Ганнес Колехмайнен

Ганнес Колехмайнен; Juho Pietari "Hannes" Kolehmainen
Загальна інформація
Прізвиська	Посміхаючийся Ганнес
Національність	Фін
Громадянство	Фінляндія; США
Народження	9 грудня 1889; Куопіо, Фінляндія
Смерть	11 січня 1966; Гельсінкі
Зріст	168 см
Вага	57-58 кг
Спорт
Країна	Фінляндія
Вид спорту	Легка атлетика
Дисципліна	Стаєрський біг, Марафонський біг
Участь і здобутки
Світові змагання	6 світових рекордів
Олімпійські ігри	4-разовий чемпіон
Ганнес Колехмайнен у Вікісховищі
Нагороди
Легка атлетика
Представник Фінляндія
Олімпійські ігри

Га́ннес Ко́лехмайнен (фін. Juho Pietari "Hannes" Kolehmainen; 9 грудня 1889(18891209), Куопіо — 11 січня 1966, Гельсінкі) — фінський легкоатлет, 3-разовий чемпіон V Олімпіади в Стокгольмі (Швеція) 1912 р., чемпіон VII Олімпіади в Антверпені (Бельгія) 1920 р.^[2].

Спортивна біографія[ред. | ред. код]

Колехмайнен починав свою спортивну кар'єру з лиж, якими займалися три його брати. За прикладом свого старшого брата почав займатися легкою атлетикою.

Спочатку Ганнес Колехмайнен спробував свої сили в марафонському бігу. Коли йому було 18 років, він вперше взяв участь у великих змаганнях у Виборзі. До фінішу марафонського забігу Ганнес прийшов третім, відставши від старшого брата.

Трохи пізніше, на інших змаганнях в Гельсінкі, Ганнес закінчив марафонську дистанцію вже другим, знову-таки пропустивши вперед іншого свого брата. У 20 років він брав участь у великих змаганнях в Петербурзі, але тепер уже на інших дистанціях. Тут Ганнес став переможцем у забігах на 1500 і 5000 метрів, завоювавши золоті медалі. З тих пір він вважався одним з найкращих стаєрів Європи.

Старший брат Ханнеса Тату Колехмайнен^[fi] (1885–1967) також був бігуном і разом з братом брав участь в Олімпійських іграх 1912 і 1920 років, але не домігся особливих успіхів.^[2]

Олімпійські ігри 1912[ред. | ред. код]

На V Олімпійських іграх 1912 року в Стокгольмі у фінальному забігу на 5000 метрів фаворитом вважався француз Жан Буен, який за добу до цього у попередньому забігу перевищив світовий рекорд. Та у фінальному забігу в драматичній боротьбі на останніх 20 метрах Колемайненену вдалося випередити француза на 0,1 секунди, поліпшивши при цьому світовий рекорд відразу на 30 секунд. Час переможця склав 14 хвилин 36,6 секунди.

В Стокгольмі фінський легкоатлет завоював ще дві золоті олімпійські медалі і одну срібну. Він виграв забіг на 10 000 метрів, встановивши олімпійський рекорд, і був першим у кросі на 12 000 метрів. У кросі, окрім золотої медалі за перемогу в особистій першості, він отримав і срібну медаль у командному заліку.

1912–1920[ред. | ред. код]

У тому ж 1912 році Колехмайнен встановив новий світовий рекорд у забігу на 3000 метрів. Наступного року — світовий рекорд у забігу на 20 кілометрів.

Перша світова війна перервала серію перемог фінського спортсмена, а його французький суперник Жан Буен загинув у 1914 році. Колехмайнен переїхав до Сполучених Штатів Америки, де працював і підтримував спортивну форму. Після війни стаєр повернувся на батьківщину, до Фінляндії.

Олімпійські ігри 1920[ред. | ред. код]

Коли розпочалися VII Олімпійські Ігри в Антверпені, Колехмайнену вже виповнився 31 рік. Та все одно він завоював ще одну золоту олімпійську медаль, вже четверту за рахунком, перемігши у марафонському забігу. На стаєрських дистанціях у цей час вже зійшла зірка іншого великого фінського бігуна — Пааво Нурмі, для якого Колехмайнен, за власним зізнанням Нурмі, завжди був прикладом.

1920–1924[ред. | ред. код]

Після Олімпійських ігор в тому ж 1920 році він встановив світовий рекорд в бігу на 25 кілометрів, а два роки по тому поліпшив його майже на хвилину. Ще один світовий рекорд в 1922 році Колехмайнен встановив в бігу на 30 кілометрів.

Олімпійські ігри 1924[ред. | ред. код]

У 1924 році Колехмайнен приїхав і на ігри VIII Олімпіади, які проходили в Парижі, щоб взяти участь в марафонському забігу. Але тут йому не пощастило: він пошкодив ногу і зійшов з дистанції. Олімпійським чемпіоном у марафоні став тоді його вихованець Альбін Стенроос.^[2]

Досягнення[ред. | ред. код]

Олімпійські ігри[ред. | ред. код]

Ханнес Колехмайнен завоював п'ять олімпійських медалей з легкої атлетики — чотири золотих і одну срібну.

Рекорди[ред. | ред. код]

Ханнес Колехмайнену належали такі світові рекорди^[2]:

3 000 м — 8.48,5 (1911)
3 000 м — 8.36,8 (1912)
5 000 м — 14.36,6 (1912)
25 000 м — 1:26.29,6 (1920)
25 000 м — 1:25.20,0 (1922)
30 000 м — 1:47.13,4 (1922)
Марафонський біг — 2:32.35,8 (1920)

Після 1924[ред. | ред. код]

Коли Ханнес Колехмайнен закінчував спортивну кар'єру, він знайшов гідного наступника в особі Пааво Нурмі. Разом з ним він запалював олімпійський вогонь на Літніх Олімпійських іграх 1952 року в Гельсінкі.^[2]

Завершивши виступи, Колехмайнен присвятив себе тренерській роботі.

Визнання[ред. | ред. код]

У 1947 Ганнес Колехмайнен отримав Почесний знак фінської культури і спорту.

В пам'ять його перемог в Куопіо, рідному місті великого стайєра, поставили бронзовий пам'ятник чотириразовому олімпійському чемпіонові та назвали на його честь вулицю.

Джерела[ред. | ред. код]

100 великих олімпійських чемпіонів [Архівовано 25 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Ганнес Колехмайнен на сайті Легка атлетика на Олімпійських іграх 1896–2008 [Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

http://www.olympic.org/hannes-kolehmainen [Архівовано 28 квітня 2011 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Разом з Ялмарі Ескола^[en] і Альбіном Стенроосом
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Большая Российская энциклопедия: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 14. Киреев — Конго. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2009. — 751 с.: ил.: карт. (рос.)