Ханой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ханой
Hà Nội
Герб Прапор
Герб Ханоя Прапор Ханою
Собор святого Йосифа в Ханої
Собор святого Йосифа в Ханої
Розташування міста Ханой
Основні дані
21°02′ пн. ш. 105°51′ сх. д. / 21.033° пн. ш. 105.850° сх. д. / 21.033; 105.850Координати: 21°02′ пн. ш. 105°51′ сх. д. / 21.033° пн. ш. 105.850° сх. д. / 21.033; 105.850
Країна В'єтнам
Засновано 1010
Населення 3 083 800 (2004)
Агломерація 6 699 600 (2004)
Площа міста 3 323,6 км²
Густота населення 2 059 осіб/км²
Поштові індекси 10000
Телефонний код  242, 243, 244, 245, 246, 247 і 248
Часовий пояс Indochina Time[d]
Висота НРМ 16 і 10 м
Водойми Хонгха
Міста-побратими Джакарта, Анкара, Бангкок, Budapest XVI. District[d], Пекін, Варшава, Вікторія, Префектура Фукуока, Ангулем, Сеул, Монреаль, Астана і Палермо
Міська влада
Веб-сторінка hanoi.gov.vn
Мер міста Nguyễn Đức Chung[d]

CMNS: Ханой на Вікісховищі

Ханой — столиця В'єтнаму, другий за значенням промисловий центр країни (після Хошиміна).

Місто розташоване у північному В'єтнамі на західному березі річки Хонгха (Червоної), за 140 км від Південно-Китайського моря. Географічні координати 21°02′сх. ш. 105°51' зх. д. (G) Населення — 3 083 800 чоловік (на 2004 р.).

Історія[ред.ред. код]

Історія міста починається з 1010 року, коли імператор Лі Тхай То, перший правитель в'єтнамської династії Лі (1009-1225), наказав звести місто на околицях фортеці Дайла і перенести сюди столицю держави Дайв'єт. Нове місто отримало назву «Тханглонг» (в'єтн. Thăng Long, 昇龍 — «Злітаючий дракон»). Тханг Лонг залишався головною столицею В'єтнаму до 1802 року, коли остання в'єтнамська династія, Нгуєн (1802-1945), перенесла столицю на південь в Хюе. Місто часом перейменовували, одна з назв міста, Дон Кінх, яку мало місто за часів пізньої династії Ле (1428-1787), пізніше була змінена європейцями на Тонкін. Під час французького колоніального панування (1883-1945) назва Тонкін використовувалася для позначення всього регіону. Назва «Ханой» (Hà Nội — «Між двох річок») стала використовуватися з 1831 року за наказом імператора Мінь Манга.

Під французьким управлінням Ханой знову стає важливим адміністративним центром. 1902 року він стає столицею Французького Індокитаю. Це сталося значною мірою через близькість Тонкина до Південного Китаю, де французи прагнули розширити свій вплив і через мінеральні ресурси Тонкина. Ханой залишився адміністративним центром і під час японської окупації (1940-45).

У серпні 1945 року, після японської капітуляції, В'єтмінь під керівництвом Хо Ши Міна захопив владу в Ханої, і місто було оголошене столицею Демократичної Республіки В'єтнам. Однак французи знову захопили місто 1946 року у ході Першої індокитайської війни і Ханой залишався під їх контролем до поразки під Дьєнб'єнфу 7 травня 1954 року. Незабаром після цього Ханой став столицею Демократичної Республіки В'єтнам (Північний В'єтнам).

Під час війни у ​​В'єтнамі бомбардування Ханоя авіацією Сполучених Штатів у 1965, 1968 і 1972 роках завдало величезних збитків. Після краху Південного В'єтнаму 30 квітня 1975 року Північний В'єтнам поширив свій контроль на всю територію В'єтнаму. 2 липня 1976 року була створена Соціалістична Республіка В'єтнам, і Ханой став її столицею.

Ханой — великий промисловий центр (машинобудівна, хімічна, легка промисловості). У 1961-1962 генеральний план Ханоя розроблявся під керівництвом радянського архітектора Ігоря Алферова.

За повідомленням американського журналу для мандрівників Travel & Leisure, у 2006 році Ханой увійшов до списку десяти найпривабливіших для іноземних туристів міст Азії.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Станом на 2007 рік, Ханой поділений на дев'ять внутрішніх районів (Бадінь — політичний центр, Каузей — на ім'я важливого моста, Донгда, Хоанкієм — старий центр міста з однойменним озером, Хайбачинг, Хоангмай, Лонгбієн, Тейхо, Тханьсуан) і п'ять зовнішніх районів (Донгань, Зялам, Тилієм, Тханьчи, Шокшон).

Культура[ред.ред. код]

Музеї[ред.ред. код]

  • Національний музей історії В'єтнаму
  • Національний музей образотворчих мистецтв В'єтнаму
  • Музей етнології В'єтнаму
  • В'єтнамський музей революції
  • Тюрма Хоало (Ханой Хілтон)
  • Музей Хо Ши Міна
  • Центр сучасного мистецтва Ханоя
  • В'єтнамський військово-історичний музей
  • Музей Ханоя

Транспорт[ред.ред. код]

Міжнародний аеропорт Нойбай знаходиться за 45 кілометрів від центру міста. Новий міжнародний термінал (T2), спроектований та побудований японськими підрядниками, відкрився у січні 2015 року, одночасно відкрито нову трасу та новий міст, що сполучає аеропорт з центром столиці.

Ханой також є важливим залізничним вузлом на півночі країни. Головна залізнична лінія довжиною 1726 км, що з'єднує Ханой і Хошимін, будувалася під час французького колоніального правління з 1899 по 1936 рік. Експрес долає цю відстань за 33 години[1]. Станом на 2005 рік в мережі в'єтнамських залізниць налічувалося 278 станцій, з яких 191 — на лінії Північ-Південь.

У Ханої будуються 2 лінії метрополітену. Очікується, що перша з них буде введена в експлуатацію 2018 року, друга — 2021 року.

Основним видом транспорту столиці є мопеди, автобуси і таксі. В останні десятиліття мопеди потіснили велосипеди як основний засіб пересування[2]. Неухильно зростає кількість особистих автомобілів, що є новою транспортною проблемою для міста.

Клімат[ред.ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена). Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 30 °C (84 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою 16.7 °С (62.0 °F).[3]

Клімат Ханоя
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 32 32 35 36 40 39 37 37 38 33 32 31 40
Середній максимум, °C 18 19 22 26 30 32 32 31 31 27 24 21 26
Середня температура, °C 16 17 20 24 27 29 30 29 28 25 21 18 24
Середній мінімум, °C 14 15 18 21 25 26 26 26 25 22 18 15 21
Абсолютний мінімум, °C 6 6 6 11 17 17 22 20 20 12 10 6 6
Норма опадів, мм 18.6 26.2 43.8 90.1 188.5 239.9 288.2 318.0 265.4 130.7 43.4 23.4 1676.2
Вологість повітря, % 78 82 83 83 77 78 79 82 79 75 74 75 78.8
Джерело: Weatherbase

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


В'єтнам Це незавершена стаття з географії В'єтнаму.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.