Перейти до вмісту

Харківський зоопарк

Координати: 50°00′10″ пн. ш. 36°13′30″ сх. д. / 50.002777777778° пн. ш. 36.225° сх. д. / 50.002777777778; 36.225
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Харківський державний зоологічний парк
Головний вхід парку
Головний вхід парку
Головний вхід парку
50°00′10″ пн. ш. 36°13′30″ сх. д. / 50.002777777778° пн. ш. 36.225° сх. д. / 50.002777777778; 36.225
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування Харків, Сумська вулиця, 35
Площа14.9648 га
Засновано1895 рік
Керуюча організаціяКО «Харківський зоопарк»
Статус:Зоологічний парк загальнодержавного значення
Вебсторінкаzoo.kharkiv.ua Редагувати інформацію у Вікіданих
Харківський зоопарк. Карта розташування: Україна
Харківський зоопарк
Харківський зоопарк (Україна)
Мапа
CMNS: Харківський зоопарк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ха́рківський держа́вний зоологі́чний парк — об'єкт природно-заповідного фонду Харкова загальнодержавного значення. Заснований у 1895 році, відкритий для відвідувачів у 1903 році. Розташований за садом імені Тараса Шевченка по вулиці Сумській, 35. Площа зоопарку становить близько 15 га.

У 2021 році зоопарк, за виключенням декількох зон, відкритий після масштабної реконструкції, що тривала з 2016 року[1][2].

Історія

[ред. | ред. код]

Заснування

[ред. | ред. код]
Пташник, зведений у 1902 році (втрачений)

Історія створення Харківського зоопарку — першого в Україні — починається з 1890-х років, коли за ініціативи професора Олександра Брандта в місті була розпочата спроба організувати «акварій». Початково його мали розмістити у самісінькому центрі міста, у Миколаївському сквері на Миколаївському майдані. Однак через нестачу місця, створення акварію довелося відкласти. В 1894 році правління Південноросійського товариства акліматизації звернулося до ректора Харківського університету М. Олексієнка з проханням передати в оренду частину території Університетського саду для організації виставки. У 1895 році на ділянці у близько 2,5 гектари землі дослідного поля Університетського саду товариство відкрило бжільничо-шовковознавську станцію та невеликий пташник зі свійськими птахами. Станція розмістилася у дерев'яному будинку, спорудженому 1895 року за проєктом братів-архітекторів Сергія та Іліодора Загоскіних. Пізніше будівля стала адміністрацією зоопарку, однак була знищена під час реконструкції зоопарку у 2017 році для створення театру просто неба[3][4].

Вхід у Харківський зоопарк зі сторони Сумської вулиці. Між 1907 та 1919 роками

У 1901 році відкрито відділення рибництва і розпочате створення акваріума, який збудували у 1906 році за проєктом Володимира Брандта (пізніше використовувалася як тераріум, а під час реконструкції зоопарку у 2017 році знищена). У 1902 році зведено нову будівлю для пташника Харківського товариства птахівництва. Одноповерхова будівля з мезоніном мала обладнані кімнати для науковців, п'ять приміщень для вигулу та вольєри для водоплавних птахів. Велика площа будівлі дала можливість відкрити відвідування зоосаду для харківців. Спочатку колекція складалася з дрібних хижаків, дрібних птахів і свійських тварин. У 1900 році з акліматизаційного зоопарку в Асканії-Новій до Харкова прибула перша партія ссавців і птахів. Пізніше були обладнані музей, пташині вольєри й ставок для водоплавних птахів, клітки для вовків, лисиць і навіть білих ведмедів, існували мавпятник і лев'ятник.

Радянська окупація

[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період

[ред. | ред. код]

Після встановлення радянської влади Південноросійське товариство акліматизації припинило існування, прийшов у занепад і Харківський зоопарк. Тільки у 1921 році починається відновлення і розбудова зоопарку за участі Віктора Аверіна, пізніше відомого вченого, зоолога. Місце завідувача зоосаду посів Микола Петрович Евальд. Вже у 1926—1927 роках були побудовані слоновник і мавпятник, теплі приміщення для великих хижаків. 1 травня 1928 року наново відкрито зоомузей. З цього ж періоду при зоопарку розпочав роботу кружок юних біологів. У 1929 році територію зоопарку було розширено. Це дозволило влаштувати новий ставок і нові вольєри для птахів і копитних тварин. У 1932 році за проєктом архітектора Ширшова будується брама головного входу в зоопарк (втрачена).

За період 1830—1920 років площа зоопарку збільшилася в 10 разів і до 1941 року на ній експонувалися представники близько 100 видів ссавців, приблизно стільки ж риб, земноводних, плазунів і понад 200 видів птахів. У 1925 році в Гамбурзі у Карла Гаґенбека викуплено слониху Моку, а у 1928 — Ямбо. Окрім цього у травні 1928 року з Гамбургу до Харкова прибув цілий залізничний ешелон з тваринами, серед яких були левиця, леопард, лама, кенгуру Беннета, мавпи, папуги, мангусти, пелікани, білощокі казарки, цивети африканські та єноти. Наступного місяця з Ленкорани прибуло 6 їжатців, 9 кучерявих пеліканів, 7 лебедів та 96 різних водоплавних. Пізніше до зоопарку доставлено двогорбого верблюда, левів, ланей, вовків, буйвола, та птахів: пеліканів, фазанів, качок.

У 1930-і роки в зоопарку працював зоомагазин, де продавалися корма і приналежності для тварин, акваріумні рибки й дрібні свійські тварини. На замовлення виготовляли акваріуми, тераріуми та клітки для співочих птахів.

Пам'ятник макакам-резусам Гектору, Розі та Дезі до реконструкції

Нацистська окупація

[ред. | ред. код]

Коли розпочалася Друга світова війна, і Харкову загрожувала окупація німецькими військами, М. П. Евальду запропонували залишитись працювати в Харкові з метою, наскільки можливо, зберегти колекцію тварин. Він погодився, попросивши допомогти зоопарку кормами. Вночі потому на територію зоопарку таємно заїхало кілька вантажівок. Група червоноармійців вирила великі ями та склала туди мішки з картоплею і збіжжям. Однак, надовго цього вистачити не могло.

24 жовтня 1941 року Харків зайняли німецькі війська, але роботі зоопарку вони перешкоджати не стали. А коли ситуація на фронті дозволила німцям сподіватися на перемогу, навіть почали надавати допомогу для харчування тварин, а 1 травня 1942 року зоопарк був відкритий для відвідування. Вхідний квиток коштував дешево, у неділю грав оркестр і залишалися живі білі ведмеді. Станом на кінець червня 1943 року в зоопарку перебували 28 екземплярів хижаків, 32 екземпляри копитних, 11 мавп, велика кількість пернатих і багато екзотичних риб[5]. З середини травня до кінця червня 1943 року Зоологічний парк відвідало близько 53 000 осіб, з яких значна кількість німецьких військових[5].

Існує міська легенда, що з грудня 1941 року зоопаркові мавпи, Гектор, Роза та Дезі, втікши зі зруйнованого мавпятника під час бомбардування, жили в пошкодженій будівлі Держпрому. Три макаки-резуси чимось харчувалися, не траплялися на очі німцям майже два роки й пережили окупацію[6]. Після вигнання з міста нацистів макак повернули в зоопарк[7]. 22 серпня 2008 року біля вольєра з мавпами відкрито пам'ятник трьом мавпам авторства скульптора Сергія Бажана[8][9]. Він зображав самих макак: Гектора, Розу та Дезі зі скульптурою Держпрому, що зникла під час реконструкції зоопарку у 2016—2021 роках, коли у пам'ятника замінили постамент та перемістили його до головного входу[10].

Під час серпневих боїв 1943 року загинула велика кількість тварин. Заразом зоопарк втратив і цінні наукові матеріали та документи, що велися від самого його заснування. Були втрачені журнали спостережень ветеринарів, відомості про годування і утримання тварин, навіть креслення будівель і комунікацій, а також бухгалтерські документи. На момент приходу радянських військ у зоопарку вціліли лише 4 ведмеді, 5 мавп і 1 вовк. Частково були зруйновані слоновник, мавпятник і акваріум, зламані всі огорожі. Загальний збиток склав 1 мільйон радянських рублів. Замість колишніх 100 співробітників до роботи приступили 40 осіб, при цьому тільки 15 із них працювали в зоопарку раніше.

Післявоєнний період

[ред. | ред. код]

28 серпня 1943 року Харківська міська рада видала постанову, в котрій зазначалося, що зоопарк вважається відкритим з 29 серпня 1943 року. У 1944 році зоопарк отримав першу партію тварин. З евакуації до Харкова повернулися наукові інститути, і восени 1944 року при зоопарку почала працювати Вчена рада під керівництвом В. Г. Аверіна. Почався період відновлення і розбудови зоопарку. У 1953 році з Києва привезено слониху Майю, яка була захоплена як трофей у Лейпцизькому зоопарку(інші мови). Були зведені нові будівлі: двоповерховий акваріум з антилопником, бегемотник, вольєри левів, слонів тощо[11].

Меморіальна дошка засновникові зоопарку О. Брандту (демонтована)

Незалежна Україна

[ред. | ред. код]

Після відновлення незалежности України у 1991 році зоопарк на деякий час прийшов у занепад. До столітнього ювілею Харківського зоопарку на урочисті заходи приїхали, з живими тваринами у подарунок, гості із зоопарків України й інших країн. З цього часу зоопарк постійно покращує умови утримання тварин. Побудований ведмежатник з басейнами для ведмедів, вольєр зі штучною скелею для гривастих баранів, впорядковуються ставки. З 2009 року працював Дім Юннатів.

Реконструкція

[ред. | ред. код]

Масштабна реконструкція Харківського зоопарку розпочалася у липні 2016 року[12][13]. Комунальна організація «Харківський зоологічний парк» оголосила низку тендерів на суму понад 200 млн грн, які стосувалися оновлення експозиційних зон, мереж електро- та газопостачання, освітлення, зливової каналізації, а також вхідних груп і адміністративних будівель[14]. У 2016—2017 роках більшість підрядів отримали компанії «Київська будівельна компанія-Плюс» та «Призма Електрик», що займалися реконструкцією зон «Планета мавп» і «Дика Австралія», інженерних мереж та інфраструктури[15][16][17]. Роботи мали б бути виконані до кінця 2017 року[16]. Пізніше головним виконавцем робіт стало ПАТ «Трест Житлобуд-1», яке отримало контракти на сотні мільйонів гривень для будівництва нових вольєрів для слонів, жирафів, ведмедів, леопардів, а також на створення зон «Королівство слонів», «Африканська савана» та інших[13][18][19][20][21][22]. Реконструкція передбачала поділ території на тематичні зони — «Африканська савана», «Дика Австралія», «Південна Америка», «Світ узбережжя», «Водний світ» тощо[23]. Окремо було укладено десятки договорів на проєктні роботи із фірмами, пов'язаними зі скандальновідомими архітекторами міста Сергієм Чечельницьким та Тетяною Полівановою[24][25][26][27][21], а також фірмами депутата Харківської обласної ради від Партії регіонів Олександра Харченка[28][29]. Вже після самоусунення Тетяни Поліванової з посади головної архітекторки міста, у грудні 2022 року, пов'язана з її дочкою фірма виграла тендер на нагляд за будівництвом зони «Планета мавп»[30][31].

Загальна кошторисна вартість реконструкції перевищила 2 млрд грн[1]. У процесі реконструкції знищили значну частину зелених насаджень, а також кілька історичних будівель. Зокрема, у 2017 році була розібрана адміністративна будівля зоопарку, споруджена 1895 року за проєктом архітекторів Сергія та Іліодора Загоскіних, яка походила від бжільничо-шовковознавської станції та в якій, власне, був заснований зоопарк. Також того ж року було знесено будівлю акваріума (пізніше — тераріуму), зведену у 1906 році за проєктом архітектора Володимира Брандта. На їхньому місці створили нові виставкові простори, зокрема театр під відкритим небом.

Після п'ятирічної реконструкції Харківський зоопарк відкрився 23 серпня 2021 року[32][23][33]. Першими відвідувачами стали діти з багатодітних родин, люди з інвалідністю, працівники комунальних підприємств та журналісти[32]. Зоопарк почав працювати у «тестовому» режимі з поступовим відкриттям експозицій та адаптацією тварин[32]. У новій концепції утримання було зроблено акцент на відмові від кліток і максимальному наближенні умов до природних: відвідувачів і тварин розділяють рови, водойми, скляні огорожі[23]. Було збільшено площі для тварин, облаштовано нові вольєри та інженерні комплекси для годування[34][23]. Через покращення умов утримання тварин, було зменшено їх кількість: з 7000 до менш ніж 1300 особин[35]. Зоопарк відкрився лише частково, зони контактного, дитячого зоопарків, а також «Світ узбережжя» і океанаріум закриті станом на 2025 рік.

Повномасштабне вторгнення

[ред. | ред. код]

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну Харківський зоопарк зіграв важливу роль у порятунку тварин із зони бойових дій. Так, навесні 2022 року він прийняв у себе частину колекції «Фельдман-Екопарку», який перебував під російськими обстрілами й зазнав значних пошкоджень[36][37]. Серед евакуйованих були людиноподібні мавпи, леви, білі тигри і ягуари[36]. У подальші місяці, у січні 2024 року, частину тих тварин повернули до екопарку — зокрема, шимпанзе[38]. Згодом до Екопарку також повернули білих тигрів і поні[39][40][41].

Колекція та статус

[ред. | ред. код]
Лев Річард у Харківському зоопарку
Зона із гривастим бараном

Станом на 2006 рік, за цінністю колекції зоопарк займав друге місце в Україні — після Київського зоопарку. В зоологічному парку зберігалися 8 тисяч особин близько 500 видів тварин[42][43], серед них — риби (137 видів), земноводні (2 види), плазуни (44 види), птахи (97 видів), ссавці (79 видів). З них 7 видів занесені до Європейського Червоного списку, 14 — до Червоної книги України, в складі зооколекції 93 види, які включені до Конвенції про міжнародну торгівлю дикими видами фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES).

Зараз Харківський зоопарк є повноправним членом Євразійської та асоційованим членом Європейської асоціацій зоопарків і акваріумів. Співробітництво з цими організаціями передбачає участь в міжнародних програмах щодо збереження рідкісних та зникаючих видів тварин: 13 видів колекції включені до Європейської програми збереження рідкісних та зникаючих видів тварин (ЕЕР); 5 видів — до Європейської племінної книги (ESB); один вид — до Міжнародної племінної книги (по білому ведмедю).

Після завершеної реконструкції зоопарку дані щодо популяції тварин значно змінились. Кількість особин знизилась з 7000 до 1170 особин, з 500 видів до 193[44]. Зниження чисельності населення тварин пояснюється покращенням умов утримання — нові вольєри та дизайн території залишили більше простору для тварин[23][34][23]. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну зоопарк став опорним майданчиком для тварин із Фельдман-Екопарку[45]. Він прийняв у себе частину колекції екопарку, постраждалого під час бойових дій[36]. Це збільшило навантаження на ресурсні резерви закладу, але також підкреслило його важливу роль у збереженні флори та фауни всередині країни.

Харківський зоопарк має статус зоологічного парку загальнодержавного значення від 22 липня 1983[46][47]. Площа зоопарку наразі становить 14.9648 га[48].

Зони зоопарку

[ред. | ред. код]

Зоопарк розділений на декілька зон, що представляють різні куточки світу з різними тваринами[49][50].

Стежка тигра

[ред. | ред. код]
Бурі ведмеді у зоні «Стежка тигра»

Одна з найбільших зон. Представляє природний регіон Далекого Сходу, Японію, Корею, Східний Китай[51]. У цій зоні представлені вовки, японські макаки, гімалайські ведмеді, рисі, амурський тигр, різні види птахів: фазани, гусаки, огари, казарки, орлан-білохвіст, пугачі, мандаринки, лебеді тощо.

Африканська савана

[ред. | ред. код]

Зона, що представляє Африку, із великим відкритим вольєром, де разом випасаються гну блакитний, канна, страуси та жирафа[52]. Окрім цього у зоні проживають сурикати та черепахи.

Африканське сафарі

[ред. | ред. код]
Левеня грає із собакою

Велика зона із двома будівлями: будинком хижаків (лев і гієни плямисті) і бегемоником (бегемот, крокодили, пітони, лемури та крилани)[53]. В експозиції також представлені рожеві пелікани, баклани, білоголовий сип, стерв'ятник і поні.

Королівство слонів

[ред. | ред. код]
Слон азійський

Велика зона, відведена під утримання азійських слонів[54]. У липні 2021 року померла 23-річна слониха Тенді від хронічного захворювання — дисплазії колінних суглобів, яке виникло ще в дитинстві[55]. З того часу у цій великій зоні проживає лише один слон. У невеликих вольєрах цієї зони також оселилися папуги, дикобраз і павичі.

Планета мавп

[ред. | ред. код]

В центрі зони розташована велика кругла будівля із зимовими вольєрами для мавп, навколо якої розташовані відкриті літні вольєри. Наразі у зоні проживають лише суматранські орангутани[56].

Дика Австралія

[ред. | ред. код]

Невелика зона, де проживають ему[57].

Гондвана

[ред. | ред. код]

Будівля у якій представлені мешканці колишнього континенту Гондвана. В цій зоні представлені агуті, ігрунка, капуцини, чорний лебідь, зелена мартишка[58].

Південна Америка

[ред. | ред. код]

Велика зона, що населена тваринами із Південної Америки. В центрі зони розташований великий відкритий вольєр — авіарій, де птахи можуть літати[59]. У зоні проживають капібари, мари, пекарі, а також птахи: ара, фламінго, журавлі, мартин тощо.

Жителі гір

[ред. | ред. код]

Частина експозиції ще перебуває на реконструкції. Відкрита частина представлена вольєром із гривастим бараном[60].

Верблюди

[ред. | ред. код]

Невелика зона, де проживають верблюди двогорбі та гуанако[61].

Алігатор

[ред. | ред. код]

Маленька окрема зона із водоймою і приміщенням, де проживає міссісіпський алігатор[62].

Зони на реконструкції

[ред. | ред. код]

Декілька зон залишаються закритими на реконструкції, зокрема, дитячий зоопарк, «Світ узбережжя», «Тераріум» і «Водний світ»[44].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • У червні 2011 року виявилося, що бегемот, який народився в зоопарку і вже прожив там 20 років, і якого вважали самцем, насправді є самицею[63].
  • У 2015 році, до 120-річчя Харківського зоопарку, Національний банк України випустив пам'ятну монету номіналом 2 гривні[64]. На реверсі монети зображено слона на фоні стилізованого Харкова, а також написи «Харківський зоопарк» та «120 років»[65].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б В очікуванні червоної стрічки: довгобуд як неминучість. suspilne.media. 14 серпня 2020.
  2. ↑ У Харкові після реконструкції частково відкрили зоопарк. suspilne.media. 23 серпня 2021.
  3. ↑ Администрация зоопарка - Харьков. wikimapia.org (рос.). Процитовано 21 серпня 2025.
  4. ↑ Супутниковий знімок Maxar Technologies від 1 липня 2017 року
  5. ↑ а б В зоопарку // Харків'яни. — 1943. — 28 червня
  6. ↑ Памятник-символ: в зоопарке открылся памятник всем животным, которые пережили войну (фото). Архів оригіналу за 25 серпня 2008. Процитовано 25 серпня 2008. [Архівовано 2008-08-25 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Почему харьковчане установили памятник обезьянам? » Новини України, Новини Луганської області та Луганська. Новини України, Новини Луганської області та Луганська (укр.). Процитовано 21 серпня 2025.
  8. ↑ Боревич, Юлия (20 серпня 2008). Памятник трем макакам в зоопарке уже готов, но скрыт от посетителей. MediaPort (укр.). Процитовано 21 серпня 2025.
  9. ↑ Памятник трем обезьянам: Харьков, ул. Сумская, 35 - отзывы, адреса и телефоны. Мій Харків (укр.). Процитовано 21 серпня 2025.
  10. ↑ Памятник трём обезьянам, пережившим оккупацию Харькова - Харьков | памятник, монумент, указатель, памятный знак, стела. wikimapia.org (рос.). Процитовано 21 серпня 2025.
  11. ↑ Харкiв, Сумская улица, 35Ж – Здания для содержания животных. photobuildings.com (укр.). Процитовано 21 серпня 2025.
  12. ↑ Маршала, Алена (5 вересня 2019). История харьковского зоопарка: медведи с ожирением, макаки в оккупации и новая реконструкция. Мій Харків (укр.). Процитовано 23 серпня 2025.
  13. ↑ а б Федоркова, Тетяна (14 серпня 2020). В очікуванні червоної стрічки: довгобуд як неминучість. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 26 серпня 2025.
  14. ↑ У КЕРНЕСА ГОТУЮТЬСЯ ВИТРАТИТИ НА РЕКОНСТРУКЦІЮ ЗООПАРКУ 220 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 19 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2025.
  15. ↑ У ХАРКІВСЬКОМУ ЗООПАРКУ НА ПЛАНЕТУ МАВП ТА ДИКУ АВСТРАЛІЮ ВИТРАТЯТЬ 60 МІЛЬЙОНІВ. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 15 вересня 2016. Процитовано 23 серпня 2025.
  16. ↑ а б НОВІ КИЇВСЬКІ УЛЮБЛЕНЦІ КЕРНЕСА ОТРИМАЮТЬ ЩЕ ПОНАД 30 МІЛЬЙОНІВ НА РЕКОНСТРУКЦІЮ ЗООПАРКУ. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 22 вересня 2016. Процитовано 23 серпня 2025.
  17. ↑ ПОЧАТОК РЕКОНСТРУКЦІЇ ЗООПАРКУ ХАРКІВ’ЯНАМ ОБІЙДЕТЬСЯ В 205 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ АБО ХТО ВІДРЕМОНТУЄ ХАРКІВСЬКИЙ ЗООПАРК. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 4 жовтня 2016. Процитовано 23 серпня 2025.
  18. ↑ НА РЕКОНСТРУКЦІЮ ЗООПАРКУ РОЗТЕНДЕРИЛИ ЩЕ 50 МІЛЬЙОНІВ. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 22 травня 2017. Процитовано 23 серпня 2025.
  19. ↑ ЖИТЛОБУД-1 ОТРИМАЄ ЩЕ 88,6 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ НА РЕКОНСТРУКЦІЮ ЗООПАРКУ. НА ЦЕЙ РАЗ НА "ПЛАНЕТУ МАВП". Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 7 липня 2017. Процитовано 23 серпня 2025.
  20. ↑ ЗА «ПЛАНЕТУ МАВП» У ЗООПАРКУ ЗАПЛАТЯТЬ МАЙЖЕ 90 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 1 серпня 2017. Процитовано 23 серпня 2025.
  21. ↑ а б У Кернеса на реконструкцію зоопарку розтендерили ще 175 мільйонів. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 16 вересня 2019. Процитовано 23 серпня 2025.
  22. ↑ Зоопарк планує витратити додаткові 144 мільйона гривень на добудову вольєрів "Планети мавп". Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 12 листопада 2021. Процитовано 23 серпня 2025.
  23. ↑ а б в г д е Харьковский зоопарк: (зоологический парк в Харькове). Харьков - куда б сходить? (укр.). Процитовано 23 серпня 2025.
  24. ↑ НОВА ФІРМА З ОТОЧЕННЯ ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКОГО ОТРИМАЄ 3 МІЛЬЙОНИ НА РОЗРОБКУ ПРОЕКТІВ РЕКОНСТРУКЦІЇ ЗООПАРКУ. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 13 грудня 2016. Процитовано 23 серпня 2025.
  25. ↑ Алохінссон, Антон (23 липня 2024). Як Чечельницький та Поліванова контролюють Харків. «Люк» (укр.). Процитовано 23 серпня 2025.
  26. ↑ ФІРМА, ЗАСНОВНИКОМ ЯКОЇ БУВ ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОТРИМУЄ МІЛЬЙОНИ ВІД ДЕПАРТАМЕНТУ ДЕ ПРАЦЮЄ ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 6 лютого 2017. Процитовано 23 серпня 2025.
  27. ↑ НОВА ФІРМА ДРУЗІВ ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКОГО ОТРИМАЛА ЩЕ 1,5 МІЛЬЙОНА НА ПРОЕКТНІ РОБОТИ У ЗООПАРКУ. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 25 травня 2017. Процитовано 23 серпня 2025.
  28. ↑ У КЕРНЕСА ТА ТЕРЕХОВА НА БУДІВНИЦТВО КАФЕ І ЗООМАГАЗИНУ У ЗООПАРКУ ВИТРАТЯТЬ 50 МІЛЬЙОНІВ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 30 жовтня 2017. Процитовано 23 серпня 2025.
  29. ↑ Реконструкція зоопарку: понад 30 мільйонів на вольєри для японських макак та єнотовидних собак за секретними цінами. Харківський Антикорупційний Центр (укр.). 5 вересня 2019. Процитовано 23 серпня 2025.
  30. ↑ Головна | Prozorro. prozorro.gov.ua. Процитовано 23 серпня 2025.
  31. ↑ Алохінссон, Антон (23 липня 2024). Як Чечельницький та Поліванова контролюють Харків. «Люк» (укр.). Процитовано 23 серпня 2025.
  32. ↑ а б в LLC, Hulu. Харьковский зоопарк начал работу после реконструкции. https://www.city.kharkiv.ua/ (рос.). Архів оригіналу за 20 березня 2023. Процитовано 23 серпня 2025. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  33. ↑ Смотри фото и видео: в Харькове открыли зоопарк после реконструкции. kh.vgorode.ua (рос.). Процитовано 23 серпня 2025.
  34. ↑ а б В Харьковском зоопарке рассказали, сколько будет зверей после реконструкции. РЕДПОСТ (рос.). Процитовано 23 серпня 2025.
  35. ↑ В Харьковском зоопарке рассказали, сколько будет зверей после реконструкции. РЕДПОСТ (рос.). Процитовано 23 серпня 2025.
  36. ↑ а б в Суспільне (7 квітня 2022). У Харкові з екопарку евакуювали ще понад 80 тварин. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 26 серпня 2025.
  37. ↑ История харьковского зоопарка - kharkiv.name (рос.). 30 червня 2022. Процитовано 23 серпня 2025.
  38. ↑ Солодовнік, Марія (5 січня 2024). Перші шимпанзе повернулися до екопарку під Харковом. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 26 серпня 2025.
  39. ↑ Клименко, Марія Солодовнік, Олена (6 лютого 2024). До харківського екопарку з евакуації повернули перших тигрів. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 26 серпня 2025.
  40. ↑ До харківського Екопарку повернули білих тигрів. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 26 серпня 2025.
  41. ↑ У харківський Фельдман Екопарк повернулися поні. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 26 серпня 2025.
  42. ↑ 5 самых крутых зоопарков Украины, где есть фантастические животные. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 серпня 2025.
  43. ↑ 5 самых крутых зоопарков Украины, где есть фантастические животные. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 серпня 2025.
  44. ↑ а б Kharkiv zoo. Асоціація зоопарків України (англ.). Процитовано 26 серпня 2025.
  45. ↑ Officials rush to evacuate large predators from besieged Kharkiv zoo - UPI.com. UPI (англ.). Процитовано 26 серпня 2025.
  46. ↑ Рішення Ради Міністрів УРСР № 311
  47. ↑ Grachev, A. Природно-заповідний фонд України. pzf.land.kiev.ua (укр.). Процитовано 26 серпня 2025.
  48. ↑ 6310136300:03:001:0152 кадастровий | Публічна кадастрова карта України. kadastrova-karta.com. Процитовано 26 серпня 2025.
  49. ↑ Експозиції і експозиційні зони. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 26 серпня 2025.
  50. ↑ Харківський зоопарк розділять на зоогеографічні зони. www.unian.ua (укр.). 27 травня 2016. Процитовано 26 серпня 2025.
  51. ↑ Стежка тигра. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 26 серпня 2025.
  52. ↑ Африканська савана. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 26 серпня 2025.
  53. ↑ Африканське сафарі. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 26 серпня 2025.
  54. ↑ Королівство слонів. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 26 серпня 2025.
  55. ↑ Давидова, Юлія (28 липня 2021). У харківському зоопарку померла слониха Тенді. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 26 серпня 2025.
  56. ↑ Планета мавп. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 26 серпня 2025.
  57. ↑ Дика Австралія. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 26 серпня 2025.
  58. ↑ Гондвана. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 26 серпня 2025.
  59. ↑ Південна Америка. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 26 серпня 2025.
  60. ↑ Жителі гір. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 26 серпня 2025.
  61. ↑ Верблюди. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 26 серпня 2025.
  62. ↑ Алігатор. zoo.kharkiv.ua (ua) . Процитовано 26 серпня 2025.
  63. ↑ Харьковский бегемот сменил пол. Спустя 20 лет выяснилось, что в зоопарке живет самка - Новости Харькова и Харьковской области. МГ «Объектив». archive.objectiv.tv. Процитовано 26 серпня 2025.
  64. ↑ 120 років Харківському зоопарку. old.bank.gov.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 21 серпня 2025.
  65. ↑ Монета 120 років Харківському зоопарку 2 грн., ціна, графік і динаміка зміни ціни, опис, зображення. www.ua-coins.info. Процитовано 21 серпня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харківський_зоопарк&oldid=47001443