Харченко Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Іванович Харченко
Народився 1910(1910)
Кам'янка
Помер 1971(1971)
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Відомі учні Авдієнко Тетяна Петрівна
Нагороди
Народний артист УРСР

Василь Іванович Харченко (1910, Кам'янка — 1971) — український радянський театральний режисер і педагог, народний артист УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1910 році в місті Кам'янці (тепер Черкаської області). В 1933 році закінчив Київський музично-драматичний інститут імені М. Лисенка. Працював актором і режисером Українського драматичного театру імені М. Заньковецької в Запоріжжі, з 1944 року у Львові.

Могила Василя Харченка

У 19471952 роках — мистецький керівник Львівського театру юного глядача, у 19521956 роках — головний режисер Львівського театру опери та балету, з 1957 року — головний режисер Київського театру музичної комедії. Одночасно професор і проректор Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого.

Помер у 1971 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 21).

Творчість[ред. | ред. код]

Вистави: «Отелло» (В. Шекспіра), «Свіччине весілля» (І. Кочерги), «Мужицький посол» (Л. Смілянського), «Уріель-Акоста» (К. Гуцкова); опери — «Катерина» (М. Аркаса), «Тихий Дон» (І. Дзержинського) та інші.

Література[ред. | ред. код]