Хафсіди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Держава Хафсідів
1229 – 1574

Прапор Хафсіди

Прапор

Розташування Хафсіди
   Держава Хафсідів бл. 1400 року
Столиця Туніс
Мови берберська, арабська
Релігії сунізм
Форма правління Монархія
Халіфи
 - 1229–1249 Абу Закарія
 - 1574 Мухаммед IV
Історія
 - Засновано 1229
 - Ліквідовано 1574

Хафсіди (укр. الدولة الحفصية, al-Dawla al-Hafsīya; араб. الحفصيون‎‎, al-Ḥafṣiyūn) — ісламська сунітська берберська династія, що правила в Іфрикії у 12291574 роках. Держава цієї династії охоплювала землі у Північній Африці, на території сучасного Тунісу, Алжиру й західної Лівії. Столиця розташовувалася в Тунісі. Правителі держави носили титул халіфів, повелителів правовірних. Назва держави — Туніський султанат, Туніський халіфат, Хафсідське королівство.

Назва[ред.ред. код]

  • Хафсіди (від англ. Hafsids)
  • Хафсійська династія — від імені засновника Мухаммеда бін Абу Хафса.
  • Хафси

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Туніська війна

У XVI cтолітті династія Хафсідів опинилася втягнутою у війну Іспанії проти піратів, яких підтримувала Османська імперія з території Алжиру. 1534 року турецько-піратські війська захопили Туніс й утримували його рік, внаслідок чого в 1535 році Хафсіди прийняли іспанський протекторат, прохаючи допомоги. 1569 року пірати вдруге захопили столицю й протрималися в ній 4 роки. 1573 року Хуан Австрійський відвоював Туніс й повернув Хафсідам, але наступного 1574 року турки знову взяли місто. Вони арештували останнього правителя династії, халіфа Мухаммеда IV, й відправили до Стамбула, де стратили через співпрацю з іспанцями. Османські султани перейняли від нього титул халіфів, оскільки підкорили Мекку і Медіну. Іспанці врятували частину представників династії Хафсідів від османської різанини, вивізши їх на острів Тенерифе на Канарах.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хафсіди