Харитон Юлій Борисович
Харитон Юлій Борисович | |
---|---|
1924 | |
Народився |
27 лютого 1904 Санкт-Петербург |
Помер |
18 грудня 1996 (92 роки) Саров |
Поховання | Новодівочий цвинтар[1] |
Громадянство (підданство) |
![]() ![]() ![]() |
Діяльність | фізик, політик |
Alma mater | Кембриджський університет (1928) і Ленінградський політехнічний інститут імені М. І. Калініна (1925) |
Сфера інтересів | теоретична фізика |
Заклад | Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН, Semenov Institute of Chemical Physics[d] і Російський федеральний ядерний центр у Сарові[2] |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Ернест Резерфорд, Джеймс Чедвік |
Член | Російська академія наук[3] і Академія наук СРСР |
Відомий завдяки: | першому розрахунку ланцюгової реакції поділу урану |
Батько | Boris Osipovich Chariton[d] |
Нагороди |
Ю́лій Бори́сович Харито́н (* 27 лютого 1904, Санкт-Петербург — † 18 грудня 1996, Саров) — фізик, головний конструктор атомного проекту, академік АН СРСР (1953).
З 1921 працював у Фізико-технічному інституті (Ленінград).
В 1926–1928 стажування у Кавендишській лабораторії, Кембридж, Англія. Під керівництвом Ернеста Резерфорда і Джеймса Чедвіка отримав ступінь доктора наук (D.Sc.,Doctor of Science), тема дисертації «Про підрахунок сцинтиляцій, що генерують альфа-частинки».
З 1931 по 1946 — керівник лабораторії вибуху в Інституті хімічної фізики, наукові роботи з детонації, теорії горіння і динаміки вибуху.
З 1935 доктор фізико-математичних наук (за сукупністю робіт).
В 1939–1941, Юлій Харитон і Яків Зельдович вперше здійснили розрахунок ланцюгової реакції поділу урану.
З 1946 Харитон — головний конструктор і науковий керівник ядерного центру (Арзамас-16) в Сарові.
З 1946 — член-кореспондент, з 1953 — академік АН СРСР.
Тричі Герой Соціалістичної Праці (1949, 1951, 1954).
Лауреат Ленінської (1956) і трьох Сталінських премій (1949, 1951, 1953).
Золота медаль імені І. В. Курчатова (1974).
Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (1982).
Депутат Верховної Ради СРСР.
Похований на Новодівичому цвинтарі у Москві (9 ділянка).
Посилання[ред. | ред. код]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Харитон Ю. Б., Шальников А. И. Механизм конденсации и образование коллоидов. — М.: ГТТИ, 1934. — 66 с. — 2 000 экз.
- А. С. Боровик-Романов, В. Н. Кондратьев, М. П. Малков, М. С. Хайкин, Н. В. Заварицкий, Ю. Б. Харитон, Ю. В. Шарвин Александр Иосифович Шальников (К 60-летию со дня рождения) // Успехи физических наук. — 1965. — Т. 87. — № 9.
- А. Ф. Андреев, А. С. Боровик-Романов, Н. В. Заварицкий, Я. Б. Зельдович, Э. И. Кандель, С. П. Капица, К. О. Кешишев, И. П. Крылов, А. Я. Паршин, Л. П. Питаевский, М. С. Хайкин, Ю. Б. Харитон, Ю. В. Шарвин Памяти Александра Иосифовича Шальникова // Успехи физических наук. — 1986. — Т. 151. — № 4. — С. 725–726.
|
![]() |
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
nbsp;П.
- Народились 27 лютого
- Народились 1904
- Померли 18 грудня
- Померли 1996
- Поховані на Новодівочому цвинтарі в Москві
- Випускники Кембриджського університету
- Випускники Санкт-Петербурзького політехнічного університету
- Науковці Фізико-технічного інституту імені А. Ф. Йоффе
- Доктори фізико-математичних наук
- Герої Соціалістичної Праці
- Лауреати Ленінської премії
- Лауреати Сталінської премії
- Нагороджені Великою золотою медаллю імені М. В. Ломоносова
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Радянські фізики
- Фізики-ядерники
- Учасники Радянського атомного проекту
- Доктори фізико-математичних наук СРСР
- Академіки АН СРСР
- Депутати Верховної Ради СРСР 3-го скликання
- Члени-кореспонденти АН СРСР
- Конструктори ядерної зброї
- Депутати Верховної Ради СРСР 4-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 5-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 7-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 8-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 9-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 10-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 11-го скликання