Харківський планетарій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харківський планетарій

Харківський планетарій — космічний та освітній центр м. Харкова в будівлі колишньої «Мордвинівської» синагоги.

Історія[ред. | ред. код]

У 19121914 роках в Мордвинівському (тепер Кравцова) провулку споруджено синагогу для потреб юдейської громади за проєктом архітектора Цауне Юлія Семеновича[1], яка за назвою провулка отримала народне ім'я Мордвинівська.

У 1930-х роках єврейська громада Харкова «добровільно» передала синагогу під потреби радянського клубу.

Під час Другої світової війни будівля була напівзруйнована, 14 років простояла порожньою і в 1957 була добудована спеціально для планетарію.

У 1957 році з ініціативи радянського астронома Миколи Павловича Барабашова був відкритий Харківський планетарій. Першим встановленим апаратом під кулястою банею будівлі був «Планетарій УП-4». З перших днів роботи планетарію були створені астрономічні гуртки для учнів різного віку.

У 1962 році «Планетарій УП-4» був замінений німецьким «Малим Цейсс».

У 1970-1974 роках проводилася повна реконструкція будівлі, демонтаж старого купола (8 метрів в діаметрі) й встановлення нового — п'ятнадцятиметрового. Також замість старого апарату «Малий Цейс» встановили новий — «Середній Цейс».

19 лютого 1975 у Харківському планетарії проходив Всесоюзний семінар директорів планетаріїв СРСР та урочисте відкриття нового апарату «Середній Цейс» з програмним управлінням — першого апарата-автомата в Радянському Союзі.

2011 року відкриті нові зали та обладнання, яке надає можливість роздивлятися зорі вдень та за допомогою спеціально розроблених 3-D програм.

Планетарій декілька раз брав участь у всесвітній акції «Ніч у музєї». Під час цього заходу на вулиці встановлюється телескоп для бажаючих спостерігати за небесними світилами.[2]

Музей Космос[ред. | ред. код]

23 березня 2008 в музеї Космос Харківського планетарію відкрита[3] експозиція, присвячена уфологічним дослідженням. У ній представлена інформація про аномальні зони планети, посланнях землян інших цивілізацій, астрономічні дані про можливість життя в інших світах, художня галерея постатей іншопланетян.

З лютого по березень 2012 року проводилася реконструкція музею, встановлені нові експонати: моделі ракет-носіїв і космічних апаратів, фігура Ю. А. Гагаріна та ін. За період 2012—2014 рр. музей поповнився експонатами: модель Місяцехода-1, МКС, станція МИР, Союз-Аполлон, Вояджер, маятник Фуко.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Харківський планетарій відкрито! // Прапор. - 1957. - №.6. - С. 54.
  • Розенбліт Н. Зоряна прем'єра в Харкові: [Про роботу Харк. планетарію] // Трибуна лектора. - 1975. - №8. - С. 47 - 48.
  • Прозументор И. Строка в истории: [40 лет Харьк. планетарию] // Слобода. - 1997. - 22 апр.: фот.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]