Хартія 97

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хартія 97
Логотип
Логотип
Посилання charter97.org
Комерційний ні
Тип новинний
Реєстрація нема
Мови білоруська, російська, англійська
Започатковано 11 вересня 1998
Стан діючий
Рейтинг Alexa 27 (у Білорусі)[1]
Адреса офісу Варшава

Хартія'97 (біл. Хартыя’97) — білоруська громадянська ініціатива, яка спрямована на правозахисну діяльність та на об'єднання політичних сил, опозиційних до режиму Лукашенка.

Складена за аналогією з Хартією 77 — декларацією, що проголосила принципи подолання тоталітаризму і відновлення демократії в Чехословаччині.

Проголошена 10 листопада 1997 року. Текст на пропозицію журналіста Дмитра Бондаренка[2] написав психолог Володимир Мацкевич. Хартія констатувала порушення прав людини в Білорусі, руйнування національної культури. Її текст був опублікований в провідних незалежних газетах того часу: «Ім'я», «Белорусская деловая газета», «Народная Воля», «Свобода[be-x-old]», «Вільні новини» та інших.

В організаційний комітет громадської ініціативи в різний час входили Андрій Санніков, Олександр Мілінкевич, Володимир Мацкевич, Віктор Івашкевич[be], Людмила Грязнова, Петро Марцев[be], Юрій Хащеватський та інші відомі діячі.

Першими Хартію підписали 104 відомі в країні політики, громадські та культурні діячі, журналісти. З найбільш значущих ексурядовців серед підписантів були міністр внутрішніх справ Юрій Захаренко (1994—1995), міністр оборони Павло Козловський (1992 −1994), голова Національного банку Станіслав Богданкевич[pl] (1991—1995) і голова уряду Михайло Чигір (1994—1996), міністр зовнішніх економічних зв'язків Михайло Маринич[be] (1994—1998), всі 3 голови Верховної Ради Станіслав Шушкевич (1991—1994), Мечислав Гриб (1994—1996) і Семен Шарецький (1996). Пізніше документ підписали понад 100 000 громадян Білорусі[3].

charter97.org[ред. | ред. код]

Останніми роками ініціатива відома переважно завдяки своєму пресцентру, який перетворився в один із найпопулярніших інформаційних сайтів білоруського інтернету[4]. 23 березня 2011 року Генеральна прокуратура Республіки Білорусь винесла позасудову постанову про закриття прямого доступу до сайту з урядових установ на підставі власного звинувачення у порушенні частини 2 статті 8 Закону про масові заходи в Республіці Білорусь («До отримання дозволу на проведення масового заходу … особи не має права оголошувати в засобах масової інформації про дату, місце і час його проведення»)[5].

24 січня 2018 року згідно з рішенням Міністерства інформації РБ сайт chapter97.org був заблокований[6].

У серпні 2022 року білоруська влада визнала «Хартію 97» екстремістським формуванням[7]; створення та участь в екстремістському формуванні є кримінальним злочином за білоруськими законами[8]. Раніше телеграм-канал (2021 року), логотип, сайт та сторінки «Хартії» у соціальних мережах (2022 року) були внесені білоруськими судами до списку екстремістських матеріалів[9].

Відомі журналісти «Хартії'97»[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. How popular is charter97.org?. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
  2. Текст Хартії. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 27 вересня 2012.
  3. Віншуем Хартыю'97 з юбілеем!. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 5 квітня 2022.
  4. У красавіку 2010 году сайт займаў 19 месца ў рэйтынгу беларускіх сайтаў па колькасьці наведвальнікаў зь Беларусі паводле зьвестак «Акавіты». Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 27 вересня 2012.
  5. У Беларусі абмежаваны доступ да сайтаў «Хартыя-97» і «Беларускі партызан»[недоступне посилання]
  6. Жуков, Евгений (24 січня 2018). В Беларуси заблокировали оппозиционный сайт "Хартия-97" (рос.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  7. МВД внесло «Хартию'97» в список экстремистских формирований
  8. Интерпол отказался разыскивать Светлану Тихановскую; Путин и Лукашенко утвердили союзные программы. Главное в Беларуси за неделю. BBC Росія (рос.). 3 листопада 2021. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  9. Республиканский список экстремистских материалов

Посилання[ред. | ред. код]