Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка
Нова будівля ХНАТОБа
Нова будівля ХНАТОБа

49°59′57″ пн. ш. 36°13′56″ сх. д. / 49.99921599999999700° пн. ш. 36.2322259999999972° сх. д. / 49.99921599999999700; 36.2322259999999972Координати: 49°59′57″ пн. ш. 36°13′56″ сх. д. / 49.99921599999999700° пн. ш. 36.2322259999999972° сх. д. / 49.99921599999999700; 36.2322259999999972
Країна Україна Україна
Місто
Адреса
вул. Сумська, 25
Місткість 1897 — усього
1508 — велика зала
389 — мала зала
Відкрито 1925
hatob.com.ua

CMNS: Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка на Вікісховищі

Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка  — перший український стаціонарний оперний театр.

Первісна назва — Українська Державна Столична Опера. З 1931 театр іменувався Харківським театром опери і балету, у 1934 отримав статус академічного, з того ж часу широко відомий під абревіатурою ХАТОБ. 1944 року театру було надано ім'я М.Лисенка, а 1960 року театр нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора. В 2010 отримав статус національного.

Історія[ред.ред. код]

Постав 1925 як Українська Державна Столична Опера, на базі постійної в Харкові оперної антрепризи (з 1880), за існування якої 1883 і 1885 вперше в Україні поставлено українські опери «Різдвяна ніч» і «Утоплена» М.Лисенка; з 1918 Народна Опера, з 1920 Російська Державна Опера.

1930 року з 9 березня до 19 квітня 1930 у приміщенні Харківської опери відбувся так званий Процес Спілки визволення України[1], на якому було засуджено до ув'язнення 45 представників української інтелігенції. Пізніше ці люди були засуджені повторно, більшість з них розстріляно.

До 1934 в театрі поставлено 32 опери й 11 балетів, у тому числі: «Золотий обруч» Б. Лятошинського, «Кармелюк» В. Костенка, «Купало» А. Вахнянина, «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Яблуневий полон» О. Чишка, а також «Русалку» О. Даргомижського та «Князя Ігоря» О. Бородіна; з балетів — «Ференджі» Б. Яновського та «Пан Каньовський» М. Вериківського, в якому балетмайстер В. Литвиненко вперше поєднав елементи класичного з елементами українського народного танку. Були поставлені численні опери світового і рос. репертуару, м. ін. «Намисто Мадонни» Е. Вольф-Ферарі та «Принцеса Турандот» Дж. Пуччіні. За 1934 — 41 pp. відновлено вистави «Запорожця за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського та «Наталки Полтавки» М. Лисенка; найкращою виставою з світової класики були «Гуґеноти» Д. Меєрбера.

У 1941 — 45 театр працював у Читі, згодом у Іркутську разом з Київською оперою. Після 1945 в репертуарі театру: опери М. Варшавського «Наймичка», К. Данькевича «Богдан Хмельницький» і «Назар Стодоля» та М. Карминського «Буковинці»; з балетів «Данко», «Таврія», «Міщанин з Тоскани», «Весняна казка» В. Нахабіна, «Лілея» К. Данькевича та численна класика.

У 1970-их роках кількість українських опер і балетів в репертуарі мінімальна: нова вистава «Тараса Бульби» (режисер В. Скляренко, оформлення за А. Петрицьким), з балетів — «Лісова пісня» М. Скорульського (1970, 1980), «Камінний Господар» В. Губаренка (1972 і 1974).

«…Ураховуючи вагомий внесок Харківського державного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка у справу національного духовного відродження та з метою підтримки і розвитку українського музичного мистецтва…» згідно з Указом Президента України «Про надання Харківському державному академічному театру опери та балету імені М. В. Лисенка статусу національного» від 23 лютого 2010 р. № 218/2010 театру надано статус національного і надалі іменовано — Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка[2].

Приміщення[ред.ред. код]

Стара будівля[ред.ред. код]

Будинок по вул. Римарській, 21 був побудований у 1829 р. невідомим архітектором. В 1855 році його придбав підприємець Зарудний і реконструював для показу вистав. Потім будівля перейшла у власність комерційного клубу і в 18841885 роках була капітально реконструйована для оперного театру (архітектор Б. Г. Михаловский). З боку саду прибудували сценічну частину, зал для глядачів оформили в стилі французького ренесансу з використанням мотивів одного з парадних залів палацу Тюїльрі в Парижі. Уздовж стін залу — спарені канелюровані колони Коринфського ордера з антаблементом на пристінках. Над кожною парою колон поміщені жіночі скульптури із крильми, що підтримують балкон верхнього ярусу. Борти балкону й лож бенуара прикрашені декоративним ліпленням. Під стелею в медальйонах розміщений барельєфні портрети великих композиторів. Проміжний ярус лож бельєтажа був убудований на початку XX століття, щоб збільшити місткість залу. Це порушило цілісність первісної композиції. На початку 1930-х років до будинку з північної сторони був прибудований новий вестибюль з гардеробом, гладкий плафон залу для глядачів замінений на кесонований (архітектор В. К. Троценко). В 1938 г. фасад театру набув рис російського класицизму (архітектор В. Н. Петі). В 1947 році інтер'єри були реставровані (архітектор В. И. Пушкарев).

Зараз в цій будівлі розташована Харківська обласна філармонія.

Нова будівля[ред.ред. код]

Починаючи із сезону 19911992 років театр працює в новому будинку постмодерної архітектури, розташованому по вулиці Сумській, 25. Будинок був побудований в 19701990 роках за проектом київських архітекторів С. Н. Миргородського, В. Д. Єлізарова, Н. В. Чуприни й Р. М. Гупала. На його місці знаходилася ротонда з балюстрадою, підземний пульт управління штабу цивільної оборони й молочний технікум.

Архітектура будинку побудована на контрасті великої нависаючої «плити» двох верхніх поверхів і складної пластики вхідних вестибюлів, фойє й інших приміщень нижніх поверхів. Театр має два зали для глядачів: великий на 1500 і малий на 400 місць. Вхід у касову залу прикрашає декоративна композиція «Музика М. Лисенка» (скульптор С. Ястребов). Будинок облицьований артикським туфом. Будинок спочиває на шести стовпах розміром 3 на 6 м і перекривається металевими балками прольотом 100 м і масою 100 т. У підземній частині розташований гараж. У 2007 році фонтани перед будинком театру було реконструйовано, і простір перед театром отримав назву «Площа фонтанів»[3][4]. За величезні розміри будинку в народі театр прозвали «авіаносцем».

З 2012 року частину приміщення театру, а саме - малий зал, театр віддав у комунальну власність міста. У свою чергу комунальне підприємство «Театрально-концертний центр» здає приміщення в оренду приватним особам, в тому числі для проведення розважальних заходів, дискотек тощо. Проведення дискотек у свою чергу призводить до ситуацій, коли шум подій малої сцени заважає роботі на великій сцені театру. Вперше ця обставина була висвітлена в ЗМІ 7 грудня 2017, коли дискотека відбувалася безпосередньо під час проведення оперного спектаклю, в якому брала участь Людмила Монасирська.[5].

Колектив[ред.ред. код]

Директором театру з 2013 року є Олег Володимирович Оріщенко, який до того працював заступником директора Харківської філармонії.

Його попередницею у 2008-2013 роках була Любов Морозко[6], історик за освітою, член Партії регіонів, після звільнення з посади очолила Харківське училище культури.[7]

  • Опера:
  • Народна артистка України Олена Романенко
  • Народний артист України Микола Коваль
  • Заслужена артистка України Тамара Гармаш
  • Заслужена артистка України Олена Старікова
  • Заслужена артистка України Олена Скворцова
  • Заслужений артист України Олександр Шуляк
  • Заслужений артист України Сергій Шадрін
  • Заслужений артист України Дмитро Маклюк
  • Заслужений артист України Михайло Олійник
  • Заслужений артист України Чатуранга Білаонов
  • Лілія Кутіщева
  • Алла Мишакова
  • Вероніка Шут
  • Олеся Мишарина
  • Олексій Сребницкий
  • Олександр Золотаренко
  • Володимир Козлов
  • Володимир Єфименко
  • Євгеній Лисицький
  • Олександр Лапін
  • Юрій Кудрявцев
  • Балет:
  • Заслужена артистка України Ірина Клюєва
  • Карина Шатковська
  • Антоніна Радієвська
  • Олена Шевцова
  • Лариса Грицай
  • Світлана Ісакова
  • Світлана Калашнікова
  • Анатолій Хандажевський
  • Анатолій Казацький
  • Андрій Козарєзов
  • Володимир Василенко
  • Олексій Князьков
  • Дмитро Васильєв
  • Андрій Писарєв (з 2016 р.)
  • Музичний керівник: Заслужений артист України Віктор Плоскіна
  • Диригенти:
  • Заслужений діяч мистецтв України Віталий Куценко
  • Олександр Голобородько
  • Юрій Яковенко
  • Павло Багинський
  • Головний художник: Заслужений художник України Надія Швець.
  • Режисери: Олексій Дугінов, Армен Калоян.

Відомі люди, що працювали в театрі[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]