Хань Гань
| Хань Гань | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| При народженні | Латиною Han Gan | |||
| Народження |
бл.706 Кайфен, Bianzhoud, Henan Circuitd або Сіань[1] | |||
| Смерть | 783 | |||
| Національність | китаєць | |||
| Країна | Китай | |||
| Жанр | портрет і анімалістика[d][2] | |||
| Навчання | у художника Ван Вея | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Роки творчості | 730-782 | |||
| Покровитель | імператор Китаю Сюаньцзун (712-756) | |||
| Вчитель | Cao Bad | |||
| Твори | портрет, зображення тварин | |||
| Роботи в колекції | Музей мистецтва Метрополітен[3] і Національний палац-музей | |||
|
| ||||
 Хань Гань у Вікісховищі | ||||
Хань Гань (бл. 706–783, латиною Han Gan) — китайський художник 8-го століття нашої ери.
Історія вивчення[ред. | ред. код]
Про художника сивої давнини не може бути достовірних свідоцтв. До того ж, якщо він і справді походив з бідної родини, це цілком логічно. Біднота не цікавила літописців чи історіографів Китаю.
Лише автори трактатів про китайський живопис у 9-му столітті подали напівлегендарні перекази про життя і творчість художника. На щастя, тексти трактатів збереглися.
Канва біографії[ред. | ред. код]
Походить з бідної родини, що мешкала в столиці. Працював в невеличкій їдальні, де був помічений відомим художником на ім'я Ван Вей. Відомий пейзажист, Ван Вей платив за навчання талановитого учня і став, ймовірно, його першим фаховим викладачем і меценатом.
Про художника дізнався імператор Сюаньцзун (712—756) і замовив тому зображення коней в манері придворного живописця Чень Хуна. За переказами, молодий Хань Гань виконав завдання, але створив власні композиції без копіювання вказаних зразків. На аудієнціях художник виказав себе ввічливим і здатним на компліменти, а талановиті роботи сподобались імператору, який і став відтоді його меценатом. Дійшли звістки, що художник робив портрети і релігійні композиції, адже Китай того часу переживав своєрідний будівельний бум. І потреба в архітекторах і художниках-декораторах була великою.
Але художник уславився саме зображенням коней, в яких кохалися представники династії Тан. Коні тоді були персонажами рельєфів імператорських мавзолеїв, сувоїв і навіть портретів. Коней вчили танцювати перед імператором на зразок сучасних циркових вистав, а імператор замовляв придворним художникам портрети улюблених мешканців своїх стаєнь. Придворні коні в військових подіях участі не брали.
Кінь «Блискавка в ночі»[ред. | ред. код]
Тендітність носіїв та бурхлива історія Китаю не сприяли збереженню картин Хань Ганя. До оригіналів майстра відносять зображення коня на ім'я «Блискавка в ночі». Майже все тло картини заповнене відбитками печаток колекціонерів, що зберігали це зображення. На картині - кінь-улюбленець імператора Сюаньцзуна. Це була порода коней невеличких на зріст, товстих за стотурою і досить спокійних за характером. Своєрідним винятком якраз і був кінь «Блискавка в ночі», рухливий і темпераментний.
Коні були улюбленою темою художників Китаю, від попередників Хань Ганя (див. наприклад Six Steeds of Zhao Mausoleum[en]) до Сюй Бейхуна.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Han Gan |
Джерела[ред. | ред. код]
- Чжу Цзинсюань «Записи о прославленных художниках династии Тан» // Народы Азии и Африки, № 6. М. 1989
- Го Жо-сюй. «Записки о живописи: что видел и слышал» М. Наука. 1978.
- Three Thousand Years of Chinese Painting. Yale University Press. 1997.
|
