Хелен Дорч Лонгстріт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хелен Дорч Лонгстріт
Helen Dortch Longstreet.jpg
Народилася 20 квітня 1863(1863-04-20)[1]
Карнсвілл, Джорджія, США
Померла 3 травня 1962(1962-05-03)[1] (99 років)
Мілледжвіль, Джорджія, США
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність бібліотекарка, редакторка
Alma mater Gainesville Seminary; Notre Dame of Maryland University
У шлюбі з
James Longstreet (одр. 1897)
Нагороди

CMNS: Хелен Дорч Лонгстріт у Вікісховищі

Гелен Дорч Лонгстріт (20 квітня 1863 — 3 травня 1962), відома як «Леді, що бореться» за боротьбу зі збереження довкілля та громадянські права — американська активістка, феміністка, бібліотекарка, репортерка, редакторка, видавчиня та бізнес-менеджерка. Перша жінка, що добивалася державної посади в штаті Джорджія.[2] Пам’ятна роботою меморіалістки та поштарки.

Лонгстріт зробила цінну послугу своїми енергійними публікаціями першій кампанії губернатора Вільяма Йейтса Аткінсона. Її бурхлива боротьба за право жінок обіймати посаду Державного бібліотекаря, стала першим успішним рухом у штаті Джорджія, спрямована на руйнування забобонів щодо жінок, які займають високі політичні посади.[3]

Дорч Лонгстріт була власницею і редакторкою двох тижневих видавництв, віце-президенткою Georgia Weekly Press Association, секретаркою Жіночого прес-клубу та помічницею бібліотекаря штату Джорджія. Очолюючи рух за відкриття Університету Джорджії для жінок, Лонгстріт була прихильницею сучасної промислової освіти та цікавилася просуванням можливостей для жінок свого штату та країни.[4]

Життєпис[ред. | ред. код]

Гелен Лонгстріт з чоловіком

Народилася в Кернсвілі, штат Джорджія, 20 квітня 1863[a] року в родині зі старої Північної Кароліни, примітної в політичній і військовій історії. Джеймс Дорч був юристом у північно-східній частині штату,[5] також редагував Карнесвільську трибуну. Батько керував освітою Хелен, роблячи акцент на юридичній і художній літераа=турі, і вона виросла соратницею батька.[3]

Відвідувала семінарію Гейнсвілла (нині університет Бренау) протягом року. В 1885 році повернулась додому і почала видавати «Трибуну», батько залишився редактором. Повернулася до навчання у 1887–89 в Notre Dame of Maryland University.[6]

Еллен Дж. Дорч

8 вересня 1897 року одружилася з 76-літнім Джеймсом Лонгстрітом[7] у 34-літньому віці[8]. Була бездітною, овдовіла в 1904 році.

Діяльність[ред. | ред. код]

Лонгстріт стала власницею Трибуни в 1888 році. Замінила їх новими та вдосконаленими, а тираж паперу збільшився до тисяч. Працювала друкаркою, редакторкою та менеджеркою бізнесу, вимагала підписати округ для передплатників, бо не змогла найняти жодного, хто б це зробив для неї. Починаючи роботу в 17-річному віці, Лонгстріт боролася з бойкотами та противниками Альянсу та подолала південні забобони щодо жінок, що принижують їх інтелект у діловому світі. Пропрацювавши два роки поїхала до Балтімору, штат Мериленд, де навчалася два роки в школі Нотр-Дам. Відновила роботу над «Трибуною» у червні 1890 року.[5]

Еллен Дорч

У жовтні 1894 року Дортч Лонгстріт, редакторка тогочасної «Milledgeville Chronicle», стала приватною секретаркою губернатора Аткінсона.[9]

Гелен Лонгстріт була першою жінкою в Грузії, яка працювала помічницею державного бібліотекаря в 1894 році. [10] Є авторкою «Біт про Дортч» (який став законом у 1896), що дозволило жінці обіймати посаду державного бібліотекаря.

У 1905 році задокументувала розповідь свого чоловіка про Громадянську війну, опублікувавши книгу Лі та Лонгстріт під час Хайден.[11] Близько 1911 року виступала проти плану Джорджія Пауер побудувати серію гідроелектричних дамб по первісній течії річки Таллула і особливо стурбована можливим впливом на ущелину Таллула.[12] Її кампанія, попри невдачу, була одним із перших рухів за збереження природи в Грузії.

Під час Другої світової Лонгстріт була Розі-клепальницею на заводі Bell Aircraft в Атланті. Вона сказала: «Я була на чолі свого класу в клепальній школі. Насправді я був єдиною у ньому».[13]

Лонгстріт була політичною активісткою: стала членкинею Прогресивної партії та підтримала Рузвельта, коли він програв республіканську номінацію Тафту в 1912 році. Була делегаткою конгресу Прогресивної партії в 1912 році. Провела кампанію для реєстрації губернатора штату Джорджія проти Германа Талмаджа в 1950 році.

Отримала ряд відзнак. У 1947 році стала першою жінкою, яка розмістила свій портрет у Капітолії штату. Коли в 1993 році нарешті був створений державний парк ущелини Таллула, це було зроблено на честь Хелен Лонгстріт, а стежки в парку були названі «Системою стежок Хелен Дорч Лонгстріт» у 1999 році.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Лі та Лонгстріт у відливі: Геттісбург у світлі офіційних записів, 1902 рік
  • Колекція Олени Дортч Лонгстріт, 1904–1941
  • Лонгстріт, Helen Dortch Papers, 1904–1963
  • Олена Дорч Лонгстріт, біля 1911–1913 років
  • На шляху Лі «Старий воєнний кінь», 1917 рік
  • Трагедія нового рабства, 1917 рік
  • Колекція фотографій Хелен Дорч Лонгстріт, [ca. 1920-1940].
  • Слід моторошників у Гейнсвіллі, штат Каліфорнія, Поштове відділення, 1922 р. (?)
  • Великий американець: генерал Джеймс Лонгстріт, 1953 рік
  • Лі та Лонгстріт у відливі, 1969

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Willard & Livermore state January 25, 1868 as date of birth.[5]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. Blade, Yonkers (12 грудня 1894). "Maids and Matrons" (вид. Public domain). Milwaukee, Wisconsin: Milwaukee Journal. Процитовано 30 серпня 2017. 
  3. а б "Gen. Longstreet's Bride" (вид. Public domain). Raleigh, North Carolina: News and Observer. 10 вересня 1897. Процитовано 30 серпня 2017. 
  4. Peterson, 1895, с. 1180.
  5. а б в Willard та Livermore, 1893, с. 255.
  6. Holmes, William F. (1985). "Ellen Dortch and the Farmers' Alliance". The Georgia Historical Quarterly 69 (2): 149–172. JSTOR 40581352. 
  7. "Once More in Office" (вид. Public domain). Atchison, Kansas: Chicago Tribune. Atchison Daily Globe. 16 листопада 1897. Процитовано 30 серпня 2017. 
  8. Wert, Jeffry D. (2005 paperback ed.) General James Longstreet: The Confederacy's Most Controversial Soldier, p. 425. Simon & Schuster.
  9. "About People" (вид. Public domain). Denver, Colorado: Evening Post. 13 жовтня 1894. Процитовано 30 серпня 2017. 
  10. Harrington, Hugh T. (2005). Civil War Milledgeville: Tales from the Confederate Capital of Georgia, p. 69. The History Press.
  11. Turkel, Stanley (2005). Heroes of the American Reconstruction, pp. 93-94. McFarland & Company, Inc.
  12. David, Donald Edward (2005). Where There Are Mountains: An Environmental History of the Southern Appalachians, pp. 185-86. The University of Georgia Press.
  13. Quoted in "Confederate General's Widow", p. 38, in Life, December 27, 1943.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]