Хвилівник
| Хвилівник | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Магноліїди (Magnoliids) |
| Порядок: | Перцевоцвіті (Piperales) |
| Родина: | Хвилівникові (Aristolochiaceae) |
| Підродина: | Aristolochioideae |
| Рід: | Хвилівник (Aristolochia) L. |
| Види | |
|
дивитись текст | |
 Вікісховище: Aristolochia | |
Хвилівник[1] (Aristolochia) — рід багаторічних трав і дерев'янистих ліан родини хвилівникові (Aristolochiaceae). Налічує близько 480 видів, поширених в тропічному, рідше в помірному поясах. В Україні поширений хвилівник звичайний.
Види роду хвилівник — багаторічні трав'янисті рослини з гладкими прямостоячими або кучерявими пагонами або дерев'янисті ліани.
Листя просте, черешкове, чергове, у багатьох видів серцеподібної форми.
Квітки зигоморфні, зібрані в короткі суцвіття в пазухах листків. Віночок, як правило, відсутній. Оцвітина трубчаста, внизу роздута, на верхньому кінці у більшості видів з косим язикоподібним відгином. Тичинок 3-6, короткі, зрощені зі стовпчиком, утворюючи так званий гіностемій. Квітки перехресно запилюються, приймочка маточки дозріває раніше від пиляків, що виключає самозапилення.
Плід — суха куляста або грушоподібна коробочка.
Через вміст у складі аристолоховою кислотою ці рослини є токсичними, з доведеним нефропатичним та канцерогенним ефектом[2][3][4][5].
Деякі види метеликів (Zerynthia polyxena, Pachliopta aristolochiae та ін.), на стадії гусениці харчуються рослинами цього роду і через накопичення аристолохової кислотою стають отруйними для хижаків[6].
- Mathew, J. E. та ін. (2011). Anti-inflammatory, antipruritic and mast cell stabilizing activity of Aristolochia indica (PDF). Iranian Journal of Basic Medical Sciences. 14 (5): 422—27. Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2018.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|last2=(довідка)
- ↑ Aristolochia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Cosyns, Jean-Pierre (1 січня 2003). Aristolochic Acid and ‘Chinese Herbs Nephropathy’. Drug Safety (англ.). 26 (1): 33—48. doi:10.2165/00002018-200326010-00004. ISSN 1179-1942.
- ↑ Chen, Chung-Hsin; Dickman, Kathleen G.; Moriya, Masaaki; Zavadil, Jiri; Sidorenko, Viktoriya S.; Edwards, Karen L.; Gnatenko, Dmitri V.; Wu, Lin; Turesky, Robert J. (22 травня 2012). Aristolochic acid-associated urothelial cancer in Taiwan. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). 109 (21): 8241—8246. doi:10.1073/pnas.1119920109. ISSN 0027-8424. PMC 3361449. PMID 22493262.
- ↑ Poon, Song Ling; Pang, See-Tong; McPherson, John R.; Yu, Willie; Huang, Kie Kyon; Guan, Peiyong; Weng, Wen-Hui; Siew, Ee Yan; Liu, Yujing (7 серпня 2013). Genome-wide mutational signatures of aristolochic acid and its application as a screening tool. Science Translational Medicine. 5 (197): 197ra101. doi:10.1126/scitranslmed.3006086. ISSN 1946-6242. PMID 23926199.
- ↑ Hoang, Margaret L.; Chen, Chung-Hsin; Sidorenko, Viktoriya S.; He, Jian; Dickman, Kathleen G.; Yun, Byeong Hwa; Moriya, Masaaki; Niknafs, Noushin; Douville, Christopher (7 серпня 2013). Mutational Signature of Aristolochic Acid Exposure as Revealed by Whole-Exome Sequencing. Science Translational Medicine (англ.). 5 (197). doi:10.1126/scitranslmed.3006200. ISSN 1946-6234. PMC 3973132. PMID 23926200.
- ↑ Wu, Tian‐Shung; Leu, Yann‐Lii; Chan, Yu‐Yi (2000–02). Aristolochic Acids as a Defensive Substance for the Aristolochiaceous Plant‐Feeding Swallowtail Butterfly, Pachliopta aristolochiae interpositus. Journal of the Chinese Chemical Society (англ.). 47 (1): 221—226. doi:10.1002/jccs.200000026. ISSN 0009-4536.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
