Очікує на перевірку

Харкове (Прилуцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Харкове
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район Прилуцький район
Громада Талалаївська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74080190400038921
Основні дані
Засноване до 1932
Населення 379
Площа 0,547 км²
Густота населення 692,87 осіб/км²
Поштовий індекс 17270
Телефонний код +380 4634
Географічні дані
Географічні координати 50°43′05″ пн. ш. 33°07′09″ сх. д. / 50.71806° пн. ш. 33.11917° сх. д. / 50.71806; 33.11917Координати: 50°43′05″ пн. ш. 33°07′09″ сх. д. / 50.71806° пн. ш. 33.11917° сх. д. / 50.71806; 33.11917
Середня висота
над рівнем моря
174 м[1]
Найближча залізнична станція Талалаївка
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 17270, село Харкове вул. Науменка, 42
Карта
Харкове. Карта розташування: Україна
Харкове
Харкове
Харкове. Карта розташування: Чернігівська область
Харкове
Харкове
Мапа
Мапа

Харкове́ — село в Чернігівській області України, входить до складу Талалаївської селищної громади. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Розташоване за 15 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 379 осіб, площа — 0,547 км².

Поблизу села є кургани III тисячолітть до н. е.

Історія

[ред. | ред. код]

На мапі 1869 року є як хутір без назви[2]

Село вперше згадується під 1886 роком[3]. На той час воно входило до складу Березівської волості 2-го стану Прилуцького повіту Полтавської губернії. В селі було 12 дворів селян-власників, 13 хат, 71 житель.

Станом на 1910 рік в селі налічувалось 45 господарств, з них козаків — 24, селян — 21, налічувалось 362 жителя, у тому числі 1 тесляр, 1 коваль, 10 ткачів, 11 поденників, 19 займалися іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. В селі було 409 десятин придатної землі.

В складі СРСР

[ред. | ред. код]

Під час утворення округів у 1923 році село відійшло до Роменськоі округи УСРР.

Пам’ятник на братській могилі льотчиків
Пам’ятник на братській могилі льотчиків
Стела на честь загиблих односельчан
Стела на честь загиблих односельчан

1962 року в селі встановлено надгробок на могилі двох радянських льотчиків, які загинули у 1941 році при обороні села; 1967 року — пам'ятний знак у пам'ять про воїнів-односельців, які загинули на фронтах німецько-радянської війни.

В селі знаходилася центральна садиба радгоспу імені XXIII з'їзду КПРС. Працювали відділення зв'язку, АТС, середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека.

Станом на 1988 рік в селі проживало 344 мешканця.

В складі України

[ред. | ред. код]

З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі було 140 дворів, 384 жителя. У селі діє Харківська загальноосвітня школа.

2004 року біля школи, ліворуч від входу, встановлено пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку (автор — скульптор Микола Марченко)

До 2020 року було центром сільської ради.

В селі народилися:

В селі похований Кунденко Володимир Іванович (1980—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Погода в селі Харковому.
  2. Трехверстовка Черниговской области. Военно-топографическая карта. www.etomesto.ru. Процитовано 3 грудня 2021.
  3. Сборник по хозяйственной статистике Полтавской губернии. Том IX. Прилукский уезд (по переписи 1886). Полтава, 1891.(рос.)

Література

[ред. | ред. код]