Хассо фон Мантойфель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хассо фон Мантойфель
Hasso-Eccard von Manteuffel
Bundesarchiv Bild 146-1976-143-21, Hasso von Manteuffel.jpg
Народження 14 січня 1897(1897-01-14)
Німецька імперія Потсдам, Бранденбург, Німецька імперія
Смерть 24 вересня 1978(1978-09-24) (81 рік)
Австрія Райт-ім-Альпбахталь, Австрія
Приналежність Імперська армія Німеччини Рейхсхеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ танкові війська
Роки служби 19081945
Партія Вільна демократична партія і German Party[d]
Звання General (Wehrmacht) 1.svg Генерал танкових військ
Командування 7-ма танкова дивізія
5-та танкова армія
3-тя танкова армія
Війни / битви
Титул барон
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Орден «За заслуги» (Баварія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест «За військові заслуги» (Брюнсвік)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Орден Михайла Хороброго
Нарукавна стрічка «Африка»
Хассо фон Мантойфель у Вікісховищі?

Барон Гассо-Еккард фон Мантойфель (нім. Hasso-Eccard Freiherr von Manteuffel; нар. 14 січня 1897, Потсдам, Бранденбург — пом. 24 вересня 1978, Райт-ім-Альпбахталь — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1944) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами (1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився 14 січня 1897 року в Потсдамі, онук прусського фельдмаршала Едвіна фон Мантойфеля. Наслідуючи сімейну традицію, в 1908 році вступив в прусський кадетський корпус в Наумбурге, а потім до військового училища в Берліні.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Поступив на військову службу в лютому 1916 року фенріхом (кандидатом в офіцери) в 3-й гусарський полк, спрямований на Західний фронт. У квітні 1916 року отримав звання лейтенанта. У жовтні 1916 року поранений шрапнеллю. Нагороджений Залізним хрестом 2-го ступеня. У лютому 1917 року повернувся на службу, до кінця війни служив в штабі 6-ї піхотної дивізії. Нагороджений Залізним хрестом 1-го ступеня і ще двома орденами.

Між світовими війнами[ред. | ред. код]

У січні-травні 1919 року - в штабі фрайкора «фон Овен». З травня 1919 - на службі в рейхсвер, в кавалерійських частинах. З 1925 року - обер-лейтенант, з 1934 року - ротмістр.

З жовтня 1935 року - командир мотоциклетного батальйону 2-ї танкової дивізії. У 1936 році отримав звання майора, в штабі 2-ї танкової дивізії. З лютого 1937 року - радник інспекції танкових військ Верховного командування сухопутних військ. У лютому 1939 року став старшим викладачем в 2-му училищі танкових військ в Берліні. З квітня 1939 року - підполковник.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

З травня 1941 року - командир батальйону в 7-му стрілецькому полку 7-ї танкової дивізії. З 22 червня 1941 року - на Східному фронті (група армій «Центр»). У липні нагороджений планками до Залізних хрестів обох ступенів (повторне нагородження). З серпня - командир 6-го стрілецького полку 7-ї танкової дивізії. 1 жовтня отримав звання полковника. В кінці листопада на чолі «бойової групи Мантойфель» (Kampfgruppe Manteuffel) пробився на околиці Москви, і виявився на відстані 50 км від столиці СРСР. 31 грудня був нагороджений Лицарським хрестом.

У червні 1942 року 7-а танкова дивізія була відправлена ​​на переформування до Франції. У липні 1942 року полковник фон Мантойфель призначений командиром 7-ї стрілецької бригади цієї дивізії. Взимку 1942/43 року відбув до Африки, де з 7 лютого по 31 березня 1943 року було командиром дивізії «фон Мантойфель», що воювала в Тунісі. В кінці квітня 1943 відправлений до Німеччини на лікування. 1 травня 1943 року - генерал-майор. У травні-серпні 1943 року - у відпустці через хворобу.

З 20 серпня 1943 року - командир 7-ї танкової дивізії на Східному фронті (група армій «Південь», в районі Бєлгорода). Потім вів оборонні бої в районі Києва і Житомира. 23 листопада 1943 нагороджений дубовим листям (№ 332) до Лицарського хреста, 22 лютого 1944 року - нагороджений мечами (№ 50) до Лицарського хреста з дубовим листям.

З 1 лютого 1944 року - генерал-лейтенант, командир танкової дивізії «Велика Німеччина» (оборонні бої на Україні, в Румунії, з серпня 1944 року - в Литві).

З 1 вересня 1944 року - генерал танкових військ, з 10 вересня 1944 року - командувач 5-ї танкової армії (на Західному фронті). З 16 грудня сім дивізій під його початком брали участь в Арденському настанні. Після того як наступ захлинувся, фон Мантойфель зміг відбити контратаки генерала Паттона, і вивести своїх підлеглих з оточення. За ці дії був нагороджений 18 лютого 1945 року Діамантами (№ 24) до Лицарського хреста з дубовим листям і мечами.

З 9 березня 1945 року - командувач 3-й танковою армією на Східному фронті. Армія тримала оборону на Одері, на північ від Зееловских висот. Після прориву радянських військ в Наприкінці квітня 1945 року Мантойфель відвів свою армію на захід і здався союзникам 3 травня 1945 року.

Після Другої світової війни[ред. | ред. код]

Фон Мантойфель пробув у полоні до вересня 1947 року.

У 1953-1957 роках був депутатом бундестагу від Вільної демократичної партії. У цей період він виступив з пропозицією перейменувати Збройні сили ФРН в бундесвер.

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[1][ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха = Hitler's Commanders. — Смоленск : Русич, 1995. — 480 с. — (Тирания) — 10 000 прим. — ISBN 5-88590-287-9. (рос.)
  • Berger, Florian. Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger, 1999. ISBN 3-9501307-0-5
  • Correlli Barnett. Hitler's Generals — New York, NY: Grove Press, 1989. — 528 p. — ISBN 0-802-13994-9.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Manteuffel, von, Hasso — нагороди генерала танкових військ фон Мантойфеля (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Manteuffel, von, Hasso Eccard - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com (en). Процитовано 2018-10-27. 


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-майор
Фрідріх фон Бройх
командир дивізії фон Мантойфеля
7 лютого — 31 березня 1943
Наступник:
генерал-майор
Карл Бюловіус
Попередник:
оберст
Вольфганг Гласемер
7th Panzer Division logo 2.svg
командир 7-ї танкової дивізії

20 серпня 1943 — 1 січня 1944
Наступник:
генерал-майор
Адальберт Шульц
Попередник:
генерал-лейтенант
Вальтер Хернлейн
GDInsig.svg
командир танкової дивізії «Гроссдойчланд»

27 січня — 1 вересня 1944
Наступник:
оберст
Карл Лоренц
Попередник:
оберстгрупенфюрер СС
Йозеф Дітріх
Командувач 5-ї танкової армії
9 вересня 19448 березня 1945
Наступник:
генерал-полковник
Йозеф Гарпе
Попередник:
генерал-полковник
Ерхард Раус
Командувач 3-ї танкової армії
10 березня8 травня 1945
Наступник:
капітулювала