Хворостовський Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дмитро Хворостовський

Дми́трий

Алекса́ндрович Хворосто́вский
Hvorostovsky.jpeg
Народився 16 жовтня 1962(1962-10-16)
Красноярськ, Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic.svg РРФСР, СРСР СРСР
Помер 22 листопада 2017(2017-11-22) (55 років)
Лондон, Велика Британія Велика Британія
пухлина головного мозку
Громадянство СРСР СРСР
Росія РосіяВелика Британія Велика Британія
Проживання Лондон
Псевдонім «Елвіс опери» («Elvis of opera»[1])
Діяльність оперний співак, баритон
Alma mater Красноярська державна академія музики й театру
Нагороди
Сторінка в Інтернеті http://www.hvorostovsky.com/ru/ і http://hvorostovsky.com/
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Дмитро́ Олекса́ндрович Хворосто́вський (16 жовтня 1962, Красноярськ — 22 листопада 2017, Лондон, Велика Британія) — радянський, російський та британський оперний співак (баритон). З початку 1990-х років жив у Лондоні.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Красноярську в сім'ї інженера-хіміка та лікаря. Мати, Людмила Петрівна, працювала гінекологом. Батько, Олександр Степанович, захоплювався співом, часто співав дуетом з дружиною і акомпанував собі на фортепіано. У батька також була велика фонотека оперних платівок, які маленький Дмитро слухав з раннього дитинства. Перші кроки у співі зробив у віці 4 років[2]. Навчався у дитячій музичній школі по класу фортепіано.

Закінчив Красноярське педагогічне училище імені А. М. Горького, де між іншим співав у стилі «хард-рок» в маловідомій аматорській рок-групі. У 1982 поступив на вокальний факультет Красноярського інституту мистецтв у клас професора Катерини Костянтинівни Іофель. Ще студентом 3-го курсу інституту починає співати у Красноярському державному театрі опери та балету, спочатку партії другого плану, а згодом і сольні партії — у операх «Пікова дама», «Фауст», «Євгеній Онєгін», «Травіата», «Паяци», «Іоланта».

Ще за радянського часу співак починає виїжджати за кордон СРСР. У році відбувся його дебют в Європі - він співав партію Єлецького в опері «Пікова Дама» П.І.Чайковського в оперному театрі Ніцци (Франція). Тоді ж він почав брати участь у міжнародних вокальних конкурсах. У 1988 він виграв кокурс у Тулузі. Але справжня велика сценічна кар'єра, за його власним визнанням, почалася в 1989 році, після того як він став переможцем конкурсу BBC Cardiff Singer of the World competition[1]. Ще під час конкурсу, одразу ж з після першого туру, в Хворостовського вже був західний професійний агент-імпресаріо. А наступного дня після фіналу він підписав контракт на запис з компанією Philips. Дебюти Хворостовського в оперних театрах Лондона та Нью-Йорку відбулися на протязі року. Хворостовський перебирається з СРСР на постійне помешкання на Захід.

З 1990 мав ангажементи в ряді театрах Ла Скала, Берлінському, Мюнхенському, Баварському та Віденському оперних театрах, регулярно виступав на оперній сцені Зальцбурзького фестивалю; іноді також на батьківщині — у Маріїнському театрі Санкт-Петербургу та московському театрі «Нова Опера».

В 1994 році купив собі 5-поверховий дім в Лондоні, куди перебрався разом з сім'єю. Мав подвійне як російське, так і британське громадянство[3][4].

Хвороба і смерть[ред.ред. код]

З 2015 у співака був встановлений діагноз рак мозку. Він був змушений скасувати численні заплановані концертні виступи, пройшов кілька курсів хіміотерапії в одному з онкологічних центрів Лондону. В вересні 2015 повернувся на сцену, але в грудні 2016 його стан значно погіршився. Незважаючи на міцну спортивну статуру Дмитра Хворостовського, в нього паралізувало ліву руку. Хвороба дала чисельні метастази. Останній раз, вже напівпаралізований, співак вийшов на сцену у червні 2017 на гала-концерті нижньо-австрійського замку Графенеґ[5].

Останні п'ять днів життя він провів у госпісі і, за повідомленням його друга диригента Костянтина Орбеляна, був у свідомості, але вже не міг розмовляти[6]. 22 листопада 2017 о 3:30 ночі, після 2,5 років хвороби, співак помер у лікарні Лондона.

Тіло співака було доставлено у Москву вечора 25 листопада, де його виставили «для прощавання» у концертному залі ім. П.І.Чайковського Московська філармонії 27 листопада о 10:00-13:00. Після чого Хворостовського було кремовано і попіл поділений на дві урни. Одну урну урочисто поховали на Новодівочому цвинтарі у Москві, другу урну заплановано поховати у Красноярську, в парку на набережній Єнісею, у спеціально для цього створеному меморіальному комплексі.

Висловлювання[ред.ред. код]

  • про свої українські коріння під час зустрічі з українським прем'єром Миколою Азаровим:
« Я вважаю, що саме завдяки українському корінню я і заспівав [7]  »
« Звичайно, те, що відбувається зараз з Україною, - це не помилка Росії. Я вважаю, що Росія дуже коректно діє в цій ситуації. З гідністю.[8]  »

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Під час участі Хворостовського у міжнародному конкурсі в Тулузі (Франція, 1988) його скрізь супроводжували агенти радянської спецслужби КДБ[1].

Почесні звання та нагороди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.