Хаханов Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Іванович Хаханов
Народився 27 лютого 1953(1953-02-27) (69 років)
Місце проживання Харків
Країна Україна Україна
Діяльність викладач університету
Alma mater Харківський національний університет радіоелектроніки
Галузь Комп'ютерна й програмна інженерія, аналіз кібернетичного простору й віртуальних комп'ютерів, технічна діагностика комп'ютерних систем і мереж, програмних і апаратних продуктів, мозкоподібні й квантові обчислювальні процеси.
Заклад Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ)
Ступінь Доктор технічних наук
Нагороди Відмінник освіти України
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Хаханов Володимир Іванович. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2016. 

Володи́мир Іва́нович Хаха́нов (27 лютого 1953) — доктор технічних наук, професор кафедри автоматизації проектування обчислювальної техніки АПОТ Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ), IEEE Computer Society Senior and Golden Core Member, академік Академії наук прикладної радіоелектроніки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 27 лютого 1953 року.[1].

1978 рік Інженер-Системотехнік, Харківський інститут радіоелектроніки, спеціальність — автоматизовані системи керування. Тема дипломної роботи — Автоматична система контролю цифрових пристроїв.

1985 році здобув ступінь Кандидат технічних наук, у Харківському інституті радіоелектроніки, спеціальність — керування в технічних системах. Тема дисертації — «Моделі цифрових пристроїв і методи їхнього аналізу в автоматизованій системі діагностичного забезпечення».

1988 — Доцент кафедри обчислювальної техніки ХІРЕ.

1996 році здобув ступінь Доктор технічних наук, Харківський державний технічний університет радіоелектроніки, спеціальності: 05.13.08 — обчислювальні машини, системи й мережі, елементи й пристрої обчислювальної техніки й систем керування; 05.13.02 — математичне моделювання в наукових дослідженнях. Тема дисертації — Моделі цифрових і мікропроцесорних структур і методи їхнього аналізу в системі діагностичного обслуговування.

1997 — Професор кафедри автоматизації проектування обчислювальної техніки ХНУРЕ. Перебуваючи в резерві ректора з 2004 року, проходив стажування з управління університетом на курсах, організованих Міністерством освіти і науки, а також в університетах Швеції, Норвегії, Італії, Польщі, США та Франції.

2003—2016 — Декан факультету комп'ютерної інженерії й управління ХНУРЕ.

Учасник 37 цільових телевізійних програм за останні 10 років в Харкові (7 канал, ОТБ, Фаворит), Москві, Ленінграді, Єревані, Бухаресті, BBC (Велика Британія), Ростові-на-Дону, Севастополі, Сочі, Алушті, Одесі, присвячених результатам волонтерської, наукової та освітньої діяльності.

Володіє українською, російською, англійською та німецькою мовами.

Навчальна робота[ред. | ред. код]

Лекційні курси[ред. | ред. код]

  • цифрові обчислювальні машини;
  • логічне моделювання, діагностика ЕОМ і систем;
  • електронні обчислювальні машини, спеціальні розділи математики;
  • основи дискретної математики, сертифікація й верифікація комп'ютерних систем;
  • тестування й оптимізація комп'ютерних систем і мереж;
  • основи автоматизації проектування цифрових систем.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Комп'ютерна й програмна інженерія, аналіз кібернетичного простору й віртуальних комп'ютерів, технічна діагностика комп'ютерних систем і мереж, програмних і апаратних продуктів, мозкоподібні й квантові обчислювальні процеси.

Наукові й технічні досягнення[ред. | ред. код]

  • Автоматизовані системи логічного моделювання, генерації тестів, діагностування несправностей для цифрових пристроїв, систем і мікропроцесорних структур;
  • двотактне кубічне вирахування, кубічна форма зображення графів, кубічні моделі цифрових пристроїв; синхронні й багатозначні методи й алгоритми моделювання справної поведінки;
  • дедуктивний метод кубічного моделювання несправностей, дедуктивно-паралельний метод зворотного простежування дефектів, топологічний дедуктивно-паралельний метод зворотного простежування несправностей;
  • кубічний метод генерації тестів, умовні й безумовні алгоритми діагностування дефектів у цифрових системах і мережах;
  • моделі й методи тестування програмних і апаратних продуктів на основі механізму асерцій, спільної верифікації цифрових проектів;
  • теорія й практика векторних асоціативних логічних обчислень для рішення завдань аналізу інформаційного простору за допомогою мультипроцесорних систем;
  • моделі й методи квантових і мозкоподібних обчислювальних процесів.

Підготовка кадрів[ред. | ред. код]

Науковий керівник 22-х кандидатів наук і 3-х докторів наук по спеціальностях: 05.13.12 — системи автоматизації проектних робіт, 05.13.05 — комп'ютерні системи й компоненти.

Доктори наук: Єлисєєв В. В., Чумаченко С. В., Литвинова Е. И. 

Кандидати наук: Монжаренко И. В., Ханько В. В., Ковальов Е. В., Масуд Мехеді, Хак Джахирул, Абу Занунех Халиль, Скворцова О. Б., Сисенко І. Ю., Бережна М. А., Колесников К. В., Єгоров А. А., Гузь О. А., Уади Гарибі, Хассан Ктейман, Каминська М. А., Каменюка E.A., Парфентій А. Н., Побеженко И. А., Зайченко С. А., Кристофер Нгене, Філіпенко И. А., Верб Тієкура.

Публікації та патенти[ред. | ред. код]

510 публікацій, 14 книг (підручник, 5 посібників і 8 монографій), 3 винаходи. Серед них:

  1. Хаханов В. И. Технічна діагностика цифрових і мікропроцесорних структур. Підручник. К.: IЗМН. 1995. 252с.
  2. Хаханов В. И. Технічна діагностика елементів і вузлів персональних комп'ютерів. К.: IЗМН. 1997. 308 с.
  3. Проектування й діагностика комп'ютерних систем і мереж / Бондаренко М. Ф., Кривуля Г. Ф., Рябцев В. Г., Фрадков С. А., Хаханов В. И. Київ: НМЦ В, 2000. 306 с.
  4. Семенец В. В., Хаханова І. В., Хаханов В. И. Проектування цифрових систем з використанням мови VHDL. Харків: ХНУРЕ, 2003. 492 с.
  5. Хаханов В. И., Хаханова И. В. VHDL + Verilog = синтез за хвилини. — Харків: ХНУРЕ. — 2006. — 264 с.
  6. Хаханов В. И., Литвинова Е. И., Хаханова И. В., Гузь О. А. Проектування й тестування цифрових систем на кристалах. Харків: ХНУРЕ.- 2009.- 484 с.
  7. Verilog & System Verilog. Проектування й верифікація цифрових систем на кристалах / В. И. Хаханов, И. В. Хаханова, Е. И. Литвинова, О. А. Гузь. — Харків: ХНУРЭ. — 2010. — 526 с.
  8. Бондаренко М. Ф., Хаханов В. И., Гузь О. А., Шабанов-Кушнаренко Ю. П. Інфраструктура мозкоподібних обчислювальних процесів. Харків: ХНУРЕ. 2010. 169 с.

Суспільна й міжнародна діяльність[ред. | ред. код]

Відповідальний редактор журналів «Радіоелектроніка й інформатика» і «АСУ й прилади автоматики». Член двох спеціалізованих рад з захисту докторських дисертацій: системи автоматизації проектних робіт, комп'ютерні системи й компоненти. Голова міжнародного щорічного симпозіуму IEEE East-West Design & Test. Член редколегій 23-х міжнародних журналів, організаційних і програмних комітетів міжнародних конференцій. Член суспільства IEEE Computer Society з 2001 року. Науковий консультант корпорацій Aldec, USA, Echostar, USA, DataArt Lab, Kaspersky Lab. Керівник студентського наукового клубу Club Elite Teaching «Aldec». Член Міжнародного Комітету із присудженню Міжнародних премій світового визнання в області Global IT.

Нагороди й премії[ред. | ред. код]

  • Дипломант конкурсів «Найкращий учений Харківщини» 2000 і 2001 років;
  • Диплом фірми Intel переможця конкурсу проектів в області Design Automation 2003 року;
  • «Відмінник освіти України», 2005 рік, IEEE Recognition Award, 2005;
  • IEEE Gerald W. Gordon Award, 2005;
  • IEEE диплом — за організацію й проведінки міжнародних конференцій, 2005;
  • IEEE Computer Society Golden Core Member, 2006 рік;
  • Медаль Лауреата конкурсу «Харків'янин 2005 року»;
  • Дипломи IEEE Computer Society за світове визнання 2006 і 2007 років;
  • Диплом і нагородні годинники від Президента України 2006 року;
  • Диплом переможця конкурсу «Харків — найкращі імена» у номінації «Найкращий декан», 2008 року;
  • Нагорода «Computer Society Outstanding Contribution Award» від Президента Суспільства IEEE;
  • Медаль «За наукові досягнення», 2009 року.

Інші відомості[ред. | ред. код]

Захоплення: автоподорожі, баскетбол, волейбол, гірськолижний спорт, футбол, теніс, театр.

Джерела[ред. | ред. код]

nure.ua Хаханов Володимир Іванович на іменці ХНУРЕ

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Четверо дітей