Хати Чірпан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хати Чірпан
тур. Hatı Çırpan
Hatı Çırpan.jpg
Нині на посаді
Народився 1890
Анкара, Анкара, Османська імперія
Помер 21 березня 1956(1956-03-21)
Анкара, Туреччина
Відомий як політична діячка, правозахисниця
Країна Туреччина
Політична партія Республіканська народна партія

Хати Чірпан (тур. Hatı Çırpan; нар. 1890, Анкара, Анкара, Османська імперія — пом. 21 березня 1956, Анкара, Туреччина), також відома як Сати Кадін (тур. Satı Kadın) — турецький політик, одна з перших жінок-членів великих національних зборів Туреччини, обрана на загальних виборах 1935 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Хати Чірпан народилася 1890 року.

16 липня 1934 року, за місяць перед Другим мовним конгресом (тур. İkinci Türk Dil Kurultayı), що відбувався з 18 по 23 серпня 1934 року, президент Мустафа Кемаль Ататюрк виїхав з Анкари на екскурсію в село Казан (на той час входило до складу району Кизилджахамам провінції Анкара[1][2]), в 50 кілометрах від столиці Анкари[3]. Під час цієї екскурсії Ататюрк був представлений Сати Кадін, яка була сільським старостою Казана[3]. Вона була селянкою з Центральної Анатолії, яка воювала протягом чотирьох років під час турецької Війни за незалежність[4]. Ататюрк поговорив з нею, після чого він, як повідомлялося, перейнявся симпатією до її діяльності та інтелекту[1][2][3].

За словами Афету Інану, Ататюрк сказав після зустрічі з нею: «це та жінка, яка може досягти успіху як член парламенту»[5]. Сати Кадін підтримував у її успішній передвиборчій кампанії сам Ататюрком, надаючи тако і кошти[4]. Згодом вона змінила своє перше ім'я на Хати за порадою Ататюрка, який на той час цікавився цивілізацією хаттів, і тому що її колишнє ім'я Сати означало «продаж» або «купівля» турецькою[3]. Вона прийняла прізвище Чірпан після того, як закон про прізвища 1934 року вимагав, аби всі турецькі громадяни мали прізвище[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б A. Afetinan, Tarih'ten bugün'e, Türk Tarih Kurumu Basımevi, 1970, p. 164.
  2. а б A. Afetinan, Cumhuriyetʼin Ellinci yılı için Köylerimiz, Türk Tarih Kurumu Basımevi, 1978, p. 8.
  3. а б в г д Emin Karakuş, 40 yıllık bir gazeteci gözü ile İşte Ankara, Hür Yayın ve Ticaret, 1977, p. 22
  4. а б The Turkish Woman (1919—1923), Basın Yayın Genel Müdürlüğü, p. 36.
  5. İşte mebus olacak kadın., A. Afetinan, Kemal Atatürk'ü Anarken, Güzel Sanatlar Matbaası, 1956, p. 67.