Хасан ібн Сабіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення
Дата народження 554
Місце народження Медина
Дата смерті 674[1]
Місце смерті Медина
У шлюбі з Sîrîn bint Sham'ûnd
Дитина Abd al-Rahman ibn Hassan ibn Thabitd
Мова творчості арабська
Рід діяльності поет
Стан здоров'я сліпота
Статус авторського права як автора термін дії авторських прав закінчивсяd

Хасан ібн Сабіт (Табіт) (араб. حسان بن ثابت‎; бл. 554/562660/674) — раньосередньовічний арабський поет, панегірист пророка Мухаммеда. Повне ім'я Хасан ібн Сабіт ібн аль-Мудір ібн Харам аль-Хазраджі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Належав до племені хазрадж. Його дід та батько володіли укріпленою садибою (утм) Фарі в Ясрибі. Про життя Хасана в доісламські часи відомо обмаль. Повідомляється, що його було запрошено до двору Гассанідів. Хасана було названо «вихвалителем» (маддахом) останнього гасанідського маліка Джабали ібн аль-Айхама. Втім в часи панування останнього Хасан ібн Сабіт перебував у Медині. Ймовірно, він приїздив не до Джабали, а до когось із його попередників. Не виключено, що саме в цей період Хасан познайомився з Джабалою, що тоді був лише членом правлячого роду Гассанідів. Хоча відомий панегірик Хасана, присвячений Джабалі[2]. Втім напевне це сталося після 636 року, коли малік перейшов на бік мусульман.

При дворі Гассандів Хасан з іншим відомим поетом доісламської Аравії — Набігою аз-Зуб'яні. Є деякі також свідчення, що подорожував до Дамаску (Візантійська імперія), відвідував Аль-Хіру, столицю Лахмідів.

У деяких джерелах йменується «тим, хто рано прийняв іслам» (кадим аль-іслам або мутакаддім аль-іслам). Немає точних відомостей, коли саме і за яких обставин він став мусульманином. Напевне, коли Мухаммед перебував в Ясрибі, який він потім перейменував на Медину. За деякими відомостями, Хасан старанно дотримувався норм мусульманського життя, проте, не брав участі у походах Мухаммеда. Слід зазначити, що до початку походів Мухаммада вік Хасана перевершував 60 років, що робило його нездатним до участі у війні.

Не беручи участі у бойових діях, Хасан ібн Сабіт вів боротьбу за допомогою поетичного слова. Середньовічні автори незмінно зазначають, що у своїх віршах він захищав Мухаммада та мусульман, засуджував прихильників традиційних поганських вірувань. Вже тоді вважалося, що вірші — інформаційна зброя Хасана ібн Сабіта, за що отримав прізвисько Абу-ль-Хусам («батько меча»). Згідно з одним із джерел таке прізвисько він отримав за те, що боровся на боці Мухаммада. Майже у всіх текстах, у яких йдеться про Хасана ібн Сабіта, згадується про те, що Мухаммад наказав влаштувати для нього кафедру (мінбар) у мечеті, з якою він читав вірші. 630/631 року стався дуже важливий епізод, у якому взяв участь Хасан ібн Сабіт. На той час влада Мухаммеда встановилася над Меккою, і до нього попрямували посланці арабських племен. Серед них були представники великого племінного об'єднання тамім, що населяв простір від Басри до Оману. Таміміти, які прибули, міркували головним чином у категоріях політики, а не віри, вони не бажали підкорятися мекканцям-курайшитам, вважаючи себе сильнішими. На прийомі тамімітський поет аз-Зібрикан ібн Бадр прочитав вірш на славу свого племені, а Хасан ібн Сабіт дав поетичну відповідь. На тамімітів його поетична промова справила велике враження.

Оскільки Хасан ібн Сабіт безпосередньо спілкувався з Мухаммедом та його найближчими сподвижниками, він багато знав про їхнє життя та погляди. У джерелах є свідчення, що він був одним із передавачів хадисів. Тим часом на поезію Хассана ібн Сабіта значний вплив чинили його релігійні переконання.

Є відомості, згідно з якими колишній малік Джабала ібн аль-Айхам, що втік до візантійських володінь в Малій Азії, передав послу халіфа Муавії ібн Абу Суф'яна (посів трон 661 року) подарунок для поета. Але невідомо чи отримав його, оскільки рік смерті Хасана є дискусійним. Про останні роки життя Хасана відомо небагато. Є відомості, що він осліп між 634 і 641 pоками. За арабськими легендами після смерті Мухаммеда подорожувати на схід до Китаю, проповідуючи іслам разом із Саадом ібн Абі Ваккасом, Сабітом ібн Кайсом та Увайсом аль-Карні. Помер між 660 і 674 роками.

Творчість[ред. | ред. код]

Постійно звертався до жанру уславлення свого племені (іфтіхар). Могутність, влада, багатство, перемоги, щедрість, великі вихідці — ось переваги. Хасан ібн Сабіт вихваляє славних предків, доблесть і силу одноплемінників, їхню перевагу над іншими.

Після прийняття ісламу окрім племені поет переходить до вихвалляння власне пророка Мухаммеда та мусульман. В декількох віршах він славить підтримку, надану мединськими хазраджитами Мухаммеду. Це відображає значні зміни, що відбулися в традиційному жанрі вихваляння племені, а саме перетворення доісламської традиції за рахунок привнесення нових ісламських цінностей, проповідником яких виступав Хасан ібн Сабіт.

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений з коптською аристократкою Сірін, що була сестрою Марії, наложниці пророка Мухаммада, яких 628 року як рабинь спрямував Кир, візантійський намісник Єгипту. У цьому шлюбі народився син Абдуррахман, який також став поетом

Примітки[ред. | ред. код]

  1. AlKindi
  2. ibne Alastarcui Maomé ibne Iúçufe (2002). Monroe, James T. (trad.), ed. al-Maqamat al-Luzumiyah by Abul-Tahir Muhammad ibn Yusuf al-Tamimi al-saraqusti ibn al-Astarkuwi. XXII. Leida, Boston e Colônia, p. 432, n. 11

Джерела[ред. | ред. код]

  • Tabari (1997). Vol. 8 of the Tarikh al-Rusul wa al-Muluk. State University of New York Press.
  • Thomas Patrick Hughes, 1885/1999 rept., Dictionary of Islam, New Delhi: Rupa & Co.