Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка

Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка
49°59′27″ пн. ш. 36°14′04″ сх. д.
Країна:	Україна
Тип:	наукова
Назва на честь:	Короленко Володимир Галактіонович
Розташування	Харків
Адреса	м. Харків, пров. Короленка, 18
Заснована	30 серпня 1830
Фонди:	~ 7 000 000 видань
Річний обіг:	~ 3 000 000
Читачів:	~ 55 000 (щорічно)
Директор:	Петренко Наталя Валентинівна
Штат:	377
Код ЄДРПОУ	02226174
Сайт:	korolenko.kharkov.com
Медіафайли у Вікісховищі

Ха́рківська держа́вна науко́ва бібліоте́ка і́мені В. Г. Короле́нка — найбільша бібліотека Харкова і Східної України загальнодержавного значення, друга за книгофондом, після Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Київ) бібліотечна установа України. Здійснює бібліотечне, бібліографічне та інформаційне обслуговування користувачів. Виконує функції всеукраїнського науково-дослідного, методичного та організаційного центру. Є зональним науково-методичним центром для бібліотечних установ Сходу України та міжобласним універсальним депозитарієм для бібліотек Харківської, Полтавської і Сумської областей. Підпорядковується Міністерству культури та стратегічних комунікацій України.

Станом на 1 січня 2020 р. фонди ХДНБ ім. В. Г. Короленка налічували 7,2 млн пр. документів 244 мовами світу.

Історія

Харківська губернська публічна бібліотека (1830—1882)

Харківська губернська публічна бібліотека заснована 18 серпня (30 серпня за н. ст.) 1830 року на підставі циркуляру № 12576 Слобідсько-Українського губернатора М. І. Каховського та циркуляру МВС № 777 від 5 липня 1830 р. «О заведении в губерниях публичных библиотек для чтения». Спочатку підпорядковувалася МВС, з 1834 по 1864 рр. — Міністерству народної просвіти, згодом знову повернена у відання МВС. Для керівництва створено Комітет піклувальників на чолі з губернатором М. І. Каховським, заступником став губернський предводитель дворянства А. Ф. Квітка. Завідування бібліотекою доручено професору Харківського імператорського університету М. А. Байкову та міському голові А. Мотузкову; бібліотекарем призначено секретаря Дворянського зібрання О. І. Тихоцького. В 1832 р. до комітету піклувальників ХГПБ було обрано суддю совісного суду, українського письменника і культурно-громадського діяча Г. Квітку-Основ'яненка, який працював у комітеті до 1838 р.

А. Ф. Квітка звернувся до представників дворянства, купецтва, громадських та державних діячів губернії із закликом підтримати Харківську губернську публічну бібліотеку пожертвами книг, рукописів і коштів, надіславши близько 470 листів. Серед благодійників бібліотеки були В. Н. Каразін, П. І. Данилевський, М. С. Веселовський, представники родини Донців-Захаржевських, І. В. Малиновський, П. М. Демидов, Д. М. Шереметєв, А. Ф. Горохов, А. Мотузков, Д. Д. Ковальов, І. І. Срезневський, М. А. Байков, А. Ф. Квітка та інші. На час відкриття бібліотеки її фонд складав понад 400 книг, карт і рукописів, а також майже 9 тис. крб. пожертвуваних коштів.

Харківську губернську публічну бібліотеку розмістили на першому поверсі будинку Харківського дворянського депутатського зібрання, розташованого на Миколаївській площі. У штаті закладу працювало п'ять службовців. 27 жовтня (8 листопада) 1833 р. Комітет піклувальників Харківської губернської публічної бібліотеки призначив бібліотекарем чиновника Харківського дворянського депутатського зібрання, колезького секретаря І. Срезневського. Відкриття для публіки відбулося 6 (18) грудня 1833 р. Бібліотека мала статус загальнодоступної, функціонувала щоденно, окрім святкових днів. Згідно з циркулярами Міністерства внутрішніх справ відвідувачам дозволялося брати книги додому за умови внесення завдатку та сплати невеликого внеску на користь закладу.

Харківська громадська бібліотека (1883—1916)

У 1883 р. в Харкові розпочалася підготовка до створення загальнодоступної громадської бібліотеки. З ініціативи чиновника О. Гурського та діячки народної освіти Х. Д. Алчевської було сформовано комітет засновників (1883—1885), до якого увійшли професори Харківського університету М. Бекетов, О. Кирпичников, М. Сумцов, професор Ветеринарного інституту П. Гордєєв, громадський діяч і видавець М. Баллін, секретар губернського статистичного комітету В. Касперов, богослов Є. Воронець та інші представники громадськості й місцевої влади.

16 (28) червня 1884 р. Міністерство внутрішніх справ затвердило Статут Харківської громадської бібліотеки (ХГБ), розроблений відповідно до статті 175 «Устава о цензуре и печати». Питання про передання фонду Харківської губернської публічної бібліотеки (що перебував у власності Дворянського зібрання) до ХГБ обговорювалося 11 (23) вересня 1885 р. за участю губернатора О. Ікскуль фон Гільденбандта, однак не було реалізоване. Управління ХГБ здійснювали загальні збори членів, правління та ревізійна комісія.

28 вересня (10 жовтня) 1885 р. у залі Харківської міської думи відбулися перші загальні збори членів Харківської громадської бібліотеки (ХГБ) під головуванням професора М. Бекетова, на яких було обрано склад першого правління. До нього увійшли М. Бекетов, О. Гурський, В. Касперов, М. Леваковський, Ф. Павловський, Д. Полуєхтов, М. Сумцов, Й. Сицянко, Б. Філонов та міський голова І. Фесенко. Відповідно до Статуту, до правління входили й «обов'язкові члени» — керівники провідних навчальних закладів Харкова: ректор університету І. Щелков, директори Технологічного інституту В. Кирпичов, Ветеринарного інституту А. Раєвський, ректор Духовної семінарії І. Кратіров, директори гімназій П. Тихонович, Н. Одарченко, К. Бєлицький та реального училища В. Шихов. Головою правління обрали мецената і депутата міської думи Б. Філонова, секретарем — О. Гурського. Первісно правління переобирали щороку, після внесення змін до Статуту — кожні три роки.

Урочисте відкриття ХГБ відбулося 26 вересня (8 жовтня) 1886 р. у приміщенні флігеля, що належав Харківській міській думі та знаходився у її дворі. У цьому будинку бібліотека працювала до березня 1887 р., після чого неодноразово змінювала адресу.

Харківська громадська бібліотека мала у своїй структурі читальню, абонемент і відділ «народних книг». На час відкриття фонд становив 1,7 тис. томів, у 1886—1887 рр. зріс до 10 тис., у 1896 р. — до 62 966, а у 1911 р. — до 149 тис. томів, що забезпечило їй 5-те, а згодом 3-тє місце серед провінційних бібліотек імперії. Фінансування здійснювалося за рахунок пожертв, абонементної платні та міських субсидій. «Протягом перших десяти років від 2 000 осіб і установ надійшло 39 806 томів… У середньому надходило 4000 томів за рік» (Багалій Д. І., Міллер Д. П. Історія міста Харкова за 250 років його існування (1655—1905). Т. 2. Х.,1993. С. 754.). Дарувалися окремі видання, а також цілі бібліотеки. Зокрема відомим російським письменником Г. П. Данилевським (понад 3 тис. прим.), видатним юристом К. Н. Анненковим (1,7 тис. прим.), лікарем В. Г. Порай-Кошицею (1,8 тис. прим.). Значну частину зібрань із власних бібліотек подарували також відомий філолог-словіст О. О. Потебня, професори В. І. Добротворський, П. І. Сокальський, письменник І. С. Аксаков, та багато інших значних особистостей.

У 1890 р. відновлено «народний відділ», який поділено на кілька розрядів користування. Того ж року Харківська громадська бібліотека отримала фінансовий капітал Харківської губернської публічної бібліотеки, який разом із державними, муніципальними й благодійними коштами використано для спорудження у 1899—1900 рр. спеціального будинку за проєктом О. Бекетова (пров. Короленка, 18). Відкритий 28 січня 1901 р., він визнаний пам'яткою архітектури національного та місцевого значення.

На початку ХХ ст. при бібліотеці діяли філії для робітників (1901—1908), музичний відділ з нотним абонементом (1903), а також нові спеціалізовані підрозділи — рукописів і автографів, Judaica et Hebraica та бібліотекознавства (1903). Останній, заснований за ініціативою Любові Хавкіної, став першим у Російській імперії та сприяв міжнародному книгообміну. Формується унікальний за змістом документний фонд з бібліотечної справи. Активізується робота з виявлення, вивчення та популяризації передового бібліотечного досвіду, у тому числі закордонного, розширюються міжнародні зв'язки. Закордонними партнерами ХГБ стають відомі бібліотечні заклади та організації США (Бібліотека Конгресу, Нью-Йоркська публічна бібліотека, бібліотека штату Нью-Йорк в Олбані, Публічна бібліотека в Манчестері, Бібліотека Джона Крерара у Чікаго), Великої Британії (Бібліотека Британського музею, бібліотечне бюро у Лондоні, Клеркенвільська бібліотека), Франції (Національна бібліотека в Парижі), Міжнародний бібліографічний інститут у Брюсселі, а також бібліотеки Німеччини, Австрії, Японії та інших країн світу.

Завдяки діяльності Д. Багалія було започатковано краєзнавчий напрям: у бібліотеці сформовано «місцевий відділ» з виданнями про Харків і Слобожанщину, що стало прикладом для інших громадських книгозбірень.

На третьому з'їзді російських діячів з технічної і професійної освіти (Санкт-Петербург, січень, 1903) працівниця бібліотеки Любов Хавкіна висуває проєкт бібліотечної освіти.

У 1905 році бібліотека взяла участь у Всесвітній виставці у Льєжі і була нагороджена почесним дипломом. Представлена на виставці книга Любові Хавкіної «Библиотеки их организация и техника» (Санкт-Петербург, 1904) отримала золоту медаль.

1 лютого 1906 року за ініціативою членів правління Бібліотеки Г. М. Абрамова та Д. І. Багалія, відкривається український відділ. Він не мав аналогів в усій країні. Серед основних напрямків діяльності Української комісії, яка керувала його роботою, були — вишукування коштів на комплектування фонду виданнями про історію, економіку, культуру України, творами українських письменників, краєзнавчими документами, бібліографування цих матеріалів тощо. В різні роки у складі Української комісії були М. Міхновський, перший голова комісії, палкий войовник за національну ідею, автор популярного політичного трактату «Самостійна Україна», Д. Багалій, Х. Алчевська, С. Дремцов, О. Габель, відомий письменник Г. Хоткевич, який був головою комісії з 1914 року та інші відомі діячі української культури.

4 (17) березня 1911 р. завдяки зусиллям і клопотам Української комісії та гласних-українців, Харківська міська дума напередодні 50-тої річниці з дня смерті Т. Г. Шевченка постановила: «пожертвувати Харківській Громадській бібліотеці 300 крб. одноразово і 50 крб. щорічно — на український відділ, з тим щоб він присвячений був пам'яті великого українського поета». Відтоді цей підрозділ мав назву «Український відділ імені Тараса Шевченка» (він проіснував до 1916 року).

У 1912 році вийшов друком «Каталог книжок українською мовою Харківської громадської бібліотеки» (Харків, 1912. 98 с.), складений Павлом Мокроусом. Це був перший бібліографічний посібник українською мовою, присвячений українській книзі у фондах Бібліотеки.

15 грудня 1916 року, за фінансової підтримки Харківської міської управи, було відкрито дитячий відділ, призначений для обслуговування дітей віком від 4 до 14 років. Він забезпечував бібліотечно-бібліографічну підтримку дитячих закладів, займався рецензуванням літератури та вивченням психології дитини. Як перша у Харкові бібліотека для дітей, відділ під керівництвом Є. Мартинової за два роки здобув статус однієї з провідних дитячих бібліотек країни.

Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка (1917—1990)

Після жовтневого перевороту 1917 року діяльність громадської книгозбірні набула нового змісту. Підкоряючись новим вимогам часу, вона всіляко підтримувала освітянський рух, стала однією із ланок ідеологічної діяльності.

1918 року при дитячому відділі бібліотеки організовано «Товариство друзів книги».

У 1919—1920 рр. неодноразово змінювалися найменування і підпорядкування бібліотеки. У січні 1922 р. ХГБ було присвоєно ім'я письменника, публіциста, громадського діяча В. Г. Короленка з метою вшанування його пам'яті. Наприкінці того ж року бібліотека набула статусу державної та водночас центральної книгозбірні Харкова і Харківської губернії і перейшла в підпорядкування Головполітпросвіти Наркомосу УРСР. Відтоді назва установи — Харківська державна бібліотека ім. В. Г. Короленка (ХДБ ім. В. Г. Короленка). На книгозбірню покладалися нові завдання: наукове розроблення питань бібліотечного будівництва, видання наукових праць співробітників, підготовка висококваліфікованих бібліотечних працівників тощо.

Бібліотека набула статусу центру предметного каталогізування для книгозбірень країни завдяки роботі засновника та першого завідувача консультаційно-бібліографічного відділу (зараз — відділ інформаційно-бібліографічної роботи), бібліотекознавця Бориса Боровича, який у ХДБ ім. В. Г. Короленка створив перший у СРСР предметний каталог. У 1923 році Б. О. Борович брав участь у першій Всеукраїнській нараді працівників книги. Було організовано мережу пересувок на підприємствах Харкова та у передмісті.

1924 року засновано читальний зал газет та журналів. Б. О. Борович був учасником у I Всеросійській конференції наукових бібліотек (Москва).

1925 року зі зміною в країні системи районування, Бібліотека стала окружною, центром методичної підтримки бібліотечної мережі Харківської округи. Були створені нові структурні підрозділи: відділ літератури іноземними мовами та відділ літератури мовами народів СРСР. Відновлено, після тривалої перерви, зв'язки з бібліотеками Америки, Німеччини, Австрії та інших країн. Розвивався міжнародний книгообмін. Співпрацівників Бібліотеки запрошено на Міжнародний конгрес бібліотекарів та друзів книги (Прага, червень) та конференцію, присвячену 50-річчю Американської бібліотечної асоціації (Філадельфія, жовтень). На запрошення Укрголовнауки Б. О. Борович виступив з доповіддю на першій конференції наукових бібліотек УРСР (Київ, грудень.)

У 1926 році в штат бібліотеки було введено посаду директора, яку обійняла Чепіга Наталія Іванівна. Вона працювала у бібліотеці з вересня 1901 року, а з 1904 року була її завідувачкою, ставши однією з перших жінок у Російській імперії, які керували великими книгозбірнями. Того ж року в червні на базі ХДБ було організовано та проведено перший Всеукраїнський з'їзд бібліотечних працівників. Б. О. Боровича запрошено на другу Всеросійську конференцію наукових бібліотек (Ленінград, жовтень).

У 1928 році створено відділ Україніки, який продовжив традиції ліквідованого українського відділу. Очолила його Ольга Багалій.

У 1929 році бібліотека почала одержувати загальносоюзний примірник (від восьми республіканських книжкових палат) і місцевий обов'язковий примірник (від поліграфічних підприємств Харкова).

У 1930 р. новим директором книгозбірні призначено Кубланівського Онисима Мусійовича. За високий рівень діяльності та значний внесок Бібліотеки у розвиток науки, освіти, культури, Наркомос УРСР визначив її статус як державної наукової. Відтоді вона має назву Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка.

Репресії початку 1930-х років істотно вплинули на кадровий склад бібліотеки: у 1932 році було звільнено і згодом заарештовано Бориса Боровича, а очолюваний ним консультаційно-бібліографічний відділ ліквідовано. У тому ж році директором бібліотеки призначено Павла Сафронова (раніше — політредактора), який очолював установу до 1949 року. Його заслуги включають захист багатьох співробітників від репресій та успішну відбудову бібліотеки у важкі повоєнні роки.

У 1933 році організовано нові структурні підрозділи: сектори масової роботи та міжбібліотечного абоненту (МБА). ХДНБ надано функції обласної бібліотеки у 1934 році. 1936 року дитячий відділ отримав окреме приміщення і реорганізувався у філію для дітей та юнацтва з абонементом, двома читальними залами, секторами обробки та каталогізації.

У 1940 році було організовано науково-бібліографічний відділ, на базі науково-методичного, та відділ рідкісних видань та рукописів. У першій половині 1941 року в бібліотеці діяли відділи реєстрації та каталогізації, комплектування, обслуговування та фондів, науково-бібліографічний, стародруків та рідкісних видань, національної та іноземної літератури, методичний кабінет бібліотекознавства, а також філія для дітей і юнацтва. Загальна чисельність персоналу становила 220 осіб. Напередодні війни бібліотека входила до числа найбільших радянських та світових книгозбірень: її фонди налічували майже 2 мільйони примірників. Кількість читачів досягала 20 тисяч осіб, число відвідувань перевищувало 200 тисяч, а книговидач становило близько 900 тисяч.

Під час німецької окупації Харкова у 1941—1943 роках було знищено і пограбовано понад 500 тис. цінних видань. Серед них — найрідкісніші українські стародруки XVII—XVIII ст.; прижиттєві видання творів класиків світової літератури; колекція географічних карт XVIII—XX (понад 10 тис. прим.); науково-технічні видання; унікальне зібрання книжок для дітей та юнацтва (близько 95 тис. прим.), до якого увійшли видання XIX ст.; твори єврейських вчених і письменників. Вивезено унікальний систематичний каталог (він налічував понад 1,2 млн карток). І лише завдяки мужності та самовідданій праці директорки М. І. Румницької, Л. В. Анохіної, Л. І. Вовк, О. В. Гаврилової, М. О.  Габель, В. Г. Трамбицької, Є. В. Долинської, Г. Д. Клявиної, Т. Г. Малець, Є. А. Мартинової, А. Н. Омельченко, Є. П. Панченко, Н. І. Радченко, Н. О. Розальон, О. Ф. Самариної, С. М. Ставровського, а також інших співпрацівників бібліотеки та мешканців міста, більшу частину фонду вдалося врятувати. Відомості про втрати ХДНБ під час окупаційного режиму наведено серед звинувачувальних матеріалів на Нюрнберзькому процесі 1945–1946 рр.

Віз 1944 року бібліотека почала одержувати цільовий безкоштовний обов'язковий примірник творів друку, який призначався для відновлення книжкового фонду.

У 1949 р. директором бібліотеки призначено Григорія Мірошниченка, який перебував на цій посаді до 1969 р. За заслуги у розвитку бібліотечної справи він отримав звання Заслуженого працівника культури УРСР (1966). Згідно з новим порядком комплектування провідних бібліотек країни обов'язковим примірником, затвердженим Радою Міністрів СРСР, ХДНБ почала одержувати два платних обов'язкових примірника: всесоюзний (з Центрального колектора наукових бібліотек) і республіканський (з Київського обласного колектора).

У квітні 1955 р. Бібліотека стала виконувати функції республіканського методичного центру (з питань пропаганди технічної літератури) та зонального (надання методичної допомоги з різних напрямків діяльності бібліотекам Донецької, Дніпропетровської, Полтавської, Луганської, Сумської та Харківської областей). Організовано і проведено Республіканський семінар-нараду працівників міжбібліотечного і заочного абонемента обласних бібліотек УРСР. Проведено нараду директорів обласних бібліотек Сходу України, на якій розглядалися питання методичної діяльності тощо.

У 1955 р. бібліотека обслуговувала 25 991 читача, кількість відвідувань становила 301 580, а книговидача — 1 239 781 примірників. За вагомий внесок у розвиток науки й культури колектив ХДНБ ім. В. Г. Короленка був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1956). У 1959 р. затверджено нову структуру бібліотеки: групу ЦДА відділу каталогізації перетворено на довідково-бібліографічний сектор зі статусом відділу; на основі кабінету бібліотекознавства створено два підрозділи – науково-методичний та бібліографічний (пізніше об’єднані). Відділ каталогізації реорганізовано у відділ обробки й каталогів. Організовано спеціальні зали для науковців і фахівців з вищою освітою. У 1959–1962 рр. відкрито читальні зали поточної періодики, патентної літератури, нотних видань (відновлений наприкінці 1961 р. нотний відділ на базі відповідної групи відділу обробки й каталогів), а також зал при відділі стародруків і рідкісних видань.

У 1964 р. ХДНБ ім. В. Г. Короленка першою серед наукових бібліотек країни отримала звання «Бібліотека відмінної роботи». За здобутки у сфері культурного обслуговування колектив бібліотеки у 1967 р. нагороджено Почесною грамотою Міністерства культури СРСР та ЦК профспілки працівників культури СРСР.

У 1969–1985 рр. ХДНБ ім. В. Г. Короленка очолювала Ніна Семененко, яка у 1974 р. отримала звання Заслуженого працівника культури УРСР. У цей час бібліотека динамічно розвивалася. Через нестачу приміщень у 1970–1980-х рр. за проєктом архітектора Ю. Вейцмана було зведено нове книгосховище на 4 млн томів, а також службовий і читацький корпуси. 1969 року на базі сектора міжбібліотечного абонемента створено відділ МБА.

1971 року бібліотека стала регіональним центром Міжбібліотечного абонементу для бібліотек Полтавської, Сумської та Харківської областей.

У 1975 році було створено відділ організації науково-дослідної роботи. Проведення досліджень (всесоюзних, республіканських, регіональних та локальних) стало одним із основних напрямків наукової діяльності. Бібліотека стала виконувати функції міжобласного депозитарію універсального профілю (для бібліотек Полтавської, Сумської та Харківської областей).

1977 року на базі науково-бібліографічного відділу утворено два самостійних структурних підрозділи: інформаційно-бібліографічний та науково-бібліографічний, який став координаційно-методичним центром республіки зі складання бібліографічних посібників техніко-економічної тематики.

У 1979 році на базі сектору краєзнавчої бібліографії науково-бібліографічного відділу організовано відділ краєзнавчої роботи. Розпочалась діяльність «Клубу краєзнавців».

У 1986–1988 рр. директором бібліотеки була Надія Авдєєва. З нагоди 100-літнього ювілею Бібліотеки, у Харківському державному академічному українському театрі ім. Т. Г. Шевченка відбулися урочисті збори. Вийшов друком перший науково-допоміжний бібліографічний покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність «Харьковская государственная научная библиотека им. В. Г. Короленко. 1886—1986».

Наказом Мінкультури УРСР 1988 року в. о. директора було призначено Лілію Незнамову, наступного року за рекомендацією трудового колективу бібліотеки її затверджено директором. Розформовано фонд літератури «спеціального зберігання». Читачі отримали доступ до 45 тис. заборонених раніше видань — праць відомих вчених, письменників, громадських діячів тощо.

У 1989 р. в ХДНБ ім. В. Г. Короленка була створена програма автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів, розпочато формування локальної мережі та підготовку до запровадження електронного каталогу (ЕК), одного з перших у бібліотеках СРСР. У 1990 р. відкрито відділ автоматизації та механізації бібліотечних процесів, а також відділ друку й організації страхового фонду.

Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка (за часів незалежності 1991-)

1992 року у бібліотеці відбулася республіканська міжвідомча науково-практична конференція «Фонди наукової бібліотеки: стан та перспективи розвитку», у якій взяли участь близько 300 делегатів (від бібліотек різних регіонів країни та зарубіжних, інститутів культури, громадських бібліотечних об'єднань, інших установ).

1993 року було відновлено діяльність українського відділу. Створений на базі відділу краєзнавчої роботи, відділ Україніки розгорнув наукову, культурно-просвітницьку та інформаційну діяльність у напрямку українознавства та краєзнавства, з відродження вітчизняної культури тощо. Почала видаватися серія «Повернені імена». Відтоді вийшли друком бібліографічні посібники присвячені Івану Падалці, Василю Чечвянському, Миколі Хвильовому, Гнату Хоткевичу, Миколі Кулішу, Олесю Досвітньому та іншим громадським діячам, письменникам, діячам культури та мистецтва. Відділ Україніки став лауреатом республіканської премії ім. Д. Яворницького за значний внесок у розвиток українського краєзнавства. Проведено регіональну міжвідомчу наукову конференцію «Історія бібліотечної справи в Україні». Напередодні 90-річчя від дня заснування відділу бібліотекознавства організовано читальний зал бібліотекознавства (при науково-методичному відділі). Розпочинається цілеспрямоване та опосередковане формування документно-інформаційних ресурсів цього підрозділу різними видами документів з історії, теорії та практики бібліотечної справи.

У цей час бібліотека налагодила активну співпрацю з низкою міжнародних організацій та установ, серед яких — Офіс Ради Європи в Україні, Посольство США, Консульство Республіки Польща, Міжнародний фонд «Відродження», Австрійський інститут Східної та Південно-Східної Європи, Гете-Інститут (Німеччина), Канадський інститут українознавчих студій, Канадське товариство приятелів України, Французький центр, Спілка побратимства міст Харків–Нюрнберг, Австрійський культурний форум в Україні, Українсько-Австрійський центр співробітництва у сфері науки, освіти та культури, а також Бібліотека Конгресу США, національні й університетські бібліотеки країн СНД, Болгарії, Польщі, Угорщини, Португалії, Туреччини, Куби, Японії тощо.

Результатом цього міжнародного партнерства стало створення в ХДНБ ім. В. Г. Короленка Українсько-Канадської бібліотеки (1995), Німецької читальної зали та Австрійської бібліотеки (1996), Бібліотеки документів Ради Європи з прав людини (1998), інтернет-центру (2003), Харківського регіонального інформаційного центру (2005) та Центру європейської інформації (2006).

Співпрацівники взяли участь у роботі: 61-ї сесії ІФЛА (Стамбул, Туреччина); міжнародній конференції «Бібліотеки та асоціації в світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва» (Євпаторія, Крим); установчої конференції Української бібліотечної асоціації (Київ), міжнародного семінару «Рестоврація та консервація книжкових фондів» (Київ) та інших заходах. Відбулися стажування співпрацівників у провідних бібліотеках Австрії, Німеччини, США. Відкрито первинний осередок Української бібліотечної асоціації (УБА).

Бібліотека стала учасником всеукраїнського дослідження «Українська книга у фондах бібліотек та музеїв України (1574–1923 рр.)», мета якого — підготовка друкованого зведеного каталогу української книги. За наслідками цього дослідження підготовлено вже 5 випуск бібліографічного покажчика «Книги українською мовою у фондах ХДНБ ім. В. Г. Короленка», в яких відображено загалом понад 4 тис. видань українською мовою, що вийшли друком в різних країнах світу. Завідувачка відділу Україніка Валентині Олександрівні Ярошик отримала почесне звання Заслужений працівник культури України за вагомий внесок у краєзнавчу справу.

1997 року бібліотека увійшла до складу не багатьох установ країни (їх вісім), які стали отримувати наукові видання згідно з Постановою Президії ВАК України «Про затвердження переліків установ, до яких обов'язково повинні надсилатися наукові видання (та монографії), де можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт». В межах реалізації Проєкту американського фонду IREX здійснено підключення Бібліотеки до Internet.

1998 — унаслідок двосторонньої угоди з Радою Європи у ХДНБ відкрито Бібліотеку документів Ради Європи з прав людини. Відбулася перша регіональна міжвідомча науково-практична конференція «Короленковські читання», на якій були підведені підсумки наукових розвідок харків'ян в галузі бібліотечної справи. Відтоді такі конференції проходять щороку в «день народження бібліотеки». Співпрацівники Бібліотеки взяли участь у Y ювілейній міжнародній конференції «Крим-98» «Бібліотеки та асоціації в світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва» (Судак, Крим).

Бібліотеку включено до державної Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000–2005 роки, згідно з якою на її базі (та 4-х інших найкрупніших книгозбірень країни) створюється міжвідомчий центр консервації і репрографії. Заступник директора Валентина Валентинівна Мірошникова нагороджена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Завідувачка відділу Україніка Валентина Олександрівна Ярошик відзначена Орденом преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських і преподобного Нестора за плідну культурно-просвітницьку діяльність та з нагоди 200-ліття Харківської єпархії. Бібліографічний покажчик «Історія Харківської Єпархії» (До 200-річчя заснування), складений співпрацівниками відділу Україніки, став лауреатом Муніципальної премії. Завідувач відділу рідкісних видань та рукописів Ігор Якович Лосієвський захистив докторську дисертацію в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Організована і проведено на базі Бібліотеки регіональну наукову конференцію. «Передаймо нащадкам наш скарб — рідну мову».

Наприкінці 1990-х рр. розроблено програмне забезпечення для ведення ЕК. Із 2000 р. користувачі отримали доступ до каталогу через інтернет, а з 2002 р. бібліотека працює з програмним забезпеченням ІРБІС.

2000 — директору бібліотеки Лілії Павлівні Незнамовій присвоєно почесне звання Заслужений працівник культури України. Співпрацівники Бібліотеки взяли участь у Всеукраїнських зборах працівників культури (Київ, березень), міжнародних та всеукраїнських конференціях, семінарах: «Бібліотека і влада» (Київ, травень), «Библиотечное дело — 2000, „Інформаційний пошук в Інтернет та CD-дисках“ (Москва, Гете-Інститут, травень), „Створення та інтеграція інформаційних ресурсів“ (Вінниця, жовтень), „Бібліотеки-центри науково-інформаційних ресурсів“ (Київ, жовтень). Вивчалася інформаційна діяльність Ради Європи (Страсбург, Франція). Організована і проведена регіональна науково-практична конференція, присвячена 200-річчю першого видання літературної пам'ятки „Слово о полку Ігоревім“. Проведена міжрегіональна науково-практична конференція „Канадсько-український центр: досвід роботи та тенденції розвитку“, присвячена 5-річчю діяльності Українсько-Канадської бібліотеки.

У 2002 році бібліотеку відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Австрія в Україні Міхаель Міїсс. Він ознайомився з діяльністю книгозбірні і, зокрема Австрійської бібліотеки, перспективи розвитку якої були обговорені під час візиту.  Розпочали роботу довідкова служба „Запитай бібліотекаря“; служба „Електронна доставка документів“. Завершене введення в дію електронного каталогу періодичних видань бібліотек Харкова.

У 2003 році відкрито Інтернет-центр, організований у межах реалізації проєкту „Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)“, ініційованого Посольством США в Україні. Бібліотеку відвідав завідувач сектору технології консервації книг і рукописів Центру консервації і реставрації Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського М. М. Омельченко. Відбулися краєзнавчі читання, присвячені 100-літтю відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

2004 — розпочато рекламний корпоративний проєкт „Взаємодія“, спрямований на покращення інформаційного обслуговування підприємств. Відбулася міжрегіональна науково-практична конференція „Методична діяльність бібліотек: традиції, інновації, перспективи“, присвячена 100-літтю першого в країні відділу бібліотекознавства ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Працювали курси підвищення кваліфікації заступників директорів з наукової роботи обласних універсальних наукових бібліотек України (Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Полтавської, Кіровоградської, Сумської, Харківської) за темою „Управління бібліотекою та нові послуги для користувача“, організовані Академією керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ) у співробітництві з ХДНБ ім. В. Г. Короленка. За активну допомогу у винахідницькій діяльності та з нагоди Дня винахідника і раціоналізатора відділ технічної літератури був нагороджений Почесною грамотою Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації.

Директор бібліотеки Л. П. Незнамова взяла участь у парламентських слуханнях на тему „Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації“ (Київ, 2005). Розпочали роботу літературна студія Міжрегіональної спілки письменників України та віртуальна довідкова служба. При відділі україніки відкрито Регіональний інформаційний центр. Відбувся віртуальний семінар „Сучасні технології обслуговування користувачів бібліотеки: МБА та електронна доставка документів“. За участю фахівців Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Харківської обласних універсальних наукових бібліотек, Харківської державної академії культури, а також представників найбільших харківських бібліотек проходив міжнародний семінар „Бібліотечне краєзнавство: нові технології“. У бібліотеці працювали курси підвищення кваліфікації фахівців бібліотек вищих навчальних закладів Харкова, організовані НІЦ АСІБТ спільно з Інститутом післядипломної освіти Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва. Заняття проводили викладачі Харківської державної академії культури, Інституту післядипломної освіти, члени АСІБТ за темами: „Управління бібліотекою та діяльність бібліотеки“; „Бібліотекознавство, бібліографознавство, інформаційні ресурси“. Працювали курси підвищення кваліфікації співробітників ХДНБ ім. В. Г. Короленка з питань проєктної діяльності, організовані спільно з Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв. Викладач І. О. Шевченко, професор кафедри бібліотекознавства та інформаційних технологій. Проходили заняття курсів підвищення кваліфікації бібліотекарів України за темою „Колекції рідкісних і цінних видань у наукових бібліотеках: формування, збереження, облік“, організовані спільно з Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв (Київ, куратор І. О. Шевченко, професор кафедри бібліотекознавства та інформаційних технологій). Відбулася зустріч з Інгою Вьорляйн, співробітницею Спілки побратимства міст Харків-Нюрнберг, організована Гете-Інститутом Інтер Націонес у Києві та Німецьким читальним залом у Харкові.

У 2006 році бібліотека приєдналася до Всеукраїнського консорціуму центрів європейської інформації, внаслідок чого почала систематично отримувати і забезпечувати своїх користувачів новою інформацією з питань європейської інтеграції. Відбулася презентація Центру інформаційної підтримки винахідництва, створеного при відділі технічної літератури з метою підтримки інноваційної, винахідницької діяльності шляхом патентно-інформаційного забезпечення. Проведено науково-практичну конференцію „Проблеми винахідницької та раціоналізаторської діяльності в Харківській області“ до Дня винахідника і раціоналізатора України. Проводився конкурс на найкращу наукову роботу, присвячений 120-річчю ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція „Збереження бібліотечно-інформаційних ресурсів: нова політика і нові технології“ до 120-ї річниці від дня заснування ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Працювали курси підвищення кваліфікації для фахівців обласних універсальних наукових бібліотек за темою „Колекції рідкісних та цінних видань у наукових бібліотеках України: формування, збереження, облік“, які ХДНБ організувала під патронатом Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Організовано і проведено семінар „Регіональні електронні ресурси: формування і організація доступу“ за участю бібліотек різних систем і відомств Харкова, а також обласних універсальних наукових бібліотек України. Завершено підготовку бази даних „Авторитетний файл найменувань колективного автора“ для надання у користування бібліотекам України, розпочато створення бази даних „Авторитетний файл предметних рубрик“. Розпочато роботу з ретровводу в електронний каталог описів дореволюційних нотних видань для створення унікальної БД „ЕК нотних видань дореволюційного фонду“, єдиної на Слобожанщині. Створено новий інформаційний ресурс — регіональний портал „Харківщина“.

2007 року директором бібліотеки призначено Валентину Дмитрівну Ракитянську. Бібліотеку відвідав міністр культури і туризму України Ю. П. Богуцький. Розпочала роботу корпоративна віртуальна довідкова служба наукових бібліотек Харкова. Вперше на щорічному міжнародному книжковому фестивалі „Світ книги — 2007“ було представлено експозицію літератури із фондів бібліотеки „Книжкові скарби Слобожанщини“, організовану відділом рідкісних видань. Відбулися всеукраїнські наукові читання „Академік Д. І. Багалій і бібліотечна справа України“, присвячені 150-річчю від дня народження видатного українського історика і громадського діяча. За результатами дослідження відбувся круглий стіл на тему „Молодий працівник ХДНБ: погляд у майбутнє“ (за участю співробітників бібліотеки, викладачів та студентів ХДАК). Працювала Школа дослідника-початківця для працівників ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Завідувачеві відділу рідкісних видань і рукописів Ігорю Яковичу Лосієвському присвоєне почесне звання Заслужений працівник культури України.

2008 — організовано зал електронних документів. Розроблено „Концепцію модернізації існуючих і впровадження нових інформаційно-телекомунікаційних та інженерних технологій в Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка“. Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція „Сучасна бібліотека— науково-інформаційний центр освіти майбутнього“. На сайті ХДНБ розпочала роботу науково-методична служба „Колегам-бібліотекарям“. Колектив відділу Україніки нагороджено Почесною грамотою Харківської облдержадміністрації.

2009 року було організовано Центр консервації і реставрації. У межах співпраці з Гете-Інститутом директор бібліотеки В. Д. Ракитянська відвідала бібліотеки різних відомств, громадських бібліотечних об'єднань та інших установ Німеччини. Бібліотеку відвідав і ознайомився з діяльністю Надзвичайний і Повноважений Посол Фінляндії в Україні пан Крістер Міккелссон. ХДНБ ім. В. Г. Короленка приєднано до Регіональної мережі пунктів доступу громадян до інформації органів державної влади згідно з Програмою сприяння парламенту II. Оголошено щорічний конкурс „Молоді винахідники Харківщини“. Бібліотека провела „Алею читання“ у саду ім. Т. Г. Шевченка. У заході взяли участь представники органів влади, закладів культури та освіти Харкова, видавництв, а також громадські організації. Заступнику директора бібліотеки з наукової роботи Валентині Валентинівні Мирошниковій присвоєне почесне звання Заслужений працівник культури України.

У 2010 році проводився регіональний тренінг „Інформація про діяльність органів влади у публічній бібліотеці: пошук, доступ, консультування“, організований Українською бібліотечною асоціацією за Програмою сприяння парламенту ІІ в Україні для бібліотекарів Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської та інших областей. За активну участь у діяльності Асоціації сучасних інформаційно-бібліотечних технологій (АСІБТ) бібліотека нагороджена почесною грамотою.

Під час проведення Днів США в Харкові у 2011 році за участю посла США Дж. Тефта відкрито новий інтернет-центр. Розпочала роботу „Служба попереднього замовлення документів“. Австрійську бібліотеку відвідав посланець з питань культури Посольства Австрії в Україні, директор Австрійського культурного форуму в Києві доктор Якуб Форст-Баталья, куратор Австрійських бібліотек в Україні. Бібліотеку відвідав професор Королівської школи бібліотекознавства та інформатики (Данія, Копенгаген) пан Ганс Ельбесхаузен. Проведено обласну конференцію Харківського бібліотечного товариства. З нагоди 125-річного ювілею ХДНБ ім. В. Г. Короленка та 140-річчя від дня народження бібліотекознавця Л. Б. Хавкіної: відкрито музейну експозицію „Харківська громадська бібліотека: перше 30-річчя, 1886—1916 роки“; історична фотогалерея „1886—2011. Від Харківської громадської до Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка“, презентовано читально-експозиційний зал рідкісних видань і рукописів імені академіка Д. І. Багалія; читальний зал бібліотекознавства реорганізовано у кабінет бібліотекознавства ім. Л. Б. Хавкіної. Відбулися ювілейні заходи „Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка в історичному просторі трьох епох“: до 125-річчя від дня заснування»: міжнародна науково-практична конференція «Від ХІХ до ХХІ ст.: трансформація бібліотек у контексті розвитку суспільства»; книжковий фестиваль «Читай, Харкове! Читай, Україно!»; краєзнавчі читання за темою «Перший в країні: історія і сьогодення відділу „Україніка“»; засідання круглого столу за темою «Історія і сьогодення відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів», присвячене 110-річчю відділу. Відбувся другий регіональний конкурс ім. Л. Б. Хавкіної наукових робіт та інноваційних проєктів молодих спеціалістів бібліотечної справи, аспірантів, магістрів та студентів «Від традицій до інновацій»; конкурс наукових робіт з бібліотекознавства, бібліографознавства та історії бібліотечної справи працівників Бібліотеки. За підтримки Гете-інституту в Україні проводився конкурс перекладів з поетичної спадщини німецького письменника Германа Гесса. Директор бібліотеки В. Д. Ракитянська нагороджена дипломом та зіркою «Патріот України», а її ім'я занесене в Почесну Книгу «Украина и украинцы — цвет нации, гордость страны».

2012 — розпочато роботу служб «Експрес-замовлення документів», «Попереднього замовлення документів для користувачів МБА» (у традиційному і в електронному форматі). Основні комунікаційні служби: електронна пошта, чат, скайп, «Зворотний зв'язок», об'єднані в єдиний інформаційний-довідковій сервіс «Онлайн довідка». Відбулась презентація збірника нарисів «Бібліотека в історичному просторі трьох епох», присвячених 125-річчю ХДНБ ім. В. Г. Короленка. 14 лютого, підтримуючи ініціативу Української бібліотечної асоціації, Бібліотека оголосила цей день Днем Любові і провела акцію «Любіть свою бібліотеку — бібліотека любить Вас». Запис читачів був безкоштовний, а кожного відвідувача вітали зі святом. Підбито підсумки конкурсу на найкращу наукову роботу з бібліотекознавства, бібліографознавства та історії бібліотечної справи, присвяченого 125-річчю ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Відбувся тренінг-семінар «Інформація органів влади для громадян у бібліотеці: пошук, доступ, консультування» (модератор — доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, кандидат історичних наук Я. О. Хіміч). 5—19 травня за підтримки головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації вперше проведено Фестиваль науки. За результатами конкурсу «БібліоКіноФест: кадри вирішують все», який проводився Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках програми «Бібліоміст» за підтримки УБА, Міністерства культури України та НПБУ ХДНБ ім. В. Г. Короленка посіла друге місце за результатами глядацького голосування. Бібліотеку відвідала делегація факультету історичних і педагогічних наук Вроцлавського університету у складі декана факультету історичних та педагогічних наук, професора, доктора Ельжбети Кошцік, докторів С. Росіка та Ф. Воланьскі. Бібліотеку відвідав міністр культури України М. А. Кулиняк. Директор бібліотеки В. Д. Ракитянська взяла участь у навчальному турі до Фінляндії під назвою «Привабливість бібліотек Фінляндії, нові технології та інтенсивне обслуговування». Бібліотека приєдналася до Всеукраїнської бібліотечної акції «Кожній бібліотеці — сучасну будівлю», ініційовану Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою імені В. Г. Заболотного (Київ). ХДНБ нагороджено почесною відзнакою Української бібліотечної асоціації та цінним подарунком за найкращий бібліографічний посібник 2012 р. — бібліографічний покажчик «Харківська державна наукова бібліотека (1886—2011): каталог видань Бібліотеки та публікацій про її діяльність».

2013 — відкрито пункт публічного доступу до інтернету (програма «Бібліоміст»). За грантової підтримки програми «Бібліоміст» стартував проєкт Школа бібліотечного журналіста. 24 жовтня 2013 року на фасаді будівлі бібліотеки відкрито меморіальну дошку на честь заслуженого діяча науки, бібліотекознавця Л. Хавкіної.

До Всеукраїнського дня бібліотек Президія Української бібліотечної асоціації визначила переможців конкурсів та нагороджених відзнаками Української бібліотечної асоціації. Почесне звання «Бібліотека року 2014» присвоєно Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка за віртуальний науково-просвітницький проєкт «Слобожанський уклін Кобзареві: до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка». ХДНБ нагороджено Подякою Міністерства культури України за вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи. Бібліотека — переможець рейтингу «Визнання народу — 2014» (газета «Вечерний Харьков») у номінації «Культурно-просвітницька діяльність».

Щорічно бібліотека одержує 250 тисяч бібліотечних одиниць (до 1917 одержувала 5 тисяч). В бібліотеці зберігається 25 тисяч рідкісних видань: книги 15—18 століть іноземними мовами та мовами народів СРСР, серед них: «Апостол», надрукований Іваном Федоровим 1574 року; «Анфологіон», друк. Києво-Печер. лаври, 1619; Шевченко Т. Г. «Гайдамаки», СПБ, 1841; Пушкін О. С. і Шевченко Т. Г. «Нові вірші», Лейпциг, 1859. Бібліотека є культурно-освітньою науково-дослідною установою в галузі бібліотекознавства і бібліографії.

У березні 2022 року Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка зазнала ушкоджень під час обстрілу російськими військами. У будівлі потрощені вікна, вітражі, зруйновано систему опалення бібліотеки, пошкоджень зазнали два книгосховища, головний корпус та рояль.

Структура

Члени клубу «КЛІК» Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка у Ботанічному саду Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна

• Відділ обслуговування користувачів.
• Міський абонемент.
• Відділ інформаційно-бібліографічної роботи.
• Відділ науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів.
• Соціокультурний центр.
• Відділ «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка.
• Відділ літератури іноземними мовами та міжнародних зв'язків.
• Німецький читальний зал у Харкові.
• Австрійська бібліотека у Харкові.
• Відділ міжбібліотечного абонемента та електронної доставки документів.
• Відділ наукового формування документних ресурсів та документообміну.
• Науково-дослідний відділ документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів.
• Кабінет бібліотекознавства ім. Л. Б. Хавкіної.
• Відділ наукової систематизації, предметизації та організації систематичних каталогів.
• Відділ наукової обробки документів і організації алфавітних каталогів.
• Відділ наукової організації і використання основного фонду.
• Відділ науково-методичної роботи.
• Науково-видавничий відділ.
• Відділ впровадження бібліотечно-інформаційних систем і технологій та підтримки баз даних.
• Відділ комплексної репрографії документів та формування страхового фонду.
• Відділ консервації і реставрації.
• Відділ архіву та діловодства.

Міжнародні зв'язки

Бібліотека має широкі міжнародні зв'язки. Серед партнерів ХДНБ — бібліотека Конгресу США, національні бібліотеки Болгарії, Польщі, Угорщини, Португалії, Туреччини, Куби, бібліотеки університетів Саппоро (Японія), Софії (Болгарія), Любліна та Познані (Польща), Австрійський інститут південних та південно-східних слов'ян (Відень), Гете-Інститутом Мюнхен, Німеччина, Інститут інженерів електриків та електронників (США), Українсько-американський фонд «Сейбр-Світло», Міжнародний фонд "Відродження", Товариство друзів України (Канада) тощо.

При відділі літератури іноземними мовами відкрито Австрійську бібліотеку, Німецький читальний зал та Бібліотеку Ради Європи з прав людини, при відділі україніки — Українсько-Канадську бібліотеку, при науково-методичному відділі — кабінет бібліотекознавства.

Джерела

• 130 років служіння суспільству. До 130-річчя від дня створення // Дати і події, 2016, друге півріччя : календар знамен. дат № 2 (8) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С. 84-89.
• Бібліотека в історичному просторі трьох епох : до 125-річчя Харків. держ. наук. б-ки ім. В. Г. Короленка : нариси. — Харків : РА «ІРІС», 2011. — 240 с. — ISBN 978-966-95223-4-4.
• Від XIX до XXI ст.: трансформація бібліотек у контексті розвитку суспільства : до 125-річчя Харків. держ. наук. б-ки ім. В. Г. Короленка : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 12–14 жовт. 2011 р. — Харків, 2011. — 368 с.
• Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка (1886–2011) : наук.-допом. бібліогр. покажч. — Харків, 2011. — 485 с.
• Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Події. Факти : довідник / [уклад.: Г. М. Єрофєєва, Л. М. Багрянцева]. — Харків, 2006. — Т. 1. — 132 с.
• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Бібліотека наукова імені В. Г. Короленка в Харкові
• Ракитянська В. Д. Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка // Українська бібліотечна енциклопедія
• https://library.korolenko.kharkov.com/prohrama-biblioteky-konhresu-ssha-emerging-nations-article-exchange-program
• https://library.korolenko.kharkov.com/bezkoshtovnyj-dostup-do-resursu-LIBRARIA-arkhivu-ukrainskoi-periodyky-onlajn (тільки з бібліотеки)