Хасан ібн Сабіт
 | |
| Дата народження | 554 |
|---|---|
| Місце народження | Медина |
| Дата смерті | 674[1] |
| Місце смерті | Медина |
| У шлюбі з | Sîrîn bint Sham'ûnd |
| Дитина | Abd al-Rahman ibn Hassan ibn Thabitd |
| Мова творчості | арабська |
| Рід діяльності | поет |
| Стан здоров'я | сліпота |
| Статус авторського права як автора | термін дії авторських прав закінчивсяd |
Хасан ібн Сабіт (Табіт) (араб. حسان بن ثابت; бл. 554/562–660/674) — раньосередньовічний арабський поет, панегірист пророка Мухаммеда. Повне ім'я Хасан ібн Сабіт ібн аль-Мудір ібн Харам аль-Хазраджі.
Життєпис[ред. | ред. код]
Належав до племені хазрадж. Його дід та батько володіли укріпленою садибою (утм) Фарі в Ясрибі. Про життя Хасана в доісламські часи відомо обмаль. Повідомляється, що його було запрошено до двору Гассанідів. Хасана було названо «вихвалителем» (маддахом) останнього гасанідського маліка Джабали ібн аль-Айхама. Втім в часи панування останнього Хасан ібн Сабіт перебував у Медині. Ймовірно, він приїздив не до Джабали, а до когось із його попередників. Не виключено, що саме в цей період Хасан познайомився з Джабалою, що тоді був лише членом правлячого роду Гассанідів. Хоча відомий панегірик Хасана, присвячений Джабалі[2]. Втім напевне це сталося після 636 року, коли малік перейшов на бік мусульман.
При дворі Гассандів Хасан з іншим відомим поетом доісламської Аравії — Набігою аз-Зуб'яні. Є деякі також свідчення, що подорожував до Дамаску (Візантійська імперія), відвідував Аль-Хіру, столицю Лахмідів.
У деяких джерелах йменується «тим, хто рано прийняв іслам» (кадим аль-іслам або мутакаддім аль-іслам). Немає точних відомостей, коли саме і за яких обставин він став мусульманином. Напевне, коли Мухаммед перебував в Ясрибі, який він потім перейменував на Медину. За деякими відомостями, Хасан старанно дотримувався норм мусульманського життя, проте, не брав участі у походах Мухаммеда. Слід зазначити, що до початку походів Мухаммада вік Хасана перевершував 60 років, що робило його нездатним до участі у війні.
Не беручи участі у бойових діях, Хасан ібн Сабіт вів боротьбу за допомогою поетичного слова. Середньовічні автори незмінно зазначають, що у своїх віршах він захищав Мухаммада та мусульман, засуджував прихильників традиційних поганських вірувань. Вже тоді вважалося, що вірші — інформаційна зброя Хасана ібн Сабіта, за що отримав прізвисько Абу-ль-Хусам («батько меча»). Згідно з одним із джерел таке прізвисько він отримав за те, що боровся на боці Мухаммада. Майже у всіх текстах, у яких йдеться про Хасана ібн Сабіта, згадується про те, що Мухаммад наказав влаштувати для нього кафедру (мінбар) у мечеті, з якою він читав вірші. 630/631 року стався дуже важливий епізод, у якому взяв участь Хасан ібн Сабіт. На той час влада Мухаммеда встановилася над Меккою, і до нього попрямували посланці арабських племен. Серед них були представники великого племінного об'єднання тамім, що населяв простір від Басри до Оману. Таміміти, які прибули, міркували головним чином у категоріях політики, а не віри, вони не бажали підкорятися мекканцям-курайшитам, вважаючи себе сильнішими. На прийомі тамімітський поет аз-Зібрикан ібн Бадр прочитав вірш на славу свого племені, а Хасан ібн Сабіт дав поетичну відповідь. На тамімітів його поетична промова справила велике враження.
Оскільки Хасан ібн Сабіт безпосередньо спілкувався з Мухаммедом та його найближчими сподвижниками, він багато знав про їхнє життя та погляди. У джерелах є свідчення, що він був одним із передавачів хадисів. Тим часом на поезію Хассана ібн Сабіта значний вплив чинили його релігійні переконання.
Є відомості, згідно з якими колишній малік Джабала ібн аль-Айхам, що втік до візантійських володінь в Малій Азії, передав послу халіфа Муавії ібн Абу Суф'яна (посів трон 661 року) подарунок для поета. Але невідомо чи отримав його, оскільки рік смерті Хасана є дискусійним. Про останні роки життя Хасана відомо небагато. Є відомості, що він осліп між 634 і 641 pоками. За арабськими легендами після смерті Мухаммеда подорожувати на схід до Китаю, проповідуючи іслам разом із Саадом ібн Абі Ваккасом, Сабітом ібн Кайсом та Увайсом аль-Карні. Помер між 660 і 674 роками.
Творчість[ред. | ред. код]
Постійно звертався до жанру уславлення свого племені (іфтіхар). Могутність, влада, багатство, перемоги, щедрість, великі вихідці — ось переваги. Хасан ібн Сабіт вихваляє славних предків, доблесть і силу одноплемінників, їхню перевагу над іншими.
Після прийняття ісламу окрім племені поет переходить до вихвалляння власне пророка Мухаммеда та мусульман. В декількох віршах він славить підтримку, надану мединськими хазраджитами Мухаммеду. Це відображає значні зміни, що відбулися в традиційному жанрі вихваляння племені, а саме перетворення доісламської традиції за рахунок привнесення нових ісламських цінностей, проповідником яких виступав Хасан ібн Сабіт.
Родина[ред. | ред. код]
Був одружений з коптською аристократкою Сірін, що була сестрою Марії, наложниці пророка Мухаммада, яких 628 року як рабинь спрямував Кир, візантійський намісник Єгипту. У цьому шлюбі народився син Абдуррахман, який також став поетом
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Tabari (1997). Vol. 8 of the Tarikh al-Rusul wa al-Muluk. State University of New York Press.
- Thomas Patrick Hughes, 1885/1999 rept., Dictionary of Islam, New Delhi: Rupa & Co.