Харківський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харківський метрополітен
Kharkiv metro logo.JPG
Інформація
Країна Україна Україна
Місто Прапор Харкова.gif Харків
Дата відкриття 23 серпня 1975 року
Довжина ліній 38,1 км[1][2]
Кількість станцій 29[1][2]
Кількість ліній 3[2]
Кількість вагонів 321[1][2]
Пасажиропотік за добу 800 тис.[1][2]
Пасажиропотік за рік 250,1 млн (2011)[1][3]
Валовий дохід 350 млн. грн[4] (2011)
Схема ліній
Sсhema metro.jpg
metro.kharkov.ua

Ха́рківський метрополіте́н — швидкісна позавулична транспортна система Харкова. Має три діючі лінії, експлуатаційна довжина яких сягає близько 38,1 км. До послуг пасажирів — 29 станцій з трьома підземними пересадочними вузлами в центрі міста. Після відкриття 23 серпня 1975 року став шостим за ліком метрополітеном в СРСР після московського, ленінградського, київського, тбіліського, бакинського та другим в Україні.

Власником метрополітену є комунальне підприємство «Харківський метрополітен», створене у 2009 році шляхом реорганізації з державного підприємства «Харківський метрополітен»[5]. Компанія працевлаштовує 2 120 робітників (станом на 2012 рік)[6], у його складі діють 2 електродепо (ТЧ-1 «Московське» та ТЧ-2 «Салтівське»). Фінансові надходження поступають від основної діяльності — перевезення пасажирів, а також непрофільних доходів — надання в оренду площ та рекламомісць, реклами (монітори на станціях, оформлення станцій) та субвенції і компенсації з міського та державного бюджету.

Історія[ред.ред. код]

Передісторія[ред.ред. код]

Наприкінці 50-х —- початку 60-х років у місті відбулися великі зміни в розташуванні житлових районів і виробничих зон. Прискорене зростання чисельності населення, його інтенсивна міграція в райони масового житлового будівництва, природне підвищення транспортної рухливості зумовили виникнення серйозних проблем у забезпеченні пасажирських перевезень, виявивши недоліки планування міста, які склалися історично, його вулично-дорожньої та транспортної мереж.

Радіальне планування міста з вузькими непрямолінійними вулицями, забудованими багатоповерховими будинками, сильно пересічений рельєф місцевості з петляючими річками, глибокими ярами, крутими височинами не дозволяли досягти радикального поліпшення перевезень харків'ян звичайними засобами наземного міського транспорту. Виходячи з нагальної необхідності забезпечити умови для нормального функціонування та розвитку Харкова і його агломерації, було піднято питання про будівництво швидкісного позавуличного транспорту великої продуктивності, який зміг би наблизити в часі житлові райони до місць роботи та до центру міста. Розрахунки, виконані Харківпроект, показали, що ані швидкісний трамвай, ані монорейкова дорога не в змозі вирішити транспортні проблеми міста, що освоїти існуючі та прогнозовані пасажиропотоки при досить високій швидкості сполучення зможе лише метрополітен. Найбільші труднощі для міського транспорту представляло забезпечення перевезень пасажирів за віссю міста «захід-схід», уздовж якої розташовані найбільші промислові підприємства, великі житлові масиви, основні вузли зовнішнього та приміського залізничного та автомобільного сполучення, загальноміський центр. Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням, яке було виконане Харківпроектом за участю колективів Київметропроекта та Харгіпротранс, саме вздовж цього самого напруженого діаметру міста була намічена траса першої черги Харківського метрополітену (головний інженер ТЕО Харківського метрополітену кандидат технічних наук Р. Е. Любарський, головний інженер проектного завдання Н. Н. Бичков). Рішення про будівництво першої черги Харківського метрополітену було прийнято 29 квітня 1968 року. У травні того ж року створено спеціалізований інститут Харківметропроект (філія Метрогіпротранс), який розробив необхідну проектну документацію. У проектуванні окремих об'єктів підземної магістралі брали участь інститути Харгіпротранс, Гіпрозаводтранс, Енергомережпроект, Укргіпрокоммунстрой, Харківпроект. У червні 1968 року до Харкова почали прибувати перші метробудівці з Баку і Києва, гірники з Донецького та Підмосковного вугільних басейнів.

Будівництво[ред.ред. код]

15 липня 1968 року на вулиці Слов'янській, неподалік від Південного вокзалу, був закладений перший ствол. 23 серпня, в день 25-річчя визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників, розпочаті гірничі роботи на станції метро «Радянська». До кінця грудня 1968 року на будівництві Харківського метрополітену був освоєний перший мільйон карбованців.

Наприкінці лютого 1969 року прохідники вийшли на трасу лівого перегінного тунелю між станціями «Радянська» та «Проспект Гагаріна». 11 серпня розпочав працювати перший на Харківському Метробуді прохідницький щит. У серпні 1969 року приступили до будівництва односклепінної станції «Центральний ринок». Великою подією була перша збійка, здійснена 10 квітня 1970: прокладений в обводнених ґрунтах від Подільського мосту лівий перегінний тунель зістикувався з тунелем станції «Радянська». У жовтні 1970 року було організовано управління будівництва Харківметробуд, до складу якого увійшли два будівельно-монтажних управління, переведений із Середньої Азії будівельно-монтажний поїзд, завод залізобетонних конструкцій, автобаза, контора експлуатації, прокату і ремонту устаткування.

Перший пробний метропоїзд пройшов по трасі ввечері 30 липня 1975 року, а 21 серпня Державна комісія підписала акт про прийняття в експлуатацію першої ділянки першої черги Харківського метро з оцінкою "відмінно". Обсяги робіт, виконані на будівництві першої дільниці, характеризують наступні цифри: прокладено понад 23 кілометрів тунелів, збудовано 8 підземних станцій трьох різних типів, розроблено понад 1,3 мільйона кубометрів ґрунту, укладені близько 190 000 кубометрів монолітного та збірного залізобетону, 31 000 квадратних метрів мармуру і граніту. Будівництво першої ділянки велося в складних гідрогеологічних умовах: 6 станцій та 7 кілометрів перегонів побудовані в пливунах та інших обводнених ґрунтах, тунелі прокладені під двома річками, густонаселеними міськими кварталами, магістралями з інтенсивним рухом транспорту.

22 серпня 1975 року на станції "Московський проспект" відбувся багатолюдний мітинг, на якому начальник Харківметробуду Г.О.Братчун передав символічний ключ від підземної магістралі першому начальнику Харківського метрополітену М.Я. Безсонову, а 23 серпня, в день 32-річниці визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників, розчинились двері метрополітену для городян. У цей день метрополітен перевіз перші 413 тис. пасажирів.

23 серпня 1975 року було відкрито першу чергу Харківського метрополітену — ділянку Свердловсько-Заводської лінії (нині «Холодногірсько-Заводська») завдовжки 9,8 км з вісім'ю станціями від «Вулиця Свердлова» (нині ст. «Холодна гора») до «Московський проспект».

Перші роки діяльності[ред.ред. код]

До березня 1976 року колектив експлуатаційників завершив весь обсяг робіт з освоєння та налагодження устаткування першої пускової ділянки, яка повністю вийшла на проектні показники. Швидкість сполучення досягла 40,4 км/год. Інтервал між поїздами у години «пік» скоротився до трьох хвилин. До кінця першого року роботи Харківського метрополітену середньодобовий обсяг перевезень становив близько 300 000 пасажирів (понад 10 % загального обсягу перевезень всіма видами міського транспорту Харкова). Жовтнем 1986 члени державної комісії прийняли три станції метрополітену: ім. академіка Павлова, «Студентська» та «Героїв праці» — завдовжки 3,6 кілометрів; перших пасажирів станції прийняли 23 жовтня.

Мова оголошень[ред.ред. код]

Спочатку станції оголошували тільки панівною в СРСР російською мовою. 1989 року, коли на законодавчому рівні українська мова стала державною в Україні, впровадили оголошення двома мовами. Наприклад: «Площа Радянська», і відразу в перекладі: «Площьадь Савєтская».[7]. 2012 року оголошення робились як українською, так і англійською. Тепер у Харкові станції метро оголошують тільки українською мовою.

Продовження будівництва[ред.ред. код]

Метрополітеном щороку перевозиться понад 200 мільйонів пасажирів:

  • у 2008 році — 282,3 мільйонів;
  • у 2009 році — 239 мільйонів;
  • у 2010 році — 247,1 мільйона
  • у 2011 році — 250,1 мільйона

Рішення про передачу державного підприємства «Харківський метрополітен» у комунальну власність м. Харкова було прийнято 6 травня 2009 року[8] на засіданні Кабінету Міністрів України[9]. Але Кабінет Міністрів України передав державне підприємство в комунальну власність Харкова тільки 27 серпня того ж року[10]. Офіційно[11] ж передали у власність м. Харкова метрополітен 25 вересня під час підписання акта про прийом-передачу цілісного майнового комплексу за участі керівників структурних підрозділів Харківської міської ради, представників метрополітену, Міністерства транспорту та зв'язку України, міськБТІ, профспілки[12]. Остаточне рішення[13] про прийняття метро в комунальну власність міста міська рада розглянула на сесії 30 вересня, ухваливши рішення про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Харківський метрополітен» в комунальне підприємство «Харківський метрополітен»[14]. Метрополітен перейшов в сферу управління Департаменту транспорту та зв'язку виконкому міськради[12].

Харківський метрополітен у 2009 році зайняв 33 місце в рейтингу 53 метрополітенів світу, пасажиропотік яких перевищує 50 мільйонів осіб на рік[15]. Також метрополітен посів перше місце в 2009 році серед підприємств державної форми власності за критерієм «обсяг реалізованої продукції» і визнаний «Державним підприємством року» за основним видом діяльності КВЕД 60.2 «Діяльність іншого наземного транспорту»[16].

Хронологія запуску станцій[ред.ред. код]

  • 1975 — «Вулиця Свердлова» — «Московський проспект» (8 станцій)
  • 1978 — «Московський проспект» — «Пролетарська» (5 станцій)
  • 1984 — «Історичний музей» — «Барабашова» (5 станцій)
  • 1986 — «Барабашова» — «Героїв праці» (3 станції)
  • 1995 — «Метробудівників» — «Наукова» (5 станцій)
  • 2004 — «Наукова» — «23 Серпня» (2 станції)
  • 21 грудня 2010 — «23 Серпня» — «Олексіївська» (1 станція)

Сьогодення[ред.ред. код]

Лінії та станції[ред.ред. код]

Станції[ред.ред. код]

Знак Харківського метрополітену біля входу в підземний перехід станції

Насьогодні у Харківському метрополітені 29 станцій з трьома підземними пересадочними вузлами в центрі міста. Усі станції Харківського метрополітену є підземними. З них 6 станцій — глибокого закладення і 23 — мілкого. Серед станцій глибокого залягання три є пілонного типу («Пушкінська», «Південний вокзал», «Радянська»),дві колонно-пілонних («Архітектора Бекетова», «Держпром») та одна колонна («Історичний музей»). Серед станцій мілкого залягання більшість колонного типу, окрім 7 односклепінних («Площа Повстання», «Академіка Павлова», «Київська», «Тракторний завод», «Радянської армії», «Московський проспект», «Спортивна», «Центральний ринок»). Усі станції мають острівні платформи.

Найглибшою є станція «Пушкінська» яка розташована на глибині 35 метрів. Найдовший перегін між станціями «Київська» —«Академіка Барабашова» (2 407 метрів), найкоротший — «Архітектора Бекетова» — «Держпром» (771 м).

Пасажирів метрополітену обслуговує 47 ескалаторов, які діють на 13 станціях.

Станції «Південний вокзал», «Проспект Гагаріна», «Тракторний завод» і «Пролетарська» мають виходи до залізничних станцій і платформ (Південний Вокзал, ст.Левада, ст.Лосеве, ст.Лосеве II відповідно), а станція «Завод імені Малишева» розташована у безпосередній близькості від залізничної станції Харків-Балашівський.

Кінцеві станції[ред.ред. код]

Історія розвитку Харківського метрополітену
Станція Кінцева з Кінцева по Примітки
.1. «Холодна гора» 23 серпня 1975 Наш час
.1. «Московський проспект» 23 серпня 1975 11 серпня 1978
.1. «Пролетарська» 11 серпня 1978 Наш час
.2. «Історичний музей» 11 серпня 1984 Наш час
.2. «Академіка Барабашова» 11 серпня 1984 24 жовтня 1986
.2. «Героїв праці» 24 жовтня 1986 Наш час
.3. «Метробудівників імені Г.І. Ващенка» 6 травня 1995 Наш час
.3. «Наукова» 6 травня 1995 21 серпня 2004
.3. «23 Серпня» 21 серпня 2004 21 грудня 2010
.3. «Олексіївська» 21 грудня 2010 Наш час

Лінії[ред.ред. код]

Сьогодні Харківський метрополітен має три чинні лінії, експлуатаційна довжина яких сягає близько 38,1 км. Лінії метрополітену перетинають всі 9 районів міста, проте кількість станцій нерівномірна: в Дзержинському — 8 станцій[17], в Київському — 6, в Московському та Фрунзенському — по 4, в Комінтернівському та Ленінському — по 3, в Орджонікідзевському — 2, а в Жовтневому та Червонозаводському лише по одній станції.


# Назва Кінцеві станції Колір Введена в дію Кількість станцій Довжина (км)
1 Холодногірсько-Заводська «Холодна гора» — «Пролетарська» Червоний 23.08.1975 13 17
2 Салтівська «Історичний музей» — «Героїв праці» Синій 11.08.1984 8 10
3 Олексіївська «Метробудівників імені Г.І. Ващенка» — «Олексіївська» Зелений 06.05.1995 8 11,1
Всього: 29 38,1

Рухомий склад[ред.ред. код]

Вагон моделі 81-718 на ст. м. «23 серпня»

Рухомий склад складається як з вагонів старих типів Еж3 і Ем508Т, так і сучасніших моделей 81-717/714. З 1992 року Харківській метрополітен перейшов на закупівлю вагонів моделі 81-718/719, які відрізняються більш високими техніко-економічними показниками та комфортом. У «підземці» експлуатується 321 вагон. Обслуговується рухомий склад двома депо — ТЧ-1 «Московське» і ТЧ-2 «Салтівське». Будівництво третього електродепо ТЧ-3 «Олексіївське» відкладено на невизначений термін.

Інтервал руху[ред.ред. код]

  • «Літній графік». По робочих днях рух по Салтівській і Холодногірсько-Заводській лініях здійснюється з максимальною парністю 24 пари поїздів на годину (за добу Салтовською лінією проходить 523 поїзди, а Холодногірсько-Заводською — 503 поїзди, мінімальний інтервал руху становить 2 хвилини 20 секунд). Мінімальний інтервал застосовується в «години пік» з 7:00 до 9:00 ранку.
  • «Зимовий графік». Максимальна парність поїздів на Холодногірсько-Заводскій і Салтовській лініях у 26 пар поїздів на годину (за добу Салтівською лінією проходить 632 поїзда, а Холодногірсько-Заводською лінією — 609 поїздів, мінімальний інтервал — 1 хвилина 30 секунд — 3 хвилини). «Години пік» визначаються часом з 7:00 до 10:30 ранку.
  • «Осінній графік»[18]. Мінімальний інтервал між поїздами в ранкові годинники пік у робочі дні на Холодногірсько-Заводській і Салтівській лініях становить 2 хвилини)

Рух по Олексіївській лінії здійснюється з максимальною парністю в 12 пар поїздів на годину.

З 23:00 до 24:00 інтервал руху на всіх трьох лініях — максимальний і становить 15-20 хвилин (восени 2013. становив 16 хвилин).

Оплата проїзду[ред.ред. код]

Після заяви мера Харкова Геннадія Кернеса стосовно можливого підвищення вартості проїзду у метро до з 1-ї до 2-х гривень[19], керівництво Харківського метрополітену звернулось до харків'ян з розумінням поставитись до підвищення через подорожчання вартості електроенергії, комплектуючих та мінімальної заробітної плати[20][21]. 12 березня 2011 року вартість проїзду у Харківському метрополітені була підвищена з 1 грн. 50 коп. до 2 гривень за одну поїздку[22][23][24].

22 травня 2013 року Виконавчий комітет Харківської міської ради затвердив підвищення вартості проїзду у метро з 2-х до 3-х гривень. Зміни були ведені у дію з 23 травня 2013 року[25].

Сьогодні оплата проїзду здійснюється разовим квитком або безконтактною електронною карткою. Раніше існували пластикові жетони.

Стільниковий зв'язок[ред.ред. код]

На всіх станціях і в перегонах між ними на всіх діючих лініях діє стільниковий зв'язок оператора «Київстар»; на станціях «Радянська», «Студентська»[26], «Держпром», «Університет», «Історичний музей» — зв'язок оператора «Life:)». В зоні метромосту між станціями «Київська» і «Академіка Барабашова» можна користуватися зв'язком всіх стільникових операторів України.

З 2011 року мобільним зв'язком «МТС» можна користуватися в харківському метро на станціях "Холодна гора", "Університет", "Радянська ", "Історичний музей". [26].

Розвиток[ред.ред. код]

На стадії будівництва знаходиться станція «Перемога».

Останній жетон Харківського Метрополітену

В 2015 році, можливо, почнеться будівництво на ділянці «Метробудівників—Одеська". Будівництво третьої ділянки Олексіївської лінії від станції «Метробудівників імені Ващенка» до ст. «Одеська» (буде розташована на перехресті просп. Гагаріна та вул. Одеської) буде проводитися відкритим способом у котловані з огородженням зі шпал. Будувати ст. «Державінська» (буде розташована на проспекті Гагаріна в районі перехрестя вул. Чугуївської та пров. Золотого) будуть без перебудови руху міського транспорту. Тунелі між станціями «Державінська» й «Одеська» планується будувати закритим способом. Після введення в експлуатацію третьої ділянки довжина Олексіївської лінії становитиме 14,4 км. Добові пасажиропотоки на ст. «Державінська» очікуються в обсязі 40 тис. осіб і на ст. «Одеська» — 160 тис. осіб. Водопостачання станцій планується робити за рахунок міських водогінних мереж.

Будівництво метро в бік аеропорту можливе як надземне, лінію будуватимуть на естакаді по розділовій смузі просп. Гагаріна. Зокрема, на деяких ділянках цього напряму неможливе підземне будівництво метро, тому що винос комунікацій дуже коштовний, а також через небажання зносу «приватного сектору»[27].

Південна залізниця 25-26 вересня 2009 року представила проект будівництва в Харкові швидкісного трамвая, що зв'яже залізничну станцію «Левада» з аеропортом. Довжина лінії — 11,4 км, на ній п'ять зупинок, час руху в одну сторону — 20 хвилин. Вартість проекту — 600 млн грн., будівництво можна здійснити за 1,5-2 роки, планується використати вітчизняні й закордонні трамваї[28].

Перспективні напрямки розвитку:

Холодногірсько-Заводська:

  • "Пісочин"
  • «Нова Баварія»
  • «Залютіно»
  • «Східна»
  • «Роганська»
  • «Південна»

Салтівська:

  • «Дружби Народів»
  • «Площа Урицького»
  • «Жовтнева»
  • «Новожаново»

Олексіївська:

  • «Державінська»
  • „«Каштанова»“
  • «Одеська»
  • „Мотель «Дружба»“
  • «Аеропорт»

Мале кільце

  • «Героїв Праці-2»
  • «Проспект Тракторобудівників»
  • «Східна Салтівка»
  • «602 мікрорайон»
  • «Індустріальна-2»
Логотип концерту симфонічного оркестру 19-20 квітня 2009 року на станції «Університет»

Концерт симфонічного оркестру[ред.ред. код]

У ніч з 19 на 20 квітня 2009 року[29] (з 00:30 до 02:00) вперше в історії України й Європи[30] на платформі станції «Університет» відбувся концерт академічного симфонічного оркестру Харківської обласної філармонії під керівництвом Юрія Янка й академічного хору імені В'ячеслава Палкіна. У програмі концерту були класичні твори та мелодії з популярних радянських кінофільмів. Вхід для глядачів був вільним. Близько 6 000 харків'ян побували на цій події. Для безпеки обабіч платформи під час концерту стояли поїзди. Після концерту по всіх лініях метрополітену були пущені поїзди, щоб розвезти відвідувачів на потрібні станції. Сам концерт транслював в прямому ефірі харківський телеканал «Р1»[31].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • До Євро-2012 були зроблені написи на всіх інформаційних табличках двома мовами — українською й англійською[32].
  • В серпні 2009 року метрополітен розпочав проводити модернізацію аналогового устаткування центрального поста й станційних пунктів системи часофікації, що працюють із 1975 року. Нова система була синхронізована з єдиною державною системою часу України в режимі «on-line» за допомогою супутникового зв'язку та почала працювати з листопада 2009 року[33].
  • Метрополітен відмовився від продажу жетонів через каси у 2010 році[34]. Замість кас на кожній станції встановлені автомати із продажу квитків і автомати для поповнення електронних карт. Встановлення автоматів розпочалося зі станції «Радянська» Холодногірсько-Заводської лінії[35].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Дані наведені станом на 2011 рік у порівнянні із 2010 роком
  2. а б в г д «Харьков транспортный»: http://gortransport.kharkov.ua/subway/index.html](рос.)
  3. Новости. За 2011 год харьковский метрополитен перевез более 250 миллионов пассажиров(рос.)
  4. Сайт FINANCE.UA: Київський метрополітен закінчив 2011 р. зі збитками 320,7 млн грн
  5. Новости. В городе появилось КП «Харьковский метрополитен»(рос.)
  6. Новости. За 2011 год харьковский метрополитен перевез более 250 миллионов пассажиров(рос.)
  7. http://ursr.org/vitchyzna/89/02/html/167.html Чи ми безпам'ятні? / Карпенок С.А. // Журнал Вітчизна. - 1989. - № 2
  8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 р. N 997-р «Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства „Харківський метрополітен“ у власність територіальної громади м. Харкова»
  9. Харківський метрополітен буде передано в комунальну власність протягом місяця - міністр транспорту (рос.)
  10. Харківський метрополітен переданий у комунальну власність Харкова - Ю. Тимошенко (рос.)
  11. Харківський метрополітен офіційно передадуть у власність міста 25 вересня
  12. а б Підписаний акт про передачу метрополітена у власність міста
  13. Міськрада поміняє назву харківської підземки (рос.)
  14. У місті з'явилося КП «Харківський метрополітен»
  15. Рейтинг метрополітенів світу (рос.)
  16. Харківський метрополітен — державне підприємство року (рос.)
  17. Деякі станції враховані двічі, бо вони розташовані на межі двох районів, тому мають виходи у обидва райони
  18. Харківський метрополітен перейшов на осінній графік руху поїздів
  19. Цену проезда в метро, трамвае и троллейбусе пересчитают в феврале, - Кернес. Главное. 29.12.2010. (рос.)
  20. Метрополитен просит харьковчан поддержать увеличение стоимости проезда. Главное. 01.02.2011. (рос.)
  21. Харьковчан с утра «порадовали» листовками в метро. Главное. 03.02.2011. (рос.)
  22. В субботу подорожает проезд в харьковском электротранспорте. Главное. 10.03.2011. (рос.)
  23. Фото-факт: харьковчане запасаются жетонами. Главное. 11.03.2011. (рос.)
  24. В харьковском электротранспорте подорожал проезд. Главное. 12.03.2011. (рос.)
  25. Проїзд у харківському метро подорожчав до 3 гривень. Українська правда. 22.05.2013.
  26. а б Є ймовірність, що через два роки мобільним зв'язком «МТС» можна буде користуватися в харківському метро - директор управління «МТС-Україна» (рос.)
  27. Про надземне метро в Харкові можна буде говорити не раніше, ніж через три роки - М. Добкін (рос.)
  28. Південна залізниця презентувала потенційним інвесторам проект будівництва в Харкові швидкісного трамвая (рос.)
  29. Концерт "Великодній подарунок пасажирам Харківського метрополітену" пройде з ініціативи й за підтримкою Харківської міськради (оновлено) (рос.)
  30. Харківська філармонія, офіційний сайт
  31. Близько 6 тис. харків'ян побували на концерті Харківської філармонії, що проходив у метро - директор філармонії
  32. Харківський метрополітен планує до Євро-2012 зробити написи на інформаційних табличках двомовними (рос.)
  33. Модернізація єдиної системи часифікації метрополітену
  34. Начальник харківського метрополітену С. Мусєєв: «Замість кас на кожній станції будуть установлені автомати із продажу жетонів і поповнення електронних карт» (рос.)
  35. Установка автоматів із продажу жетонів для проїзду в харківському метро почнеться зі станції «Радянська» (рос.)

Джерела[ред.ред. код]