Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
ХНЕУ
Logo KhNUE.jpg
Kharkov National University of Economics.jpg
Харків
Країна Flag of Ukrainian SSR (1929-1937).svg Україна
Розташування Харків
Гасло We teach to learn, to think, to work укр. Ми навчаємо вчитися, мислити, працювати
Засновано 1 жовтня 1930
Акредитація IV  рівня
Ректор Пономаренко Володимир Степанович
Студентів 10089(2012 р.)
Професорів 49(2012 р.)
Викладачів 710 (2011 г.)[1]
Випускники :Категорія:Випускники Харківського національного економічного університету
Адреса 61003, м. Харків, просп. Леніна, 9а, факс: 8 (057) 7020717, E-Mail: hneu@hneu.edu.ua
Сайт Офіційний сайт ХНЕУ
Ювілейна монета 2 гривни Національного банку України (2006 р.), випущена до 75-річчя ХНЕУ (на монеті зображена історична будівля Харківського комерційного училища Імператора Олександра III)

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця — один з провідних вищих навчальних закладів України, здійснює навчання студентів і наукові дослідження в напрямах економіки і підприємництва, менеджменту, інформатики і обчислювальної техніки, державного управління та ін.

Утворений в 1930 р. як Харківський інженерно-економічний інститут на базі промислового факультету ХІНГ[2]. В 1994 р. реорганізований на Харківський державний (з 2004 р. — національний) економічний університет, у 2013 р. надано ім'я Семена Кузнеця.

У 2011 р. 716 професорів та викладачів, 10615 студентів. Розташований у м. Харкові, Україна.

Історія[ред.ред. код]

Становлення: 1893—1930 рр.[ред.ред. код]

З ініціативою створення в Харкові спеціального комерційного навчального закладу виступив в 1888 р. коммерції-радник М. В. Орлов. Ініціатива була підтримана Харківським купецьким товариством і місцевим самоврядуванням. У 1893 р. було відкрито 8-ми класне Харківське комерційне училище (ХКУ). У 1894 р. училищу було надане ім'я Імператора Олександра III. В 1912 р. Харківським купецьким товариством були відкриті вечірні Вищі комерційні курси, що до 1916 р. діяли в будівлі ХКУ. У 1916 р. курси отримали статус комерційного інституту (ХКІ). У 1918—1921 рр. в ХКІ навчався майбутній Нобелівський лауреат з економіки Саймон Кузнець.

У 1920 р. комерційний інститут радянською владою було реорганізовано те перейменовано на Харківський інститут народного господарства (ХІНГ), який у 1920—1930 рр. був провідним економічним вишем УРСР. В ході реформи вищої освіти 1930 р. ХІНГ, подібно до інших великих вищих навчальних закладів, був розділений на галузеві інститути з вузьким профілем навчання. На базі промислового факультету ХІНГ був створений Харківський інженерно-економічний інститут (ХІЕІ).

Харківський інженерно-економічний інститут: 1930—1994 рр.[ред.ред. код]

Дата створення ХІЕІ — 1 жовтня 1930 р. на сьогодні вважається офіційною датою заснування ХНЕУ. ХІЕІ готував інженерів-економістів для галузей важкої промисловості України: гірничої, металургійної, основної хімічної і коксохімічної, машинобудівної. У 1960-і рр., також, фахівців для проектування і обслуговування автоматизованих систем управління виробництвом (АСУВ).

У 1950-х — на поч. 60-х рр. ученими інституту під керівництвом проф. О. Г. Лібермана була проведена велика дослідницька програма. Її результати послужили матеріалом для пропозицій, що лягли в основу економічної реформи 1965 р. В 1988 р. в ХІЕІ уперше в Україні (після 1920-х рр.) було розпочато підготовку фахівців для зовнішньоекономічної діяльності.

У 1989—1993 рр. навчальний процес у ХІЕІ перебудовується. Кафедри і факультети реорганізуються з переходом на навчання фахівців широкого профілю в напрямах маркетингу, менеджменту, зовнішньоекономічної діяльності, фінансів. У 1994 р. інститут отримав IV рівень державної акредитації вищих навчальних закладів і 20 квітня 1994 р. був перетворений на Харківський державний економічний університет.

Економічний університет: з 1994 року[ред.ред. код]

Зростання показника, 2000—2010 рр.[3]
студенти всіх форм навчання в 1,5 рази
т. ч. студенти-іноземці в 12,5 разів
професори і викладачі в 1,5 рази
витрати на капітальний реформ і реконструкцію в 9,6 разів
оснащеність комп'ютерами в 12,2 разів
площа навчально-лабораторних корпусів в 1,25 разів
площа приміщень для занять спортом в 6,5 разів
фінансування науково-дослідної роботи в 11,6 разів
публікація статей в наукових виданнях в 4,8 разів
видання монографій в 10,3 разів
видання наукових журналів (умов. друг. арк.) в 12,6 разів
наукові конференції на базі ХНЕУ в 22 рази
публікація студентських наукових статей і доповідей в 61,6 разів[4]

У 2000 р. в університеті було розпочато здійснення програми розвитку, яка охопила основні сфери діяльності закладу. Метою університету стало підвищення стандартів освіти і підготовка економічної еліти України[5].

Було збільшено кількість спеціальностей, по яких провадиться навчання. Введені сумісні зі світовим стандарти освіти, засновані на болонських принципах та т. зв. компетентнісному підході. Збільшена академічна мобільність студентів, розширена кількість навчальних курсів, що вивчаються за вибором. Були введені письмові шифровані іспити і статистичний моніторинг оцінювання. Поліпшено взаємодію з працедавцями. Низку заходів було спрямовано на стимулювання розвитку науково-дослідної діяльності.

У 2000—2010 рр. були введені в дію 2 нових навчальних корпуси, реконструйовані студентські гуртожитки, в 2011 р. розпочато реконструкцію головного корпусу. Проведено інформатизацію університету. Створені сучасні видавничий комплекс і наукова бібліотека.

21 серпня 2004 р. університету присвоєно статус Національного.

У 2007 р. університет нагороджено Орденом Дружби СРВ.

14 жовтня 2013 р. Харківському національному економічному університету надали ім'я нобелівського лауреата Семена Кузнеця.[6]

Ректоры
к.е.н., професор Сіроштан Микола Антонович 1994 – 2000 рр.
д.е.н., професор Пономаренко Володимир Степанович 2000 р. – т. ч.

Освіта[ред.ред. код]

Факультети[ред.ред. код]

У університеті діють 6 факультетів

  • Міжнародних економічних відносин
  • Менеджменту і маркетингу
  • Консалтинг і міжнародний бізнес
  • Фінансовий
  • Економіки і права
  • Економічної інформатики

Центр заочної і дистанційної освіти, Центр післядипломної освіти.

Програми і курси[ред.ред. код]

Навчання в університеті ведеться за програмами бакалавра, спеціаліста і магістра. За прийнятою в Україні класифікацією, це напрями і спеціальності: економіка і підприємництво (економічна теорія, економічна кібернетика, міжнародна економіка, економіка підприємства, управління персоналом і економіка праці, прикладна статистика, маркетинг, фінанси і кредит, облік і аудит);

менеджмент і адміністрування (менеджмент — менеджмент організацій, логістика, менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, інноваційний менеджмент);

інформатика і обчислювальна техніка (комп'ютерні науки — управляючі інформаційні системи і технології, комп'ютерний еколого-економічний моніторинг);

державне управління (державна служба);

видавничо-поліграфічна справа (комп'ютеризовані технології і системи видавничо-поліграфічних виробництв, технологія електронних мультимедійних видань);

культура (туризм);

прикладна економіка, адміністративний менеджмент, бізнес-адміністрування.

Також, діють аспірантура і докторантура, спеціальні раді із захисту кандидатських і докторських дисертацій.

Персональні навчальні системи[ред.ред. код]

Портал системи електронного дистанційного навчання ХНЕУ забезпечує найкращий доступ до навчальних ресурсів і комунікацію між викладачами і студентами в ході навчання. Університетський стандарт для дистанційного навчання за допомогою мережі Інтернет розроблений на основі середовища Moodle (2009 р.). Студентам доступні більше 550 електронних навчальних курсів (2010 р.). ХНЕУ також є розробником систем дистанційного навчання для шкіл Харкова[7].

Бібліотека[ред.ред. код]

Бібліотека ХНЕУ розміщується в реконструйованому науково-бібліотечному корпусі 4000 м² (2005 р.). Діє автоматизована система каталогізації літератури, в читальних залах встановлені комп'ютери з доступом до мережі Інтернет і спеціальним базам даних. Бібліотека складається з 5 відділів з 12 читальними залами на 460 місць і 12 абонементами. З 2009 р. читачам відкритий доступ до повнотекстових електронних документів.

У бібліотеці діють Центр інноваційних знань Світового банку і Інформаційний центр Європейського Союзу. За допомогою Центрів читачі можуть діставати доступ до інформаційних і аналітичних ресурсів цих організацій.

Видавництво[ред.ред. код]

Видавництво ХНЕУ діє з 2001 р. Оснащене сучасним устаткуванням, воно здійснює повний цикл видання від редагування до друку. ХНЕУ співробітничає з Видавничим домом «ИНЖЕК», що також представляє повний цикл видавничих послуг.

У ХНЕУ видаються Науковий журнал «Економіка розвитку» (ISBN 1683—1942) та збірник наукових праць «Управління розвитком». У «УР» публікуються матеріали конференцій і студентські наукові статті. ХНЕУ спільно з Науково-дослідним центром індустріальних проблем розвитку є співзасновником журналу «Бізнес-інформ».

Міжнародне партнерство[ред.ред. код]

ХНЕУ — учасник Magna Charta Universitatum (2004 р.), Association of Economic Universities of South and Eastern Europe and the Black Sea Region (2008 р.), Agence universitaire de la Francophonie (2009 р.) European University Association (2009 р.).

Договори про співпрацю і партнерські зв'язки укладені більш ніж з 40 університетами ЄС, Росії і країн СНД, США і Канади, країн Східної Азії (2010 р.)[8].

У університеті діють спільні магістерські програми «Подвійного диплома» з університетами Лион-2 ім. Люмьера (Université Lumière Lyon 2 — Франція), Віденського технічного університету (University of Applied Science Technikum Wien — Австрія); спільна освітня програма з Масариковим університетом (м. Брно, Чехія).

У 2010 р. франко-українська магістерська програма «Бізнес-інформатика» отримала вищу оцінку А+ Асоціації з оцінки досліджень у вищої освіті (AERES, Франція). За дослідженнями SMBG Consulting Group програма увійшла до числа 10 найкращих магістерських програм Business Intelligence у Франції у 2013 і 2014 рр. Програма включає піврічне стажування на підприємствах EI Telecom, Adyoulike, Key Consulting, Mob in life, BlueStella, Simpki, HILTON, 55, Siemens. З 2015 р. до програми підключився університет Монпельє-2, частина студентів отримає можливість проходити річну програму «Створення нових іноваційних компаній»[9].

Рейтинг[ред.ред. код]

Национальный рейтинг
Рейтинг 2011 2010 2009 2008 2007
ТОП- 200 Україна[10] 43 45 45 46 49
«Коментар»[11] 18
«Гроші»[12] 6 9

Наука[ред.ред. код]

Дослідницькі лабораторії[ред.ред. код]

У ХНЕУ діють три дослідницькі лабораторії:

  • Науково-дослідна лабораторія соціально-економічних проблем суспільства
  • Лабораторія рівня креативності інтелекту
  • Науково-практична лабораторія формування компетенцій фахівців в бізнес-освіті

Також, Навчальний центр інноваційної підготовки фахівців і Центр освітніх інноваційних технологій.

Університет тісно співробітничає з Науково-дослідним центром індустріальних проблем розвитку НАН України.

Стратегії розвитку Харківської області[ред.ред. код]

Учені ХНЕУ задіяні у великих дослідницьких проектах зі створення перспективних стратегій розвитку Харківської області.

У 2001—2003 р. за дорученням голови Харківської облдержадміністрації Є. П. Кушнарьова колективом з учених університету, практиків, економістів Харкова на базі Науково-дослідної лабораторії соціально-економічних проблем суспільства було розроблено Стратегію соціально-економічного розвитку Харківської області до 2010 р. У 2003 р. Стратегія була представлена Харківській обласній раді і науковій громадськості.

В основу Стратегії було покладено ієрархію цілей: ефективність використання природно-ресурсного потенціалу → економічний розвиток регіону → якість життя населення. Були складені і вивчені варіанти розвитку, проводилося економіко-математичне моделювання на основі великого промислового регіону, яким є Харківська область. Об'єктами управління стали енерговиробничі цикли (ЕВЦ), кластери галузей і виробництв, точки зростання. Використовувався сучасний науковий інструментарій: таксономічний метод інтеграції, ітеративний метод кластерного аналізу k-середніх, SWOT-аналіз. Для моделювання варіантів розвитку регіону — модифікована динамічна модель Леонтьєва.

Найбільш ефективною, відповідно до висновків дослідження, було визнано інвестиційну модель розвитку індустріально-аграрного ЕВЦ. Стратегія містила комплекс конкретних рекомендацій зі стимулювання пріоритетних галузей і секторів господарства області, реструктуризації підприємств, створення фінансово-промислових об'єднань.

У 2008 р. була розроблена Стратегія розвитку Харківської області до 2015 р.[13]

У 2010 р. спільним колективом представників міської влади, практиків, учених ХНЕУ і НДЦ ІПР НАНУ було створено науково-практичну доповідь «Засади стійкого розвитку Харківської області до 2020 г».[14].

В дослідженнях знову було використано міждисциплінарний підхід. У комплексі розглядалися соціальні, екологічні, економічні чинники стану суспільства. У основу доповіді була покладена концепція стійкого розвитку, запропонована на конференції ООН в 1992 р. Широко використовувався метод виділення і аналізу господарських кластерів. Були визначені порогові індикатори стійкості розвитку регіону. Найвідповіднішим поставленим цілям було визнано «комбінований інноваційний сценарій розвитку аграрно-переробного комплексу і машинобудування».

Доповідь була покладена в основу Стратегії стійкого розвитку Харківської області до 2020 р.[15], 23 грудня 2010 р. ухвалена Обласною радою.

Форуми[ред.ред. код]

На базі університету проводяться форуми регіонального і національного значення з міжнародною участю. Міжнародні науково-практичні конференції з проблеми розробки програми соціально-економічного розвитку Харківської області (2001, 2004, 2010 рр.), Міжнародна конференція з питань регіонального і місцевого економічного розвитку (2001 р.), Україно-російський інвестиційний форум (2003 р.), Міжнародний економічний форум «Регіональна співдружність» (2003 р.), Екологічний форум (2004, 2006 рр.), Міжнародний туристичний форум «Харків: партнерство в туризмі» (2010 р.) та ін.

Студентство[ред.ред. код]

Молодіжна організація[ред.ред. код]

Молодіжна організація створена в 1999 р.

Традиційно займає лідируючі позиції в місті і сильні в Україні. Активний учасник регіональних і всеукраїнських акцій (Всеукраїнської школи молодих лідерів, Всеукраїнського фестивалю «Студентська республіка», студентський мер Харкова — номінації 2004, 2005 рр.). Співзасновник Харківської спілки студентської молоді. Регіональний координатор Всеукраїнської студентської ради в Харкові; керівники секретаріату ВСР при МОНУ — студенти ХНЕУ Володимир Шемаєв (2006—2007), Наталія Якуніна (2008—2010). Партнер Фонду народонаселення ООН.

Фестивалі[ред.ред. код]

Молодіжний центр створений в 2000 р. Відіграє роль платформи, що забезпечує можливості для розвитку художньої творчості студентів. У університеті діє вокальна, театральна студія, гуртки сучасного танцю. Близько 30 студентських художніх колективів різних жанрів і напрямів: естрадний, сучасний і бальний танець, вокал, r'n'b, фольклор, КВН, естрадна мініатюра й інші.

Відомість отримали танцювальні колективи «Джой», «Свій стиль», вокальний колектив «Нові люди», вокально-інструментальний «Роксолана». Традиційні фестивалі «Дебют», «Студентська весна», Міс і Містер-ХНЕУ, Клуб веселих і кмітливих (КВН)

Туристичний клуб «Інжек»[ред.ред. код]

Створений в 2007 р. для організації відпочинку студентів і співробітників.

Фан-клуб «Інжек-металіст»[ред.ред. код]

Фан-клуб «Инжек-металіст» розпочав діяльність в лютому 2010 р. як спільний проект «Один назустріч одному» ХНЕУ і харківського футбольного клубу «Металіст». Однією з цілей ініціативи є залучення ініціативних студентів до харківських акцій футбольного чемпіонату «Євро-2012».

Спорт[ред.ред. код]

Заняття спортом в ХНЕУ провадяться за секційною системою. Діють секції-мініклуби волейболу, міні-футболу, спортивної аеробіки, фітнесу, колонетика, тенісу, самбо, дзюдо, кендо, тхеквондо, карате, бадмінтону, шашок і шахів.

Щорічно проводиться спартакіада за 10 видами спорту і змагання з міні-футболу на Кубок ректора. У регіоні відомі збірні ХНЕУ по міні-футболу, настільному тенісу, волейболу.

Відомі випускники[ред.ред. код]

УРСР Кірш Олександр Вікторович 1977 — 1982 публіцист, економіст[10]
УРСР Кулаков Микола Костянтинович 1929 — 1936 інженер-конструктор[16]
США Саймон Кузнець 1918 — 1921 економіст, Нобелівський лауреат
СРСР Ліберман Овсій Григорович 1930 — 1935 економіст
СРСР Малік Яків Олександрович  ? — 1930 дипломат
УРСР Москаленко Володимир Петрович 1953 — 1958 економіст, менеджер[17]
СРСР Румянцев Олексій Матвійович  ? — 1926 політик, соціолог
УРСР Серіков Сергій Олександрович 1930 — 1934 топ-менеджер[18]
УРСР Чечетов Михайло Васильович 1972 — 1979 політик
УРСР Шелест Петро Юхимович 1929 — 1932 політик
УРСР Ямпольський Стефан Михайлович  ? — 1932 економіст

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. У тому числі професори.
  2. Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. редакцією В. С. Пономаренка. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 65. [1]
  3. Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка.- Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 124, 306, 316 та ін. [2]
  4. 2001 / 2010 рр.
  5. Харківський національний економічний університет: Досвід перетворень, 2000—2010 роки: Монографія / Під заг. ред. В. С. Пономаренка; Пономаренко В. С., Кизим М. О., Михайличенко Д. Ю., Афанасьєв М. В., Єрмаченко В. Є., Зима О. Г. — Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2010. — С. 5, 58, 76. [3]
  6. Економічному університету присвоїли ім'я нобелівського лауреата Семена Кузнеця
  7. Харківський національний економічний університет: Досвід перетворень, 2000—2010 роки: Монографія / Під заг. ред. В. С. Пономаренка; Пономаренко В. С., Кизим М. О., Михайличенко Д. Ю., Афанасьєв М. В., Єрмаченко В. Є., Зима О. Г. — Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2010. — С. 172—173. [4]
  8. Харківський національний економічний університет: Досвід перетворень, 2000—2010 роки: Монографія / Під заг. ред. В. С. Пономаренка; Пономаренко В. С., Кизим М. О., Михайличенко Д. Ю., Афанасьєв М. В., Єрмаченко В. Є., Зима О. Г. — Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2010. — С. 238—241. [5]
  9. ХНЕУ імені Семена Кузнеця отримав грант Університетського Агентства Франкофонії (УАФ)
  10. Рейтинг вітчизняних університетів «Топ-200 Україна» — спільний проект кафедри ЮНЕСКО «Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз і інформатика» і Міжнародної експертної групи IREG.200[6]
  11. «Коментарі»: Інформаційно-аналітичний портал; в складанні рейтингу взяли участь HR-відділи 150 компаній, що займають лідируючі позиції в різних галузях економіки2011/09/09/286737/reyting-ukrainskih-vuzov-2011.html.
  12. Видання «Гроші» склало рейтинг українських вишів за п'ятьома категоріями випускників: економістів, юристів, гуманітаріїв, «технарів» і будівельників. П'ять списків вишів було розіслано провідним працедавцям, які наймають таких фахівців, з проханням розставити оцінки від «0» до «10» навпроти кожного вишу.30947_Rejting_ukrainskih_vuzov_tochka_zreniya_rabotodatelej.html
  13. Стратегія соціально — економічного розвитку Харківської області на період до 2015 року Монографія.- Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2008.- 352 с.[7]
  14. Юрий Сапронов: Необходим принципиально новый подход к региональному развитию Украины [8]
  15. Стратегія сталого розвитку Харківської області до 2020 року [9]
  16. Провідний інженер Державного інституту з проектування підприємств коксо-хімічної промисловості «Гіпрококс» (Харків), розробник радянських проектів коксових печей великої місткості, установок сухого гасіння коксу і інших інженерних рішень, що визначили напрями розвитку галузі в другій половині ХХ — поч. XXI ст.; закінчив робітфак ХИНХ і гірничий факультет ХІЕІ (1929—1936 рр.).
  17. Радянський економіст-виробничник, заступник генерального директора Сумського НВО ім. Фрунзе, ініціатор резонансних економічних експериментів 1980-х рр.; закінчив машинобудівний факультет ХІЕІ (1958 р.).
  18. Генеральний директор заводу «Комунар» (Запоріжжя), творець легкового цивільного автомобілебудування в УРСР; закінчив машинобудівний факультет ХІЕІ (1930—1934 рр.).

Література[ред.ред. код]

Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — 326, CIV с. [11]

Харківський національний економічний університет: Досвід перетворень, 2000—2010 роки: Монографія / Під заг. ред. В. С. Пономаренка; Пономаренко В. С., Кизим М. О., Михайличенко Д. Ю., Афанасьєв М. В., Єрмаченко В. Є., Зима О. Г. — Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2010. — 424 с. [12]

Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року: Монографія.– Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2004.– 448 с.

Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2015 року: Монографія.- Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2008.- 352 с. [13][14]

Основы устойчивого развития Харьковской области до 2020 года: Монография — Х.: ИД «ИНЖЭК», 2010.– 528 с.

Посилання[ред.ред. код]


Вищий навчальний заклад Харкова Це незавершена стаття про виші Харкова.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.