Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович
Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович.jpg
Дата народження 4 (17) квітня 1895(1895-04-17)
Місце народження Борисівка
Дата смерті 16 лютого 1968(1968-02-16) (72 роки)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР
Місце поховання Байкове кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Жанр сценографія
Нагороди Народний художник України

Олекса́ндр Веніамі́нович Хвосте́нко-Хвосто́в (* 4 (17) квітня 1895(18950417), село Борисівка, нині Бєлгородської області Росії — † 16 лютого 1968, Київ) — український театральний декоратор, один з основоположників української сценографії. Народний художник УРСР (1945).

Біографія[ред.ред. код]

Дмитро Горбачов. Олександр Хвостенко-Хвостов. Сценограф, живописець, графік. Київ, Мистецтво, 1987 рік

Родом з с. Борисівки на Курщині. Мистецьку освіту здобув у Московському училищі живопису, скульптури й архітектури.

З 1919 працював в Україні у книжковій та газетній графіці, був художником Київського оперного театру «Музична драма».

З початку 1920-х років — знову у театрі. В листопаді 1921 у Харкові, в Героїчному театрі завершено постановку першої в УСРР вистави «Містерія буф» за твором В. Маяковського; постановка Г. Авлова, декорації О. Хвостенко-Хвостова, музика Б. Яновського.

У жовтні 1924 в харківському Першому державному театрі для дітей відбулася прем'єра вистави «Том Сойєр» по М. Твену (художник О. Хвостенко-Хвостов).

Від 1925 року головний декоратор Харківського театру опери та балету. Виконав художнє оформлення опер: «Фауст» Ш. Ґуно (1924), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (1926), «Кармен» Ж. Бізе, «Лоенґрін» Р. Ваґнера, «Наталка Полтавка» М. Лисенка (всі — 1934).

У Київському театрі опери та балету його творчий доробок такий: «Червоний мак» Рейнгольда Ґлієра (1928), «Джоні грає» Ернста Кшенека (1929), «Золотий обруч» (1930) та «Щорс» (1938) Бориса Лятошинського, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського (1935), «Продана наречена» Бедржиха Сметани (1937), «Наймичка» Михайла Вериківського (1943), «Лісова пісня» Михайла Скорульського (1946), «Галька» Станіслава Монюшка (1949), «Утоплена» Миколи Лисенка (1950) та ін.

Роботи Хвостенка-Хвостова визначаються багатством барв і відчуттям стилю музичного твору.

Донька Хвостенка-Хвостова, Тетяна Хвостенко — український графік.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]