Хар Раї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хар Раї
Guru Har Rai.jpg
Народився 16 січня 1630(16300116)
Кіратпур
Помер 6 жовтня 1661
Кіратпур
Діяльність політик, військовий очільник
Alma mater Sadiq Public Schoold
Титул гуру
Посада ґуру
Термін 1644—1661
Попередник Хар Ґобінд
Наступник Хар Крішан
Конфесія сикхізм
Батько Баба Гурдіта
Мати Мата Нігал Каур
Родичі Хар Ґобінд
У шлюбі з Бібі Котакад'ані
Бібі Кішан Каур
Діти Хар Крішан і Ram Raid

Хар Раї (пенджабі:ਗੁਰੂ ਹਰਿ ਰਾਇ, 16 січня 1630 — 6 жовтня 1661, Нандед) — 7-й гуру сикхів, державний діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молодший син Баби Гурдіти і Мата Нігал Каур. Народився 1630 року в Кіратпурі. Його батько помер 1638 року. З цього часу за підбурення могольського падишаха Шах Джахана розгорнулася боротьба щодо спадкоємства гуру Хар Ґобінда. Зрештою останній перед смертю затвердив спадкоємцем Хар Раї. Збільшив постійне військо до 2200 вояків.

Відомостей про його діяльність обмаль, також сам сьомий гуру не залишив якихось власних творів. Більше уваги приділяв духовним практикам, повернувшись до традицій перших гуру. Подорожував Пенджабом, Доабом і Малвою з метою об'єднання збору коштів з сикхів. Наслідком цього стало значне посилення впливу масандамів (наміснкиів), що почали перетворюватися на місцевих феодалів.

Хар Раї започаткував кілька традицій публічного співу у сикхізмі. Додав спів в стилі катха до традиційного співу сабад-кіртан, традицію аханд-кіртан *безперервного співу священних писань), йотіан-да-кіртану (колективного народного хорового співу писань).

1658 року Дара Шукоху у протистоянні з братом Аурангзебом. 1660 року після перемоги останнього той викликав гуру до Делі, але Хар Раї відправив сина Рам Раї.

Перед смертю призначив свого молодшого сина Хар Крішана спадкоємцем. Помер 1661 року.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Бібі Котакад'ані.

Діти:

  • Баба Рам Раї (1645—1687)

2. Дружина — Бібі Крішан Каур.

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Singh, Khushwant (1963). A History of the Sikhs: 1469—1839 Vol.1 (2nd ed.). Oxford University Press. ISBN 0-19-567308-5.
  • J. S. Grewal (1998). The Sikhs of the Punjab. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-63764-0.
  • Surjit Singh Gandhi (2007). History of Sikh Gurus Retold: 1606—1708 °C.E. Atlantic Publishers. ISBN 978-81-269-0858-5.