Хасан ібн Саббах
| Хасан ібн Саббах | |
|---|---|
| перс. حسن صباح | |
 | |
| Народився |
1050-ті[1] Кум, Сельджуцька імперія[1] |
| Помер |
12 червня 1124[1] Аламут, Nizari Ismaili stated[1] |
| Поховання | Hassan Sabbah's mausoleumd[1] |
| Країна |
 Сельджуцька імперія Фатіміди.svg){kind=small} Nizari Ismaili stated |
| Місце проживання |
Кум Кавказька Албанія Вірменія Дамаск Рей Ісфаган Каїр Аламут Дамган[d] |
| Діяльність | релігійний лідер, політик, військовий керівник, письменник, богослов, місіонер, філософ, астроном |
| Посада | da'id і Lord of Alamutd |
| Конфесія | Нізарити[1] і Імаміти |
Хассан ібн Саббах, також Хассан-і Саббах перською: حسن صباح Hasan-e Sabbāh) або ж Хассан ас-Саббах (Arabic: حسن الصباح Ḥasan aṣ-Ṣabbāḥ) (бл. 1050—1124) — ісмаїлітський проповідник, ватажок повстання ісмаїлітів проти Сельджукідів в Ірані.
Засновник незалежної ісмаїлітської держави з центром у фортеці Аламут у 1090 році.
Будучи прихильником опального фатімідського халіфа Абу Мансур Нізара, очолив секту нізаритів і розробив релігійно-політичне вчення «дават-і джадід» (новий заклик), протиставивши його традиційному вченню часів перших Фатімідів «дават-і кадім» (старий заклик).
Хасан ібн Саббах був популярний в Каїрі, Сирії, але найбільше на Близькому Сході. Використовуючи свою славу і популярність, Саббах заснував Орден Асасинів. Йому спадкував вірний прихильник Кія Бузург-Умід.
У художній літературі[ред. | ред. код]
У творчості американського письменника з «покоління бітників» Вільяма Сьюарда Барроуза образ Хассана ібн Саббаха посідає важливе місце. У роман «Західні землі» (1987) він дякує Пітеру Л. Вілсону та Джею Фрідхему за збір відомостей про Хассана ібн Саббаха, а також художникові Брайону Гайсіну «за те, що він познайомив мене з Хассаном ібн Саббахом і навчив бачити речі такими, як вони є».
Приписаний ібн Саббахові анархістський маніфест фігурує в Барроузових «Листах Яхе» (1963). Роман «Нова експрес» (1964) розпочинається з цього ж маніфесту Хассана ібн Саббаха проти контролю машин і влади за людським життям:
«Слухайте мої останні слова де б ви не були. Слухайте мої останні слова в будь-якому зі світів. Слухайте всі ви правління синдикати і уряди землі ... Я Хассан-і Саббах стираю слово Назавжди. Якщо ви то я відміню всі ваші слова назавжди. І слова Хассана-і Саббаха точнісінько так само відміню. Перетніть усі свої небеса побачите мовчазне писання Брайона Гайсіна Хассана-і Саббаха: накреслено 17 вересня 1899 року, над Нью-Йорком... «Не слухайте Хассана-і Саббаха», скажуть вони вам. «Він хоче відібрати у вас ваше тіло і всі задоволення вашого тіла. Слухайте нас. Ми служимо Саду Втіх Безсмертя Космічної Свідомості Найкращого З-Поміж Кайфів. А любов любов любов у помийниці. Ну як вам це хлопці? Краще за Хассана-і Саббаха з його холодним вітряним безтілесним фатумом? Правда?»
У «Листах Яхе» та романі «Міста червоної ночі» (1981), що має присвяту в пролозі «Хассану-і Саббаху, Повелителеві Ассассінів», також фігурує одна й та ж фраза:
«Ніщо не істинне. Все дозволене», – такі останні слова Хассана ібн Саббаха, Гірського Старця»
Старець гори є однією з дійових осіб повісті Кира Буличова «Аліса й хрестоносці» (1993):
«Вони пройшли через передпокій, на підлозі якої сиділи молодики, потім опинилися в просторому приміщенні, вирубаному в скелі. Стіни і підлога його були вистелені розкішними килимами, на яких лежали подушки, в дальньому кінці кімнати знаходився м'який широкий диван, на якому, склавши ноги, сидів нестарий ще чоловік з довгою чорною бородою і в такому ж простому чорному халаті, як у фідаїв....
- Так от, значить, які у мене нові гості, - сказав чорнобородий старий і спробував посміхнутися. Губи в нього були такі тонкі і тверді, що посміхнутися йому було неможливо. Але часом він намагався це зробити, і видовище виходило жахливе, наче всміхався скелет.»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Encyclopædia Iranica / N. Sims-Williams, A. Ashraf, H. Borjian et al. — USA: Columbia University, 1982. — ISSN 2330-4804
- ↑ (unspecified title) — С. 344. — ISBN 978-0-521-61636-2
Посилання[ред. | ред. код]
- HASAN BIN SABBAH AND NIZARI ISMAILI STATE IN ALAMUT [Архівовано 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- The life of Hassan-i-Sabah from an Ismaili point of view. [Архівовано 13 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Introduction to The Assassin Legends [Архівовано 18 березня 2014 у Wayback Machine.] (From The Assassin Legends: Myths of the Isma‘ilis, London: I. B. Tauris, 1994; reprinted 2001.)
- The life of Hassan-i-Sabbah as part of an online book on the Assassins of Alamut.
- Arkon Daraul on Hassan-i-Sabbah. [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
- An illustrated article on the Order of Assassins. [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
