Харампурське нафтогазоконденсатне родовище
Харампурське нафтогазоконденсатне родовище — одне з родовищ на півночі Тюменської області (Росія), розташоване у 660 км на схід від Салехарду.
Геологічна інформація[ред. | ред. код]
Родовище належить до Надим-Пур-Тазівської нафтогазоносної області Західносибірської нафтогазоносної провінції.
В межах родовища встановлено 28 нафтових, газоконденсатонафтових, газонафтових, газоконденсатних та газових покладів, що належать до пластово-склепінного, масивного та літологічно-екранованого типів. Останні належать до туронського та сеноманського ярусів верхньої крейди, при цьому туронські відкладення характеризуються низькою проникністю, що ускладнює їх вилучення.
Глибина залягання нафтових пластів 2900-3000 метрів, газових покладів — 1000—1100 метрів.
Колектори — пісковики з лінзоподібними вкрапленнями глин.
Запаси за російською класифікаційною системою по категоріях АВС1+С2 оцінюються у 88 млн т рідких вуглеводнів та 903 млрд м³ газу. У випадку підтвердження останньої оцінки родовище можна буде віднести до категорії супергігантських (більше 5 млрд барелів нафтового еквівалента).
Розробка[ред. | ред. код]
Відкриття родовища припало на 1979 рік. Розробка нафтових покладів розпочалась у 1990-му, проте тривалий час стримувалась відсутністю системи утилізації попутного нафтового газу, який доводилось спалювати.[1] Лише в 2014-му тут була введена в експлуатацію дотисна компресорна станція, завдяки чому рівень утилізації попутного газу досягнув 95 % (за проектом газ може закачуватись назад у пласт). За перші 25 років розробки на родовищі видобуто 34 млн.т нафти та 11 млрд м³ газу.[2][3]
В 2013 році затвердила план розвитку газового промислу. На першому етапі видобуток буде вестись переважно із сеноманського горизонту в обсягах до 8 млрд м³ на рік при 1 млрд м³ із відкладень турона. Таким чином розраховують вилучити 190 млрд м³ газу. Другий етап повинен базуватись на повномасштабній розробці туронських покладів та забезпечити вихід на рівень виробництва 24 млрд м³ на рік.[4] В межах реалізації цього плану під час дослідно-промислової експлуатації споруджено три свердловини різної конструкції для вибору оптимального варіанту розробки туронських відкладень.[5] Газовий промисел запустили в 2020-му із введенням в дію газопроводу Харампурське – Уренгой-Челябінськ.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Харампурское месторождение | Нефтяники. РФ. www.nftn.ru. Процитовано 8 лютого 2017.
- ↑ Харампурское месторождение отмечает 25-летие. УралИнформБюро (рос.). Процитовано 8 лютого 2017.
- ↑ Исполняется 25 лет с начала промышленной эксплуатации Харампурского месторождения. www.rosneft.ru. Процитовано 14 березня 2024.
- ↑ Ведомости (25 листопада 2013). "Роснефть" планирует запустить Харампурское месторождение в 2017 г. Процитовано 8 лютого 2017.
- ↑ "Роснефть" начала добычу газа из туронских пластов на Ямале. AllPetro.ru (ru-RU) . 2 січня 2015. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.