Ханлін
| |||||||||||||||||||
Ханлін (бірм. ဟန်လင်, III ст. до н. е. — 832) — одна з перших держав на території М'янми, 3-й гегемон міст-держав п'ю.
Історія[ред. | ред. код]
Становлення міста, а потім держави пов'язана з історією народу п'ю, який мешкав в цій місцевості з кін. II ст. до н.е. Археологічні знахідки вказують на те, що поселення існувало в цій місцевості з бронзового віку[1]. Воно напевне сформувалося навколо гарячих джерел. Ханлін було засновано близько III ст. до н. е. Ззанала впливу держав з Магадги, насамперед імперії Гуптів. Також звідки поширився буддизм, що став основою релігією населення.
Найбільшого піднесення держава набула у II—VI ст., замінивши у V ст. серед гегемонів іншу державу Бейктхано. В середині VII ст. поступилася впливом Шрикшетрі, яка зуміла об'єднати усі міста-держави п'ю в своєрідний союз. Ханлін був зруйнований військами держави Наньчжао в 832 році.
Опис[ред. | ред. код]
Місто мало розміри 3×1,5 км, було оточене цегляною стіною, з 12 брамами та захисним ровом. Всередині міського комплексу знаходився обгороджений стінами палацовий комплекс.
Під час розкопок (у 1904—1905, 1929—1930, 1962—1967 та 1963—2012 роках) було знайдено 33 кургани, де виявлено палаци, фортці, кремації, виробничі ділянки, рештки буддійських ступ, стіни різних розмірів, водогосподарські споруди, численні урни, деякі написи та статуї, срібні монети, золоті прикраси. Вуглецеве датування деяких із найдавніших могил показує, що їм майже 5000 років.
Залишків архітектури знайдено небагато, що пов'язано з тим, що основним будівельним матеріалом було дерево. Археологи припускають, що Ханлінь був найбільшим містом п'ю у VI—VII ст.[2] Особливий інтерес представляє знахідка на місці розкопок, позначеному HL-22, де три набори стоячих кам'яних плит, датованих 2 роком, свідчать про мегалітичну культуру[3].
Сьогодні невеличке село, яке відоме своїми гарячими джерелами та археологічними пам'ятками. У травні 2014 року разом з іншими міста-держави П'ю увійшло до Списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Південно-Східній Азії[4].
.jpg)
Територія[ред. | ред. код]
Розташовано на 16 км від річки Іраваді та 27 км від річки Му, біля сучасного містечка Вотлет округу Швебо області Сікайн.
Устрій[ред. | ред. код]
Про державний і соціальний устрій відомо небагато. Китайські джерела повідомляють, що п'ю управляються царями, які носять індійський титул махараджа. З них за написами відомі правителі Шрі Тривіграма і Руба.
Економіка[ред. | ред. код]
П'ю навчилися використовувати високий щорічний паводок річки, утримувати воду земляними валами і регулювати її подачу для поливу полів вже після спаду повені. Нова технологія регулювання паводкових вод дала можливість освоєння нових територій під культуру рису, сприяючи переходу до сусідської громади і створенню держави. Наявність власних монет свідчила вже про розвиток зовнішньої торгівлі, основними напрямками якої були держави Індостану і Наньчжао, можливо Тибет.
Культура[ред. | ред. код]
Основою був буддизм школи сарвастівада. Але також зберігалися місцеві поганські та індуїстські традиції. Археологічні знахідки свідчать, що було створено абетку п'ю на основі санскриту і протобірманської мови[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Long, Douglas (28 July 2014). Legends of Hanlin. Myanmar Times. Retrieved 9 November 2015.
- ↑ «Pyu Ancient Cities». UNESCO Organization. Retrieved 9 November 2015.
- ↑ Becker, Stuart Alan (28 July 2014). «Stepping back in time in Hanlin». Myanmar Times.
- ↑ Khinbe, Aung. «UNESCO: Myanmar's first site inscribed to World Heritage List» (PDF). The New Light of Myanmar. Archived from the original (PDF) on 1 July 2015.
- ↑ Becker, Stuart Alan (28 July 2014). «Stepping back in time in Hanlin». Myanmar Times
Джерела[ред. | ред. код]
- Richmond, Simon; Bush, Austin (2014). Lonely Planet Myanmar (Burma). Lonely Planet Publications. ISBN 978-1-74360-019-1.