Хастур
| Хастур | |
|---|---|
| Hastur | |
| Персонаж міфів Ктулху | |
 | |
| Автор | Амброз Бірс |
 Хастур у Вікісховищі | |
Хастур (англ. Hastur — один з них, той хто не розкриває імені. Іноді Assatur, Hasthur, H'aaztre) — божество міфів Ктулху. Вперше згадується в оповіданні «Haïta the Shepherd» (1893) Емброуза Бірса.
У творчості Амброза Бірса[ред. | ред. код]
Вперше божество на ім'я Хастур згадується в оповіданні американського письменника Амброза Бірса «Пастух Гаїті». Там він постає як досить доброзичлива сутність, а будь-яких докладних описів його зовнішності не дається. Бірс також не розкривав докладно функцій Хастура, обмежившись його згадкою.
У творчості Роберта Чемберса[ред. | ред. код]
Англійський письменник Роберт Чемберс запозичив ім'я «Хастур» з оповідання Бірса і використовував його в своїй розповіді «Жовтий знак». Він також не приводив ніяких описів Хастура. Фактично, єдина згадка цього божества в творчості Чемберса — епізод, в якому герої оповідання, прочитавши п'єсу «Король в жовтому», що зводить з розуму будь-якого, хто насмілиться відкрити її, перед смертю «розмовляють про Хастура і Каркозу». При цьому навіть не ясно, чи слід використовувати слово «Хастур» як ім'я чи як топонім.
У творчості Говарда Лавкрафта[ред. | ред. код]
Говард Лавкрафт, прочитавши «Жовтий знак» Чемберса в 1927 році, високо оцінив розповідь і вирішив поєднати використану британським письменником символіку зі своїми міфами Ктулху. В результаті він створив «класичний» образ Хастура як одного з Древніх Богів, в образі чорного вихору і здатного викрадати душу і розум того, хто побачить його. Ймовірно, єдиний твір Лавкрафта, в якому Хастур діє безпосередньо — це оповідання «Той, Хто Чаїться у Темряві», де, крім того, згадується про культ його послідовників і певний їхній священний предмет — «Сяючий Трапецоедрон», здатний викликати Хастура. Також ім'я цього божества зустрічається в оповіданні «Шепіт з темряви», де знову йдеться про існування культу його шанувальників і побіжно згадується «Жовтий Знак» з однойменного оповідання Чемберса. Лавкрафт не описує детально роль Хастура в винайденому ним пантеоні.
У творчості Августа Дерлета[ред. | ред. код]
Август Дерлет, послідовник Лавкрафта, після його смерті спробував доопрацювати концепцію міфів Ктулху, трохи спростивши її. У його інтерпретації Хастур став братом і суперником Ктулху, який перебуває з ним у стані вічної космічної війни. Дерлет скомпілював образи, використані Лавкрафтом і Чемберсом; таким чином, чорний вихор став основним втіленням Хастура, а Король в жовтому — антропоморфна істота чоловічої статі, одягнена в жовту мантію, що приховує своє обличчя під маскою, — «малим» втіленням. Дерлет також розглядав верховного жерця храму в Лензі, згаданому в повісті Лавкрафта «У пошуках незвіданого Кадату», як втілення Хастура (ймовірно, через деяких паралелі з образом Короля в жовтому). Попри такий довгий і послідовний розвиток образу, Хастур залишається одним з найменш прописаних персонажів міфології Ктулху.
У творчості інших письменників[ред. | ред. код]
- Хастур згадується в творчості Олексанра Рудазова, цикл «Архімаг».
- Меріон З. Бредлі, однак без зв'язку з «міфами Ктулху».
- Персонаж з таким ім'ям також діє в романі Террі Пратчетта і Ніла Геймана «Добрі передвісники».
- В оповіданні Стівена Кінга «Бабуся» хлопчик намагався заспокоїти ожилу відьму ім'ям її духовного батька, якого звали Гастура. Так само збожеволіла за життя бабуся кричала заклинання "Гіаші! Гіаші! Гастура-дегріон-Йос-сов-ів! "
У музиці[ред. | ред. код]
- Американська група Xasthur, блек-метал, названа на честь Хастура.
- Композиція «Дети Воздуха, дети Сна» російської групи «Lamia Morra» (альбом «Liber Logaeth», 2012) присвячена вічному протистоянню служителів культів Хастура і Ктулху.
У кінематографі[ред. | ред. код]
- Образ Хастура, в лавкрафтовскому варіанті Чорного вихору, у вигляді стилізованої темної спіралі, а також бачення одного з головних персонажів;
- Згадка його, як Короля в жовтому; згадка Каркози; їх культ, ритуали і обряди, ймовірно, як елемент Сантерії — одні з ключових елементів в сюжеті першого сезону серіалу «Справжній детектив». При цьому саме ім'я Хастур не називається.
В іграх[ред. | ред. код]
- У відеогрі «Magicka» фінальним босом є демон Ассатур, що носить жовту мантію.
- У настільній грі «Жах Аркхема» Хастур виступає як один з босів. В тому числі, йому присвячено окремий додаток «Король в жовтому».
Посилання[ред. | ред. код]
- Haita The Shepherd [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.]