Харлачов Євген Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Євген Харлачов
Євген Харлачов
Євген Харлачов
Особисті дані
Повне ім'я Євген Валерійович Харлачов
Народження 20 січня 1974(1974-01-20) (50 років)
  Тольятті, СРСР
Громадянство  Росія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992–1993 Росія «Крила Рад» (Самара) 55 (6)
1994–2001 Росія «Локомотив» (Москва) 215 (43)
2001–2003 Росія «Динамо» (Москва) 50 (10)
2004 Росія «Сатурн» (Раменське) 2 (0)
2004 Росія «Балтика» 14 (5)
2005 Росія «Лада» (Тольятті) 13 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1993 Росія Росія U-20  ? (?)
1994–1995 Росія Росія (ол.) 7 (1)
1996–1998 Росія Росія 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2009–2011 Росія «Локомотив-2» (Москва)
2014 Росія «Хімік» (Дзержинськ)
2016 Росія «Соляріс»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Євген Валерійович Харлачов (рос. Евгений Валерьевич Харлачёв, нар. 20 січня 1974, Тольятті) — російський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Локомотив» (Москва) та «Динамо» (Москва), а також національну збірну Росії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець тольяттінського футболу. Перший тренер — Євген Григорович Єрофєєв. У 1992 році перейшов у футбольний клуб «Крила Рад»[1]. У його складі у віці 18 років дебютував у Вищій лізі першого чемпіонату Росії — 9 квітня 1992 року вийшов на заміну в домашньому матчі проти «Асмарала» (1:2). Перший гол у чемпіонаті Росії забив 11 жовтня 1992 року — в гостях у ворота «Текстильника» (Камишин) на першій хвилині другого тайму, відкривши рахунок у матчі, що завершився нічиєю (1:1).

Провівши в Самарі два роки, в 1994 році, помічений тренерами юнацької та молодіжної збірних Росії, Харлачов перейшов в московський «Локомотив», в якому грав протягом 8 років. У сезонах 1995, 1999 та 2000 років він став з командою віце-чемпіоном Росії, а 1996, 1997, 2000 та 20001 роках чотири рази вигравав Кубок Росії з «Локомотивом». Більшість часу, проведеного у складі московського «Локомотива», був основним гравцем команди.

У 2001 році перейшов в московське «Динамо», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «біло-синіх» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Виступи в Прем'єр-лізі завершив у 2004 році у складі «Сатурна».

Другу половину сезону 2004 року провів у «Балтиці», яка виступала в Першому дивізіоні, а завершив свою ігрову кар'єру в 2005 році на батьківщині в «Лада» (Тольятті), яка виступала тоді в третьому за рівнем дивізіоні.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1993 року дебютував у складі юнацької збірної Росії (U-20) був учасником молодіжного чемпіонату світу в Австралії, дійшовши з командою до чвертьфіналу. А у 1994—1995 роках грав за олімпійську збірну Росії, в якій провів 7 матчів, забив 1 гол.

28 серпня 1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії в товариській грі з Бразилією (2:2). Не потрапив до заявки на Чемпіонат Європи 1996 року, оскільки програв конкуренцію Андрію Канчельскісу і Валерію Карпіну[2], тим не менш наступного року виграв з командою товариський Кубок місячного нового року. В результаті так і не ставши основним гравцем з 1998 року перестав викликатись до збірної. Всього за національну збірну Росії зіграв 6 офіційних матчів і 1 неофіційний (Росія — збірна ФІФА, 0:2).

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, і з 2009 по 2011 рік очолював фарм-клуб «Локомотива» (Москва). 12 грудня 2010 року в Москві закінчив 240-годинне навчання в ВШТ на тренерських курсах і отримав ліцензію Pro[3]. Працював тренером-консультантом залізничної Футбольної ліги[4].

У 2014 році став тренером дзержинського «Хіміка», а після звільнення Олега Пашиніна очолив команду[5] і пропрацював на посаді до листопада.

З квітня по червень 2016 року очолював «Соляріс».

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Росія Росія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
28/08/1996 Москва Росія Росія 2 – 2 Бразилія Бразилія товариський матч - Вийшов на заміну на 63-ій хвилині 63'
01/09/1996 Москва Росія Росія 4 – 0 Кіпр Кіпр Відбір до ЧС 1998 - Вийшов на заміну на 66-ій хвилині 66'
07/02/1997 Гонконг Росія Росія 1 – 1 Югославія Югославія Кубок місячного нового року -
10/02/1997 Гонконг Росія Росія 2 – 1 Швейцарія Швейцарія Кубок місячного нового року -
12/03/1997 Белград Югославія Югославія 0 – 0 Росія Росія товариський матч - Вийшов на заміну на 64-ій хвилині 64'
25/03/1998 Москва Росія Росія 1 – 0 Франція Франція товариський матч - Вийшов на заміну на 76-ій хвилині 76'
Усього Матчів 6 Голів 0

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Профиль на официальном сайте ФК «Крылья Советов»
  2. / ЧЄ-96: важкий вибір РОМАНЦЕВА
  3. Карпин, Овчинников и Гордеев получили лицензии Pro. Премьер-Лига (рос.). championat.ru. 12 декабря 2010 года, воскресенье. 19:41. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 13 грудня 2010. 
  4. Sports.ru: "«Євген Харлачов: „ коли Сьомін бачив байдужість, відразу давав чарівний пендаль“»". 9.03.2013
  5. Євген Харлачов змінив Пашиніна на посаді головного тренера «Хіміка»

Посилання[ред. | ред. код]