Хеопс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Хеопс (Хуфу)
оригінал імені іерогліфами
Aa1 G43 I9 G43
,
W9 E10 Aa1
I9
G43
Khufu.JPG
Фараон Хуфу. Статуя у Каїрському музеї
Фараон
Початок правління: 2649 до н. е.
Кінець правління: 2599 до н. е.
Попередник: Снофру
Наступник: Джедефра
Дата народження: 27 століття до н. е.
Країна: Древнє царство
Династія: IV Династія
Батько: Снофру
Мати: Хетепхерес I


Хеопс (Хуфу)(дав.-гр. Χέωψ, Cheops) — один з найвідоміших правителів стародавнього Єгипту. На його честь названо найбільшу піраміду.

Біографія[ред.ред. код]

Другий фараон четвертої династії Стародавнього царства Єгипту (2649—2599 до н. е.). Повним ім'ям Хуфу було «Хнум-Хуфу», що означає «Мене захищає бог Хнум». Нині більш відомий як Хеопс (за Геродотом). Також згадувався як Хембес (у Діодора), Суфіс I (Σοῦφις, Suphis) (у Манефона), Саофіс (у Ератосфена). Син фараона Снофру і Хетепхерес I.

Піраміда Хеопса

За непевними свідченнями істориків античності за Хеопсом (Хуфу) закріпилася репутація жорстокого правителя, на противагу життєписам його батька Снофру та спадкоємців Хефрена (Хафра) і Мікеріна (Менкаура). Деякі історики припускають, що це сталося після того, як він розігнав організоване народне повстання, ініціаторами якого були люди, які просто хотіли захопити владу, їхньою метою було скинути Хеопса з престолу. Фараон заслужено покарав справжніх організаторів цього бунту, відіславши їх добувати каміння на Синайський півострів. Нащадки цих людей через декілька століть і «очорнили» Хеопса перед Геродотом, на основі праць якого і був сформований негативний образ фараона.

Діти Хеопса: Джедефра, Джедефхора, Каваба, Хафра (Хефрен), Банефра, Хуфухаеф (сини), Хетепхерес II, Мересанх II, Хамерернебті I (дочки).

Діяльність[ред.ред. код]

Хуфу, ймовірно, будівельник Великої піраміди в Гізі, царював за словами єгипетських жерців 50 років. Прижиттєві джерела, зображують Хеопса будівельником багатьох міст і поселень по березі річки, наприклад, Бухена (традиційно вважається, що Бухен був заснований під час Середнього царства, ймовірно, Сенусертом III). Якщо вірити наведеним джерелами, Хеопс відправив військову експедицію на Синайський півострів з метою нейтралізації місцевих кочових племен бедуїнів, що грабували торговців, і розробки покладів бірюзи. Того часу напис на камені на острові Елефантіна поблизу Асуана вказує на те, що фараон також виявляв цікавість до південних кордонів країни, де добувався Асуанської рожевий граніт.

Джерела[ред.ред. код]

(рос.)

  • История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 2. Передняя Азия. Египет / Под редакцией Г. М. Бонгард-Левина — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1988. — 623 с. — 25 000 экз.
  • Авдиев В. И. Военная история древнего Египта — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI—XV вв. до х. э. — 240 с.
  • Генеалогия 4 династии

Посилання[ред.ред. код]

Head of the Great Sphinx (icon).png Це незавершена стаття про Стародавній Єгипет.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.