Хауроко (озеро)
Гауроко англ. Lake Haruoko | ||||
---|---|---|---|---|
45°57′28″ пд. ш. 167°18′18″ сх. д. / 45.95800000002777352° пд. ш. 167.30500000002777483° сх. д.Координати: 45°57′28″ пд. ш. 167°18′18″ сх. д. / 45.95800000002777352° пд. ш. 167.30500000002777483° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Нова Зеландія | |||
Регіон |
Саутленд Саутленд[d] | |||
Геологічні дані | ||||
Територіально | Південний острів | |||
Природоох. тер-я | Національний парк Фіордланд | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 63 км² | |||
Висота | 155 м[1] | |||
Глибина макс. | 463 м | |||
Довжина | 40 км | |||
Ширина | 7,8 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | Caroline Burnd, Hay Riverd, Hauroko Burnd, Russet Burnd і Rooney Riverd | |||
Витікають | Wairaurāhiri Riverd | |||
Країни басейну | Нова Зеландія | |||
Інше | ||||
Geonames | 2190187 | |||
| ||||
Гауроко у Вікісховищі |
Гауроко — озеро, що розкинулося в гірській долині в Національному парку Фіордланд на Південному острові в Новій Зеландії.
Озеро має довгу S-подібну форму 30 кілометрів завдовжки і займає площу 63 км². Його поверхня лежить на висоті 150 м над рівнем моря, а глибина становить 462 м. Це найглибше озеро Нової Зеландії[2][3].
Гауроко — одне з найпівденніших озер країни. Воно лежить за 35 км на північний захід від містечка Туатапере між двома подібними за розміром озерами: Моновей і Потерітері. Його води через 20-кілометрову річку Вайраурахірі впадають у протоку Фово за 10 км на захід від бухти Ваевае.
Найбільший острів на озері, що має назву Мері, фігурує в багатьох місцевих міфах, наприклад про те, що на нього накладене прокляття Маорі. Але місцеві Маорі заперечують ці легенди.
Це незавершена стаття про озеро. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ https://gazetteer.linz.govt.nz/place/2670
- ↑ Nathan, Simon (13 липня 2012). Lakes - New Zealand lakes. Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 15 червня 2015.
- ↑ Esler, Lloyd (9 жовтня 2014). Hauroko NZ's deepest lake. The Southland Times. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 15 червня 2015.