 2003–1 жовтня 2003)[5]
- Гвенчо Добрев (8 жовтня 2003–10 березня 04)[6]
- Майкл Деджорджо (2004–24 лютого 05)[7]
- Атанас Марінов (8 липня 2006–2007)[8]
- Марко Герада (2007–08)
- Стів Д'Амато (жовтень 2008–11)
- Джесмонд Замміт (2011–12)
- Стефан Султана (Feb 2012–13)
- Джузеппе Форасассі (2013–14)
- Стів Д'Амато (2014–16)
- Жак Скеррі (2016–18)
- Джованні Тедеско (2018–19)
- Мануеле Блазі (2019–20)[9]
- Андреа Чіарамелла (2020)
- Марк Буттіджедж (2020–2022)
Бранко Нишевич (2022–2023)[10]- Лучано Дзаурі (2023–2024)
- Алессандро Ціннарі (травень 2024–квітень 2025)
- Вінстон Мускат (квітень 2025–червень 2025)
- Джакомо Модіка (червень 2025–)
.svg){kind=small}
Клуб грає на стадіоні «Віктор Тедеско» відкритому 1996 року. Стадіон був реконструйований 2008 року і розширений 2012 року, здатний приймати до 2 000 глядачів, з штучним покриттям.
- Чемпіон Мальти (11): 1913–14, 1917–18, 1946–47, 1982–83, 1986–87, 1987–88, 1990–91, 2020–21, 2022–23, 2023–24, 2024–25
- Володар Кубка Мальти (6): 1982–83, 1983–84, 1986–87, 1987–88, 1988–89, 1991–92
- Володар Суперкубка Мальти (7): 1986–87, 1987–88, 1988–89, 1990–91, 1991–92, 2023, 2024
- Володар Кубка Кассара (2): 1947, 1949
.svg){kind=small}
- ↑ Camilleri, Valhmor (5 березня 2020). Watch: Joseph Portelli appointed new president of Ħamrun Spartans. SportsDesk. Процитовано 6 березня 2020.
- ↑ Camilleri, Valhmor (9 квітня 2021). Ħamrun Spartans declared as Malta champions as MFA halt Premier League. SportsDesk. Процитовано 17 липня 2025.
- ↑ AB: Hamrun Spartans FC admission criteria. УЄФА. 9 червня 2021. Архів оригіналу за 11 червня 2024. Процитовано 9 червня 2021.
- ↑ Hamrun Spartans squad list 2019-20 season [Архівовано 11 June 2024 у Wayback Machine.], facebook.com, 21 August 2019
- ↑ Camilleri, Valhmor (2 Jul 2003). Curmi looks forward for second spell at Hamrun. Times of Malta. Процитовано 18 жовтня 2024.
- ↑ Dobrev announces departure. УЄФА. 10 Mar 2004. Процитовано 18 жовтня 2024.
- ↑ Spartans coach handed one-year ban. Times of Malta. 24 лютого 2005. Процитовано 18 жовтня 2024.
- ↑ Marinov returns for second spell as Hamrun coach. Times of Malta. 9 липня 2006. Процитовано 18 жовтня 2024.
- ↑ Camilleri, Valhmor (3 лютого 2020). Spartans sack coach Blasi. Times of Malta. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
- ↑ Camilleri, Valhmor (15 лютого 2022). Branko Nisevic agrees terms to take over as Ħamrun Spartans coach. SportsDesk. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- Офіційний сайт (англ.)
- Профіль клубу на transfermarkt.com (англ.)
- Профіль клубу на soccerway.com (англ.)
|
Це незавершена стаття про футбольний клуб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |