Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович
Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
5 (17) квітня 1895 Борисівка | |||
Смерть | 16 лютого 1968 (72 роки) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна |
![]() ![]() | |||
Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества | |||
Діяльність | художник, візуальний митець, сценограф, графік, педагог | |||
Напрямок | сценографія[1], театр[1], педагогіка[1] і графіка[1] | |||
Відомі учні | Греченко Василь Миколайович, Грипак Володимир Олексійович, Голембієвська Ангеліна Володимирівна, Винник Зиновій Львович, Томенко Григорій Олексійович, Пащенко Марія Пилипівна, Кульбак Дмитро Іванович і Єршов Михайло Іванович | |||
Член | СХ СРСР | |||
Діти | Хвостенко Тетяна Олександрівна | |||
Нагороди | ||||
|
Олекса́ндр Веніамі́нович Хвосте́нко-Хвосто́в (5 (17) квітня 1895, слобода Борисівка, нині Бєлгородської області Росії — 16 лютого 1968, Київ) — український театральний декоратор, один з основоположників української сценографії. Народний художник УРСР (1945).
Біографія[ред. | ред. код]
Родом зі слободи Борисівка на Курщині. Мистецьку освіту здобув у Московському училищі живопису, скульптури й архітектури.
З 1918 працював в Україні у книжковій та газетній графіці, був художником Київського оперного театру «Музична драма».
У 1918—1919 вчився в художній майстерні Олександри Екстер у Києві.
В 1919 переїхав до Харкова.
З початку 1920-х років — знову у театрі. В листопаді 1921 у Харкові, в Героїчному театрі завершено постановку першої в УСРР вистави «Містерія буф» за твором В. Маяковського; постановка Г. Авлова, декорації О. Хвостенко-Хвостова, музика Б. Яновського.
У жовтні 1924 в харківському Першому державному театрі для дітей відбулася прем'єра вистави «Том Сойєр» по М. Твену (художник О. Хвостенко-Хвостов).
Від 1925 року художник-постановник і головний художник Харківського театру опери та балету. Виконав художнє оформлення опер: «Кармен» Ж. Бізе (1924), «Фауст» Ш. Ґуно (1924), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (1926), «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф'єва (1926), «Пікова дама» П. Чайковського (1928), «Валькірія» Р. Ваґнера (1929).
Під час Другої світової допомагав створювати агітаційні плакати, а також консультантом по маскуванню об'єктів Харківського воєнного округу. З 1941-1944 був еквакуйований разом з театром до Чіти та Іркутська.
У Київському театрі опери та балету його творчий доробок такий: «Червоний мак» Рейнгольда Ґлієра (1928), «Джоні грає» Ернста Кшенека (1929), «Золотий обруч» (1930) та «Щорс» (1938) Бориса Лятошинського, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського (1935), «Продана наречена» Бедржиха Сметани (1937), «Наймичка» Михайла Вериківського (1943), «Лісова пісня» Михайла Скорульського (1946), «Галька» Станіслава Монюшка (1949), «Утоплена» Миколи Лисенка (1950) та ін.
Роботи Хвостенка-Хвостова визначаються багатством барв і відчуттям стилю музичного твору.
Виставки[ред. | ред. код]
- 1-а художня виставка сектору мистецтв Головполітпросвіту УРСР (1921)
- «Художник сьогодні» (1927)
- 1-а Всеукраїнська виставка Асоціації революційного мистецтва України (1927)
- Українська книжкова графіка (1929)
- «Мистецтво радянської України» (1930)
- Виставка харківського товариства «Художник»(1940)
- «Художники» у дні Вітчизняної війни» (1945) у Харкові
- Всеукраїнська ювілейна виставка, присвячена 10-річчю Жовтня у Харкові, Києві, Одесі, Дніпропетровську та інших містах України (1927–1928)
- 5-а Всеукраїнська художня виставка у Харкові та Одесі (1932–1933)
- Виставка творів театральних художників УРСР (1954)
- Виставка образотворчого мистецтва УРСР, присвячена 300-річчю возз'єднання України з Росією у Києві, Москві, Сімферополі (1954)
- Виставка образотворчого мистецтва УСРР у Варшаві (1955)
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Трудового Червоного Прапора [2]
- Народний художник УРСР (1945)
- Лауреат Сталінської (Державної) премії 1949 2-го ступеня (за оформлення опери «Іван Сусанін» М. І. Глінки)[3]
Родина[ред. | ред. код]
Донька — Тетяна Хвостенко, український графік.
Література[ред. | ред. код]
- Томазова Н. М. Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 367. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 614—615.
- Драк А. О. В. Хвостенко-Хвостов [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. Київ, 1962. [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Г. Коваленко (Москва) Украинский театральный конструктивизм: особенности генезиса и национального своеобразия(рос.)
- Дмитро Горбачов. Олександр Хвостенко-Хвостов. Сценограф, живописець, графік. — К. : «Мистецтво», 1987.
Посилання[ред. | ред. код]
- Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 599-600.
- Дмитро Горбачов. Творчість Олександра Хвостенка-Хвостова// Авторська екскурсія «Малевич й Україна»
|
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 16.09.1939 «Про нагородження організаторів, будівельників та оформлювачів Всесоюзної Сільськогосподарської Виставки».
- ↑ Художник Хвостенко-Хвостов Александр Вениаминович. artinvestment.ru (рос.). Процитовано 20 травня 2022.
- Народились 17 квітня
- Народились 1895
- Померли 16 лютого
- Померли 1968
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Московського училища живопису, скульптури й зодчества
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Лауреати Сталінської премії
- Народні художники України
- Українські художники театру
- Персоналії:Оперний театр «Музична драма»
- Український авангард
- Персоналії:Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка
- Члени Асоціації революційного мистецтва України
- Українські педагоги