Хая Тума

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хая Тума
Художниця-керамістка Хая Тума
Народилася 1931
Померла червень 2009
Поховання Комплекс цвинтарів у Хайфіd
Країна  Ізраїль
Діяльність мисткиня
У шлюбі з Еміль Тума
Стіна-скульптура у Ваді Ніснасі на згадку про Хаю Тума, зроблена жінками району в 2009 році. Частина «маршруту Хаї Туми» через район
Робота Хаї Туми біля входу в греко-католицьку церкву «А-Саїда» (що означає арабською: «Богоматір») у Будинку Благодаті в нижньому місті Хайфи

Хая Ту́ма (івр. חיה תומא‎; до шлюбу Керберґ; 1931 — червень 2009) — ізраїльська єврейська художниця-керамістка. Її кераміка прикрашає фасади будинків і вулиць міста Хайфи, особливо в районі Ваді Ніснас.

Біографія[ред. | ред. код]

Хая Керберґ (івр. חיה קרברג‎) народилася у невеликому містечку Оргіїв поблизу Кишинева (тоді в Румунії, тепер у Республіці Молдова). У 1934 році разом зі своєю родиною емігрувала до Ерец-Ісраель. 1941 року родина переїхала з міста Хадера до Хайфи. До 1945 року Хая навчалася в початковій школі «Зіхрон Йосеф» (івр. זיכרון יוסף‎) в Ахузі в Хайфі, в 1948—1945 роках жила і навчалася в кібуці Ша'ар-га-Амакім, а в 1951—1949 роках служила в Департаменті культури ВМС Ізраїлю.

Починаючи з 1954 року вона жила з Емілем Тума, який був ключовим активістом Комуністичної партії Ізраїлю. Вони зустрілися у районі Ваді Ніснас. Зв'язок між ними — єврейкою та арабом-християнином, який був громадянином Ізраїлю — був предметом багатьох статей в ізраїльських ЗМІ. Відповідно до законів релігійного шлюбу в Ізраїлі, вони змогли одружитися лише в 1962 році в Москві. Історія кохання Хаї та Еміля надихнула автора Самі Міхаеля на його книгу «Опіка» (івр. חסות‎).

У 1955—1972 роках Тума танцювала у студії Ярдени Коен. У 1963 році вона керувала танцювальним колективом арабо-єврейської молоді з нагоди участі в Міжнародному молодіжному фестивалі в Гельсінкі, Фінляндія.

З 1965 по 1968 рік їхня родина жила в Москві, де Хая навчалася на сценаристку на кіностудії «Мосфільм». Коли сім'я повернулася до Ізраїлю, вона деякий час працювала сценаристкою.

У 1971—1974 роках Хая вивчала кераміку в Хайфському університеті під керівництвом професора Ханни Зонт (івр. חנה זונט‎) і художниці Раї Редліх. У 1975—1980 роках навчалася мистецтву в коледжі «Оранім» під керівництвом художниці Варди Ятом (івр. ורדה יתום‎). З 1989 по 2004 рік викладала мистецтво кераміки в Бейт-Хесед (івр. בית חסד‎) в Хайфі. Поряд з цим, у 1971—1996 роках вона керувала одним із відділень книжкової мережі «Стеймацкі» у Хайфі.

Хая Тума померла в червні 2009 року[1], її поховали на світській церемонії біля могили чоловіка (він помер у 1985 році), на православному кладовищі в Хайфі. У неї залишилося двоє синів. Син Міхаель (івр. מיכאל‎) — художник, який живе в Лейпцизі та Хайфі.

Творчість[ред. | ред. код]

Натхнення на твори Хая Тума знаходила у власному житті. Деякі з її керамічних робіт відображають спогади про місце її народження. Вона відвідувала свою велику родину в Кишиневі, збирала спогади від старших. Більшість членів сім'ї зараз проживають в Ізраїлі.

У 1999—2008 роках Тума створила керамічні стіни на фестивалі «Свято свят» у Хайфі[2]. «Мій зв'язок із Ваді полягає в тому, що я час від часу продовжую знаходити людей, які тут живуть. Ваді — це свого роду планета, розташована в Хайфі. Планета, яка має свою історію. Можливо, ми дізнаємося історію Ваді? Настав час!» — сказала Хая в телевізійному інтерв'ю Ар'є Ясу.

Пейзаж та історія Землі Ізраїлю-Палестини були джерелом натхнення для її робіт. Особливо Хайфи, міста, де вона жила, та його околиць. Її цікавили археологічні знахідки, які відображали культурне та етнічне розмаїття, що існувало в цьому районі протягом усієї історії, і вона поєднувала у своїх роботах сучасний дизайн та архаїчні форми кераміки. Її роботи демонструють відлуння того самого культурного різноманіття, яка характеризує ізраїльське суспільство навіть сьогодні.

Тума займалася політичною діяльністю, а також у своїх роботах піднімала актуальні проблеми ізраїльської дійсності. У деяких своїх скульптурах вона описувала страждання у війнах і особливо долю жінок. Роботи були невід'ємною частиною її життя, такі керамічні скульптури як «Гаґар» (івр. הגר‎) і «Плакальниці» (івр. המקוננות‎) були з її власного досвіду. Керамічні роботи Туми є у різних місцях міста Хайфа, на фасаді будинку в Кармелі та в районі церкви «Бейт-Хесед» у Нижньому місті.

Вона брала участь у таких виставках:

  • « Єврейська кухня» (івр. המטבח היהודי‎; Лейпциг, Німеччина, 2006).
  • «Далекі голоси, близькі слова» (івр. קולות רחוקים, מלים קרובות‎) з угорською художницею Катлін Броуді в німецькому місті Рудольштадт, в рамках фестивалю «Folk-Roots Weltmusik-Festival», 2008.
  • «Дерево життя» (івр. עץ החיים‎) з Міхаелем Тума (сином) у будинку Наґлера (івр. נגלר‎) (Кір'ят-Хаїм, 2010).
  • Персональна виставка: «Єш Хаїм» (івр. יש חיים‎) у будівлі газети «Аль-Іттіхад» у рамках фестивалю «Свято свят» (Хайфа, 2012).

Спадщина[ред. | ред. код]

На пам'ять про неї розробили «Маршрут Хаї Туми», який є частиною фестивалю «Свято свят». На її згадку в Центрі культури і мистецтв імені Наґлера представили виставку близько 50 арабських та єврейських художників[3]. Також спорудили керамічну стіну, присвячену її пам'яті, від імені жіночої керамічної майстерні Ваді Ніснас під керівництвом Наталії Дятлов (івр. נטליה דיאטלוב‎) та Абеда Абді.

Абед Абді сказав про її роботу, що: «У всіх роботах Хаї відображене намагання створити візуальний діалог з аудиторією, що нічого не знає про єврейсько-арабський конфлікт та боротьбу арабського населення за рівність, за мир і соціальну справедливість»[4].

Галерея[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • דוד הכהן (02.06.2002). כביש יעבור בבית תומא. ynet. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  • עבד עאבדי (липень 2009). האדם עץ השדה לזכרה של חיה תומא. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 12 лютого 2022.
  • חיפה חוגגת את החג של החגים. באתר הבמה. 24.11.2009. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  • אחיה ראב"ד (03.12.2009). משבת: "החג של החגים" בוואדי ניסנאס בחיפה. ynet. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)