Харченко Володимир Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Анатолійович Харченко
Зображення художника В.Харченко 2019.jpg
Володимир Харченко, 2019
Народження 20 березня 1959(1959-03-20) (63 роки)
Українська РСР Одеса, УРСР
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр метаграфія
Навчання Київський національний університет технологій та дизайну
Діяльність художник, поет
Напрямок комп'ютерне мистецтво, фотографія
Сайт kharchenko.com

CMNS: Харченко Володимир Анатолійович у Вікісховищі

Володимир Анатолійович Харченко (20 березня 1959, Одеса) — український художник і медіа-художник, майстер фотомонтажу, поет, письменник. Член Національної спілки художників України, секція графіки. Працює в галузі комп'ютерного мистецтва, автор оригінальної графічної техніки, яку він назвав «метаграфія».[1] Експериментатор у міжгалузевих видах творчості, пов'язаних з візуальним мистецтвом, музикою, літературою. Представник Нової хвилі .

Метаграфія В. Харченка. Кармен. 2003

Біографія[ред. | ред. код]

Метаграфія В.Харченка. Київ. 2005

Народився 20 березня 1959 року в Одесі в родині службовців. У віці п'яти років разом зі своєю родиною переїхав до Києва. Закінчив Київський інститут легкої промисловості в 1983 р. Працював до 1989 р. програмістом, потім директором приватної фірми. Живе й працює в Києві.

Художня творчість[ред. | ред. код]

Фотографія В.Харченка.Свято на Хрещатику.2015
Метаграфія В.Харченка. Пожежна вежа. 2015
Фотографія В.Харченка. Захист Незалежності. 2022.
"Digital yard №3". Каталог 2008. Фонд сприяння розвитку мистецтв
Обкладинка книги поезій В.Харченка. 2009

Володимир Харченко - мультимедійний митець, працює в напрямках Нет-арт, Медіа-арт, Digital Art, Metagraphy, Саунд-арт. Перші твори В. Харченко виконав на ком-п'ютері у 1989, розпочавши серію «Метаграфії» та саунд-арту. Концерт «Homo soveticus» Харченка був викладений в мережі Фідонет, який згодом транслювався в інтернет-мережі і став частиною мультимедійних композицій. Це були одні з перших у світі мережеві концерти цифрової семплерної музики, створеної на комп'ютері за допомогою програмування, без використання музичних інструментів. Робота у мережі поклала початок та подальший розвиток нет-арту і саунд-арту в Інтернеті. [2]

«Метаграфія» - нак називається авторська техніка, яку розробив В. Харченко, яка полягає у спеціальній обробці на комп'ютері фотографічних зображень. Тобто «метаграфія» - це оригінальна графічна техніка, яка включає в себе риси фотографії та графіки, або ж є проміжною між ними. Цифрові метаграфії Володимира Харченко вихоплюють з урбаністичного середовища суттєві моменти так, ніби відбувається миттєвий контакт індивідуального й суспільного. Плин вуличного життя, де всі поспішають у безлічі справ і без справ, підкоряючись ритму, все-ж таки дає змогу прояву, хоч і миттєвому, одвічній поезії, яка, видозмінившись, живе в думках і творах художника нового тисячоліття. Чимало робіт Володимир виконав у традиційній техніці фотографії.

Одним з проектів, в якому художник брав участь у складі групи «Г. В. Х.» — «Цифрове подвір'я № 3» (куратори О. Голуб і Ю. Круліковський, проект виставлявся в Амстердамі). Назва групи «Г. В. Х.» складається з перших літер прізвищ художників, які кожний своїм шляхом прийшли до використання у своїх роботах цифрової техніки (тобто — Голуб , Вишеславський, Харченко)[3].

Неодноразово брав участь у міжнародній виставці електрографіки «Матрікс» Угорської Асоціації Електрографічного Мистецтва.[4].

Учасник міжнародної виставки 2022 року «Ідентичність. Аспекти сучасної фотографії в Україні», Аполлонія, Страсбург, Франція.[5]

Володимир брав участь у понад 40 виставках в різних країнах світу: Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Словаччина, Польща, Латвія, Угорщина та інших.

Останнім часом працює в напрямку FB-art (Фейсбук-арт) — одного з різновидів мережевого мистецтва, в якій медійні складові кожного проекту пов'язані з іншими роботами в координатах віртуального простору і часу за допомогою гіперактивних посилань.

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Володимир Харченко пише переважно російською мовою. Він є автором книги «Человек идет по крыше» . Його вірші входять в антологію поезії «Киев: Русская поэзия. XX век.». Пісні, вірші та проза публікувалися в журналах Росії, України, Білорусі, Німеччини. Пісні на його вірші і безпосередньо вірші неодноразово транслювалися по українському радіо.

У 2010 році вірші Володимира Харченка увійшли в шорт-лист літературної премії М. Ушакова.

Його літературним творам притаманні ліризм, філософічність, афористичний лаконізм фраз.

Твори друкувались у наступних виданнях:

  • Соты. 1998, Том 1, проза, графика.
  • Крещатик. 1998, № 2 , проза, стихи.
  • ePhoto, июнь 2001, стр. 37-41. Портфолио Харченко — «Метаграфия. Портфолио».
  • Цифровое фото, сентябрь 2005, стр. 92-109. Портфолио
  • Доберман, сентябрь 2008, стр. 64-65. Проза «Искусство сна».
  • Человек идет по крыше, 2009. Издательство Факт. Украина, Киев.

Нагороди й відзнаки[ред. | ред. код]

  • Знак ЛенВО «За мужність і героїзм» (1986)
  • Медаль ім. Ю. А. Гагаріна Федерації космонавтики СРСР (1989)
  • Диплом Міжнародного трієнале Evrografik 2003 (Польща) за роботу « Кармен».[6]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ю. Круліковський Цифрове подвір'я № 3/Digital yard № 3", каталог виставки в Амстердамі. Київ: Фонд сприяння розвитку мистецтв. 2008.
  • Киев: Русская поэзия. XX век. Поэтическая антология. Составитель Ю. Каплан. — Киев: ЮГ, 2003. — С. 209(рос.)
  • Чупринин С. И. Мир Литературы: Энциклопедический словарь-справочник: В 2 т. М., 2003. — 832 с.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]