Хейбеліада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хейбеліада
тур. Heybeliada
грец. Χάλκη
Adalar 5521.jpg
Географія
40°52′40″ пн. ш. 29°05′30″ сх. д. / 40.87777777780577537° пн. ш. 29.09166666669477763° сх. д. / 40.87777777780577537; 29.09166666669477763Координати: 40°52′40″ пн. ш. 29°05′30″ сх. д. / 40.87777777780577537° пн. ш. 29.09166666669477763° сх. д. / 40.87777777780577537; 29.09166666669477763
Акваторія Мармурове море
Група островів Принцівські острови
Площа 2,34 км²
Довжина 1,2 км
Ширина 2,7 км
Країна
Flag of Turkey.svg Туреччина
Район Адалар
Населення 5529 осіб
Хейбеліада. Карта розташування: Туреччина
Хейбеліада
Хейбеліада
Хейбеліада (Туреччина)

CMNS: Хейбеліада у Вікісховищі

Хейбелиада (тур. Heybeliada; або Халкі грец. Χάλκη) — невеликий острів в Туреччині, знаходиться в Мармуровому морі неподалік від Стамбула, другий за величиною з Принцевих островів. Площа 2,5 км², населення 4000 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Турецька назва Хейбеліада означє в перекладі «острів з сумкою», грецьке Халкі — «мідний» (назва походить тому, що на острові було багато покладів міді).

Вигляд острова з боку Мармурового моря
Місто Хейбеліада

Острів був захоплений турками в 1522 році.

У XIX столітті рибачий острів Халкі став популярним дачним місцем серед багатих греків та євреїв — стамбульських торговців і банкірів. За кілька десятиліть його населення збільшилося з 800 до 3500 чоловік, а селище на північній частині острова обросло новомодними будинками. Свого часу тут жив російський філософ Костянтин Леонтьєв[1].

Головною православною святинею острова є Свято-Троїцький монастир, заснований у IX столітті святим Патріархом Фотієм.

У 1844 році стараннями патріарха Германа IV при монастирі була заснована Халкінська богословська школа, де навчалися ієрархи Константинопольської, Антіохійської, Олександрійської, Елладської православних церков. За весь час її існування школу закінчило близько тисячі студентів[1]. Семінарія була закрита в 1971 році турецькою владою. Переговори про її відкриття ведуться протягом багатьох років. В бібліотеці школи був виявлений рукопис «Сугдейський синаксар».

Поблизу пристані, в провулку Imralı sokak, розташований грецький православний храм святителя Миколая (1857 р.), а на південно-західному узбережжі в Çam Limanı — скит святого Спиридона.

На острові заборонений будь-який автотранспорт, крім пожежних і поліцейських машин.

В літературі[ред. | ред. код]

У 1922 р. О. М. Толстой написав про будні російських емігрантів розповідь «На острові Халкі».

Відомі жителі[ред. | ред. код]

  • Іриней (Пандолеондос) (1863-1945) – Митрополит Мелнікський і Кассандрійський

Інші[ред. | ред. код]

  • Никодим (патріарх Єрусалимський) — колишній патріарх Єрусалимський (помер на острові в 1910 році).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Халки: школа для патриархов | Православный журнал "Нескучный сад". Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]