Хахве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Хахве
안동하회마을

Координати 36°32′17″ пн. ш. 128°31′14″ сх. д.H G O

Країна Республіка Корея
Адмінодиниця Андон
Площа 499,5 га
Часовий пояс UTC+9:00
GeoNames 1844664
OSM 7721487 ·R (Андон)
Офіційний сайт hahoe.or.kr
Хахве. Карта розташування: Земля
Хахве
Хахве
Хахве (Земля)
Мапа

Хахве (кор. 안동하회마을) - традиційне корейське село часів династії Чосон, що розташоване в Республіці Корея біля міста Андон в провінції Кьонсан-Пукто. Засноване в XVI столітті. «Ха (кор.하)» - це скорочення від слова «річка», а «Хве (кор.회)» - «повернутися»[1]. Хахве - унікальна спадщина корейської культури, оскільки там зберіглася архітектура, цінні книги, фольклор та стародавні традиції періоду Чосон. На північ від села знаходиться скеля Буйонгте, а на півдні - гора Намсан. Хахве побудоване за принципами фен-шую, тому воно має форму лотоса або двох об'єднаних ком.

На 34-му засіданні Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що відбулося в Бразилії 31 липня 2010 року, реєстрація Хахве як об'єкта всесвітньої спадщини була підтверджена разом з селом Яндон[en], що розташоване у Кьонджу.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Клан Рю (в інших транскрипціях - Ю[en]) з міста Пунгсан-ип[en] заснував Хахве у XVI столітті в період Чосону, та з тих часів сільська громада є одноклановою. Це село особливе досі збереженими унікальними спорудами, наприклад: сільська конфуціанська школа і т.д. Також громада підтримує первинні народні мистецтва та шаманські ритуали.

Сьогодні Хахве розділене на Намчон (південне село) з головною гілкою клану Рю з Пунгсан-ипу[en], що має назву Гьомампа; та на Пукчон (північне село) з вторинною гілкою Соепа, що має коріння клану Ю Сонрьона, видатного премєр-міністра за правління вана Сонджо. У Хахве знаходяться декілька споруд, що визнані національними скарбами Республіки Корея. У північному селі розташовані садиби Янгджінданг, позначена як скарб № 306, і Хвагьонгданг, позначена як скарб № 84. У південному селі - садиби Чунхёданг, позначена як скраб № 414, та Намчхонгтег, позначена як скарб № 90. Хоча кожна гілка жила у своїх частинах села, сьогодні представники обох гілок мешкають по всьому Хахве.

Жителі села підтримують стародавній стиль у архітектурі, що частково втратив свої риси під час стрімкої модернізації у Північній Кореї. Аристократичні резиденції з черепичним дахом та будинки слуг із солом'яним дахом зберігають первинний архітектурний стиль династії Чосон. Найвизначнішими спорудами цього періоду є павільйон Вонджіджонгса та конфуціанська школа Бьонсан.

У храмі Йонгмогак знаходиться колекція книг Ю Сонрьон. Деякі книги входять до списку південнокорейських національних скарбів, а саме: скарб № 132 - Джінбірок, книга, в якій зафіксовані події Імджинської війни на території корейського півострова в 1592 році.

Нематеріальна культурна спадщина

[ред. | ред. код]

Танцювальна драма у масках

[ред. | ред. код]

Ритуал Большінгут тальнорі[en] позначений як скарб № 69 у списку нематеріальної культурної спадщини Республіки Корея[en]. Це особлива ритуальна танцювальна драма для богів з використанням масок Хахветхаль[en]. За допомогою цих масок відтворюють архепічних персонажів[en], стереотипних вигаданих героїв або типів людей, що є легко впізнаваними для реципієнтів. Большінгут тальнорі[en] можна віднести до загальних шаманських ритуалів, що проводяться на початку кожного року, щоб помолитися про добробут селян та рясний урожай. Після ритуалу люди збиралися в центрі села і танцювали. Для вистави вони вдягали маски і перевтілювалась у дитину, дворянина, ченця, м'ясника, вдову похилого віку і т.д. Потім розігрувалась історія, в якій чеснота винагороджується, а зло карається, наприклад: знущанням аморальних буддистських ченців, лицемірством знатного класу тощо. [3]

Фестиваль феєрверків

[ред. | ред. код]

Джульбуль норі - фестиваль феєрверків, що проводиться щорічно у ніч 16-го липня за місячним календарем на березі р. Нактонган, що знаходиться біля підніжжя скелі Буйонгте [4]

Галерея

[ред. | ред. код]
Панорамний знімок на Хахве та р. Нактонган

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Tourism, Korean Culture and Information Service Ministry of Culture, Sports and (21 липня 2010). Let’s Go Korea (англ.). 길잡이미디어. ISBN 978-89-7375-046-7.
  2. Centre, UNESCO World Heritage. World Heritage Committee inscribes seven cultural sites on World Heritage List. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 29 березня 2021.
  3. 6651366. Koreana Autumn 2012 (English). Issuu (англ.). Процитовано 29 березня 2021.
  4. 하회선유줄불놀이. www.hahoe.or.kr. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 30 березня 2021.