Харківський літературний музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харківський літературний музей
50°00′05″ пн. ш. 36°14′44″ сх. д. / 50.001423° пн. ш. 36.245674° сх. д. / 50.001423; 36.245674
Адреса 61002, м. Харків, вул. Багалія, 6 (ст. метро «Пушкінська» або «Архітектора Бекетова».
Засновано 1932 р.
Відкрито 20 квітня 1988 р.
Режим роботи

Понеділок-п'ятниця, а також остання субота щомісяця від

10.00 до 18.00
Директор Григоренко Ірина Василівна
Сайт

[http://litme.com.ua/ https://www.facebook.com/litme.ua/?fref=ts

litmuzej@gmail.com

Тел. (057) 706-25-79]

Харківський літературний музей (неофіц. назва ЛітМузей) — державний музей у Харкові.

Музей знайомить з художньою літературою, з історією літератури на Слобожанщині, із сучасною літературною теорією. Виставки та освітні програми Літературного музею показують, як література впливає на життя людей, як вона акумулює у собі культурний досвід різних спільнот. З 2005 р. Харківський літературний музей має філію — Меморіальна кімната-музей Гната Хоткевича у смт Високому.

Історія створення[ред.ред. код]

Харківський літературний музей

Ідея створення у Харкові літературного музею виникла ще на початку 1930-х рр., коли Харків по праву називався «літературним Клондайком». Відкриття Літературного музею в Харкові відбулося 19 грудня 1932 р. на вулиці Раднаркомівській, 11, де зараз розташовано Харківський художній музей. Але у Радянському Союзі, до складу якого входила тоді й Україна, почалися масові репресії літераторів. Можливо, тому створений літературний музей так і не почав працювати.

Вже після ІІ Світової війни Спілка письменників України, в тому числі її Харківське відділення, поновили роботу щодо відновлення літературного музею. У 1971 р. на виїзному пленумі СПУ, що відбувався в Харкові, Петро Черемський і Анатолій Гавриленко почали збір підписів письменників на підтримку цієї ідеї. Ініціативу підтримали Олесь Гончар, Ірина Вільде, Петро Панч, Іван Драч, Віталій Коротич, Павло Загребельний, Юрій Мушкетик, Василь Козаченко, Олександр Корнійчук і багато інших. У 1975 р. було прийнято рішення про створення в Харкові літературного музею в Будинку літераторів ім. Василя Еллана-Блакитного (вул. Мистецтв, 4). Однак це приміщення було передано Інституту астрофізики.

З'явився Літературний музей у Харкові 1988 року у маєтку початку XX ст. (вул. Багалія, 6) завдяки наполегливим зусиллям харківських ентузіастів. Від історико-літературної пам'ятки — Будинку літераторів ім. В. Еллана-Блакитного — музейному зібранню дісталися лише автентичні двері тієї будівлі.

Колекція[ред.ред. код]

Ядро колекції становлять експонати 1910-1930-х років з архівів Івана  Дніпровського, В. Титаря, А. Чернишова (книги з автографами, унікальне листування письменників, періодичні видання з коментарями, фотокартки, особисті речі), оригінальний живопис харківських художників-авангардистів (колекція Н. Косарєвої), копії та оригінали документів, які були передані МВС України (карна справа Г. Хоткевича, паспорт Леся Курбаса тощо), меморіальні експонати «Вапліте» тощо.

Ця колекція має особливу цінність для Харкова, оскільки в 1920-х — поч. 1930-х місто було місцем діяльності письменників періоду Розстріляного відродження.

Історія одного архіву[ред.ред. код]

У 1993 р. син української перекладачки Марії Пилинської, мешканки легендарного будинку письменників «Слово» (вул. Культури, 9), А. Бугаєвський передав музею валізу з материним архівом 1920-1930-х. Співробітники поміж книжками і документами натрапили на дві записки. «Архів знищити», — вклав пересторогу до валізи первісний власник архіва, драматург 1920-х Іван Дніпровський. А його дружина Марія Пилинська заперечила це своєю запискою: «Прохання зберегти». Марія берегла цю валізу півстоліття від обшуків. І майже у повному складі цей архів з автографами М. Хвильового, М. Куліша, М. Йогансена, П. Тичини та інших опинився в колекції Харківського ЛітМузею.

Постійно діючі виставки[ред.ред. код]

«Григорій Сковорода: мандрівка за щастям»[ред.ред. код]

Експозиція присвячена творчості Григорія Сковороди, українського мандрівного поета і філософа XVIII ст., його міркуванням про щастя.

Розважально-освітній центр «КНИГА»[ред.ред. код]

У виставковому просторі «Книги» відчувається безпосередність дитячого світосприйняття. Тут можна побачити раритетні видання (із музейної серії «руками не чіпати»), а також узяти в руки книгу для читання, гри, спілкування, дослідження, мрії...  

Українська і світова дитячі літератури представлені через оригінальні освітні заняття, ігри, різноманітні заходи для дітей та їхніх батьків.

«Жаданяча кімната», диван Тичини, інтерактивні ігри — Сучасна українська література в ЛітМузеї[ред.ред. код]

У кімнаті Жадана ви дізнаєтеся, як змінювалася українська література від 1990-х до 2010-х, познайомитеся з різноманіттям жанрів, стилів і проблематики, зможете побачити легендарний диван Тичини та пограти в інтерактивні ігри. У межах виставки проводяться освітні програми, презентації, літературні читання та інші форматні й неформатні заходи.

Інтерактивні екскурсії та заняття[ред.ред. код]

Інтерактивні екскурсії та заняття є сучасною альтернативою традиційній екскурсії.

ДИТЯЧИЙ РОЗВАЖАЛЬНО-ОСВІТНІЙ ЦЕНТР «КНИГА»[ред.ред. код]
  • Шевченко для дітей
  • Аліса в країні Див
  • Популярна філософія для юних любомудрів: «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері
  • Знайомство з англійським письменником Роальдом Далом
  • Гарячий тур довкола світу
  •  Фантастична книга
ІНТЕРАКТИВНІ МУЗЕЙНІ ПРОГРАМИ[ред.ред. код]
  • Філософське торбознавство імені Григорія Сковороди
  • Мандри світами: Іван Котляревський та його «Енеїда»
  • Модний шпацір «Енеїдою»
  • Ув'язнені історії
  • Фольклор на подвір'ї
  • Античний пентатлон
МУЗЕЙНІ ЛЕКЦІЇ ТА ЗАНЯТТЯ[ред.ред. код]
  • Тарас Шевченко: історія життя та перепоховання
  • Харків 1920-х рр
  • Інформаційні війни

Пам'ятний камінь Петру Черемському[ред.ред. код]

На подвір'ї Харківського літературного музею встановлено пам'ятний камінь Петрові Григоровичу Черемському — одному з засновників музею.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Львова П. М. Харківський літературний музей // Літературна Харківщина : довідник / За заг. ред. М. Ф. Гетьманця. — Х. : Майдан, 1995. — С. 332–333.
  • «Історія та сучасність Харківського літературного музею» Літературна Україна. — 2013, 10 жовтня, № 39.
  • Інтернет-сторінка до 10-ліття Літмузею (1998 р.)