Харчишин Валерій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Володимирович Харчишин
Зображення
Основна інформація
Дата народження 26 травня 1974
Місце народження Любар
Житомирська область
Країна Україна Україна
Національність Українець
Професія музикант, бізнесмен, продюсер
Інструменти труба, вокал
Жанр рок, поп, брит-поп, інді-рок
Псевдоніми «Довгий»
Колективи Second River
Друга Ріка
Лейбл Nova Records, Moon Records, Lavina Music
drugarika.com
Q: Цитати у Вікіцитатах

Вале́рій Володи́мирович Харчи́шин (26 травня 1974, Любар, Житомирська область) — український рок-музикант. Лідер рок-гурту «Друга Ріка».

Життєпис[ред. | ред. код]

Валерій Харчишин народився 26 травня 1974 року в місті Любар Житомирської області.

У 1989 році, по закінченню школи, Валерій вступає до Житомирського училища культури та мистецтв імені Огієнка, на відділення духових інструментів.

Закінчивши навчання, починає виступати у складі ансамблю «Льонок», а пізніше співає в «Козацькому хорі». В 1994 році стає директором відомого хорового колективу «Орея» і багато гастролює Європою.

У 1995 році разом з Віктором Скуратовським та Олександром Барановським засновує групу Second River. Валерiй став не тільки солicтом групи, але й автором переважної більшості текстів та музики гурту. У 1996 роцi музиканти змінюють назву на «Друга Ріка».

За роки існування група «Друга Ріка» набула статусу однієї із найуспішніших на українській сцені. Якісна музика на студійних записах та в кліпах, що не зникають з екранів ТВ, та справжній рок-н-рольний драйв на концертах, дозволяють їм впевнено утримувати цю позицію.

5 альбомів (головний альбом «Рекорди» досягнув статусу «золотого» в день виходу), 10 топових синглів, 27 відео, 24 з яких очолили музичні чарти країни. На рахунку ДР участь у великій кількості концертних турів та фестивалів, власний проект «Rock'n'Roll saves the world». В рамках проекту — великі концерти та запис дуетів з російською групою ТОКіО і турецькими рок-музикантами «Mor ve Otesi» (Мор ве Отесі).

У 2007 році Валерій Харчишин потрапляє в дорожню аварію, що на довгий час прикувала його до ліжка. Опіcля Валерій сказав:

"Врешті-решт я розумію, що всі ми ходимо під Богом і це може трапитися з ким завгодно. І я не виняток. Треба жити далі і я дуже хочу жити, хочу творити, мені ще є багато чого сказати. Я щасливий від того, що я живий"

У 2008 році В. Харчишин стає найкращим вокалістом року за результатами щорічної премії НЕПОПСА. А в 2009 році за результатами Ukrainian Showbiz Awards стає володарем двох бізнес-премій «Hermes Prize» за професіоналізм та високі досягнення у сфері шоу-бізнесу. Також у 2009 році за рейтингом журналів «Viva!» та «ELLE» Валерій Харчишин стає найпривабливішим та найстильнішим чоловіком країни.

У груднi 2011 Валерій Харчишин та музиканти «Другої Ріки» з'являються в провокаційному виглядi на обкладинці чоловічого глянцю XXL. Ця зйомка стала особливою для усіх. Адже група ніколи не знімалася в подібних фотосесіях, а журнал вперше за свою 10-літню історію, помістив на обкладинку чоловіче «ню». Через рік група отримує премію від журналу за найкращу обкладинку.

У 2012 році Валерій Харчишин започаткував благодійний марафон «Я БУДУ ЖИТИ» — соціальну акцію в боротьбі з лімфомою. В рамках акції пройшов великий благодійний концерт, в якому беруть участь Океан Ельзи, Бумбокс, С.К.А.Й. та багато інших рок-гуртів. Валерій Харчишин сприяв зйомкам відеоролику та фотопроекту «Я БУДУ ЖИТИ», мета якого — допомогти виявити хворобу на ранній стадії. Проект підтримало безліч небайдужих до страшної проблеми та чужого горя людей. Втілювали ідею в життя музиканти, стилісти, дизайнери, візажисти, представники ЗМІ та багато інших. У зйомках ролику та фотопроекту брали участь відомі музиканти.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Валерій має трьох синів.

Не уявляє свого життя без музики та подорожей, особливо любить бувати в горах і кататися на лижах.

Життєвий принцип Валерія Харчишина: «Не живи вчора, живи сьогодні!»

Дискографія[ред. | ред. код]

У складі гурту Друга Ріка

Фільмографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]