Харченко Володимир Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Анатолійович Харченко
Народження 20 березня 1959(1959-03-20) (59 років)
УРСР Одеса, УРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр метаграфія
Діяльність художник, поет
Напрямок комп'ютерне мистецтво, фотографія
Сайт kharchenko.com

Володимир Анатолійович Харченко (20 березня 1959, Одеса) — український художник, поет, письменник. Член Національної спілки художників України, секція графіки.Працює в галузі комп'ютерного мистецтва, або ж медіа-мистецтва, автор оригінальної графічної техніки, яку він назвав «метаграфія».[1] Експериментатор у міжгалузевих видах творчості, пов'язаних з візуальним мистецтвом, музикою, літературою.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 березня 1959 року в Одесі в родині службовців. У віці п'яти років разом зі своєю родиною переїхав до Києва. Закінчив Київський інститут легкої промисловості в 1983 р. Працював до 1989 р. програмістом, потім директором приватної фірми. Живе й працює в Києві.

Художня творчість[ред. | ред. код]

Понад 20 років працює в напрямках Нет-арт, Digital Art, Metagraphy, Саунд-арт, Медіа-арт. Перші роботи в області нет-арту і саунд-арту були викладені ще 1991 році в мережі Фідонет. Це були перші в світі мережеві концерти цифрової семплерної музики, створюваної на комп'ютері за допомогою програмування, без використання музичних інструментів. Останнім часом працює в напрямку FB-art (Фейсбук-арт) — одного з різновидів мережевого мистецтва, в якій медійні складові кожного проекту пов'язані з іншими роботами в координатах віртуального простору і часу за допомогою гіперактивних посилань.

Чимало робіт Володимир виконав у традиційній техніці фотографії. Але найкращі його роботи виникали на основі фотографічних, які проходили подальшу обробку на комп'ютері. Так виникла його оригінальна графічна техніка, яку він назвав «метаграфія» (як проміжна між фото і графікою). Цифрові метаграфії Володимира Харченко вихоплюють з урбаністичного середовища суттєві моменти так, ніби відбувається миттєвий контакт індивідуального й суспільного. Плин вуличного життя, де всі поспішають у безлічі справ і без справ, підкоряючись ритму, все-ж таки дає змогу прояву, хоч і миттєвому, одвічній поезії, яка, видозмінившись, живе в думках і творах художника нового тисячоліття.

Одним з проектів, в якому художник брав участь у складі групи «Г. В. Х.» — «Цифрове подвір'я № 3» (проект виставлявся в Амстердамі, Нідерланди). Назва групи «Г. В. Х.» складається з перших літер прізвищ художників, які кожний своїм шляхом прийшли до використання у своїх роботах цифрової техніки (тобто — Голуб , Вишеславський, Харченко)[2].

Володимир брав участь у понад 40 виставках в різних країнах світу: Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Словаччина, Польща, Латвія, Угорщина та інших.

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Володимир Харченко пише переважно російською мовою. Він є автором книги «Человек идет по крыше» . Його вірші входять в антологію поезії «Киев: Русская поэзия. XX век.». Пісні, вірші та проза публікувалися в журналах Росії, України, Білорусі, Німеччини. Пісні на його вірші і безпосередньо вірші неодноразово транслювалися по українському радіо.

У 2010 році вірші Володимира Харченка увійшли в шорт-лист літературної премії М. Ушакова.

Його літературним творам притаманні ліризм, філософічність, афористичний лаконізм фраз.

Твори друкувались у наступних виданнях:

  • Соты. 1998, Том 1, проза, графика.
  • Крещатик. 1998, № 2 , проза, стихи.
  • ePhoto, июнь 2001, стр. 37-41. Портфолио Харченко — «Метаграфия. Портфолио».
  • Цифровое фото, сентябрь 2005, стр. 92-109. Портфолио
  • Доберман, сентябрь 2008, стр. 64-65. Проза «Искусство сна».
  • Человек идет по крыше, 2009. Издательство Факт. Украина, Киев.

Нагороди й відзнаки[ред. | ред. код]

  • Знак ЛенВО «За мужність і героїзм» (1986)
  • Медаль ім. Ю. А. Гагаріна Федерації космонавтики СРСР (1989)
  • Диплом Міжнародного трієнале Evrografik 2003 за роботу «Кармен»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олена Голуб Метаграфія — шлях у багатовимірність // Образотворче мистецтво. — 2004. — № 1. — С. 8-9.
  2. Петро Яковенко.. Група «Г. В. Х.» // День, 2008,  — 8 жовтня.[1]

Література[ред. | ред. код]

  • Киев: Русская поэзия. XX век. Поэтическая антология. Составитель Ю. Каплан. — Киев: ЮГ, 2003. — С. 209
  • Чупринин С. И. «Новая Россия: Мир Литературы»: Энциклопедический словарь-справочник: В 2 т. М., 2003. — 832 с.

Посилання[ред. | ред. код]