Хвощеподібні
| Хвощеподібні Час існування: Девонський період-сучасність 385-0 млн років тому | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Sphenopsida | ||||||||||||||||||
|
Хвощеподібні[1] або еквізетофіти (Equisetopsida) — клас судинних рослин. До сучасних хвощеподібних належить один порядок.
Опис[ред. | ред. код]
До хвощеподібних належать як трав'янисті вимерлі і сучасні рослини зі стеблом довжиною від декількох сантиметрів до декількох метрів, так і деревоподібні вимерлі форми, що досягали 15 м висоти і діаметра стовбура 50 см. Листки у рослини дрібні, дуже редуковані, з однією серединною жилкою, зрослись біля основи. Всі сучасні хвощеподібні- рівноспорові рослини. Гаметофіти одностатеві, зрідка двостатеві. Сперматозоїди багатоджгутикові.
У життєвому циклі переважає нестатеве покоління. Спорофіт (нестатеве покоління) — багаторічні трав'янисті рослини, вегетативне тіло утворене кореневищем з коренями і надземними пагонами; є асиміляційні пагони, де відбувається фотосинтез, а у хвоща польового є ще спороносні пагони бурого кольору. Спори містяться у спорангіях, що зібрані в колоски і розташовані на кінцях спороносних пагонів. Гаметофіт — самостійно існуючі рослини у вигляді зелених пластинок з різоїдами, на яких розвиваються статеві органи і статеві клітини.
Значення хвощів у природі та житті людини[ред. | ред. код]
Є біоіндикаторами кислотності ґрунту. Якщо їх дуже багато, треба проводити вапнування.
Участь хвощів у рослинному покриві дуже мала, хоча їхні предки були велетенськими рослинами (каламофіти досягали 10-20 метрів висоти) й утворювали великі ліси, є злісними бур'янами, завдяки високій плодючості.
Хвощ польовий є лікарською (літні пагони використовують як кровоспинний та сечогінний засіб), їстівною (молоді літні пагони, кореневища та бульбочки у відвареному вигляді), фарбувальною (для забарвлення хутра у сіро-жовтий колір) рослиною. Знаходить він застосування і у ветеринарії (для загоювання ран).
Використовують для чищення металевого посуду, а також полірування деревини.
Класифікація[ред. | ред. код]
Клас містить один сучасний та два вимерлих порядки:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Словник української біологічної термінології / відпов. редактори: Д. М. Гродзинський, Л. О. Симоненко. — Київ : КММ, 2012. — 744 с. — ISBN 978-966-1673-12-9.
Джерела[ред. | ред. код]
- Жизнь растений в 6 т / Гл. ред. Ал. А. Фёдоров. — М. : Просвещение, 1978. — Т. 4. — 447 с. — 300 000 прим.
- Тимонин А. К., Филин В. Р. Кн. 1 // Систематика высших растений: учебник для студентов высших учебных заведений. В 2 кн. — М. : Академия, 2009. — 320 с. — 2500 прим.
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
