Херсонський машинобудівний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Херсонський машинобудівний завод
Типпідприємство
Організаційно-правова форма господарюваннятовариство з обмеженою відповідальністю
Галузьсільськогосподарське машинобудування
Засновано1887[1]
Штаб-квартираХерсон, вул. Тираспільська, 1
Співробітники515 (2016)
Код ЄДРПОУ35788406
khersonmash.com.ua

Науково-виробниче підприємство «Херсонський машинобудівний завод» (раніше Херсонський комбайновий завод, Херсонський машинобудівний комбайновий завод) — підприємство сільсько-господарського машинобудування. Заснований 1887 року як чавуноливарні майстерні, з 1909 — завод. В 1923 році заводу присвоєно ім'я Г. І. Петровського.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія підприємства розпочинається в 1887 році, коли в Херсоні були створені чавуноливарні майстерні.[1]

У 1909 році чавуноливарний завод змінив спеціалізацію й був перетворений на завод з виробництва сількогосподарськ машин й сільськогосподарського інструменту.[1]

Революція

[ред. | ред. код]

На початку 1920-х років завод сільгоспмашин І. Гуревича був націоналізований і в 1923 році - отримав нову назву: Херсонський завод сільськогосподарського машинобудування імені Г. І. Петровського.[1][2]

Після початку індустріалізації СРСР завод було реконструйовано[1], до 1932 року завод був одним з найбільших промислових підприємств міста (чисельність працівників заводу становила близько 4 тисяч осіб).[2]

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

До початку Другої світової війни завод опанував виробництво нафторушіїв, рядних тракторних сівалок, тракторних борон, бавовнозбиральних машин[ru], в 1934 - 1941 рр. виготовляв локомобілі і вітряні двигуни.[1]

В період німецької окупації (19 черпня 1941 — 13 березня 1943) завод простоював і навесні 1943 року був зруйнований відступаючими військами. В 1945 році відновлений завод поставив першу продукцію - локомобілі, які стали основною продукцією підприємства в післявоєнні роки[1] (в зв'язку з цим завод отримав нове найменування: локомобільний завод імені Г. І. Петровського).[3]

Виробництво локомобілів продовжувалося до 1956 року, від 1956 року завод почав виготовляти кукурудзозбиральні комбайни "Херсонець[ru]"[1] (після чого отримав нову назву: Херсонський комбайновий завод імені Г. І. Петровського)[4].

Від 1965 року завод почав виробництво техніки для меліорації й зрошувального землеробства.[1]

6 січня 1971 року завод було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.[1]

Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР № 74 від 25 січня 1974 року в 1974 - 1977 рр. розпочалася реконструкція заводу з розширенням виробничих потужностей.[5]

За результатами діяльності в 1977 році, за досягнення в підвищенні технічного рівня й якості продукції завод було нагороджено дпломом ВЦСПС і Держстандарту СРСР.[6] В 1978 - 1983 роках роботи з розширення виробничих потужностей були продовжені з метою створення потужностей з виробництва шестирядних самохідних кукурудзозбиральних комбайнів.[5]

У 1981 році завод став головним підприємством виробничого об'єднання[ru] "Херсонський комбайновий завод імені Г. І. Петровського".[1]

Станом на початок 1985 року, завод входив до переліку провідних підприємств міста.[7]

У радянські часи на балансі заводу перебували об'єкти соціальної інфраструктури: стадіон "Петровець", пансіонат, їдальня, декілька гуртожитків.

Після відновлення незалежності

[ред. | ред. код]

Продукція

[ред. | ред. код]

Сучасна продукція: самохідні зернозбиральні комбайни «Славутич», з 2012 року — самохідні зернозбиральні комбайни «Скіф»: «Скіф-230», «Скіф-230А», «Скіф-250», «Скіф-250р»; жниварки для збирання зернових культур, жниварки для збирання кукурудзи та соняшнику, пристосування для збирання ріпаку та гірчиці, візки для транспортування жаток, платформи-підбирачі.

На 2013 рік на полях України працюють більше 1000 комбайнів «Славутич», 3000 жниварок для збирання кукурудзи та більше 5000 жниварок для збирання соняшника.

Продукція експортується в Болгарію, Росію, Польщу, Сербію, Угорщину, Чорногорію.

На початку травня 2018 року після кількарічної перерви відновлено виробництво комбайнів.[8]

В 2018 році завод спільно з фінською компанією виготовив вісім комбайнів Skif-280 Superior з потужністю двигуна 280 к.с.[9][10] На виставці Агро-2019 планується представити зернозбиральний комбайн Skif-310, який створено в результаті співпраці з фінською компанією Sampo-Rosenlew. Комбайн цієї моделі пройшов випробування у 2017-2018 роках і вже поставлений на серійне виробництво.[10]

Наприкінці 2018 року стало відомо, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Херсонський машинобудівний завод» та китайська компанія YTO Group Corporation (YTO) планують створити підприємство з виробництва тракторів. З 2017 року Херсонський машинобудівний завод є офіційним дилером китайської компанії YTO Group Corporation.[11][12]

Військова техніка

[ред. | ред. код]

У вересні 2016 року заступник директора Херсонського машинобудівного заводу по новій техніці Сергій Халімулін повідомив про плани освоїти на заводі виробництво корпусів бронетранспортерів для вітчизняної оборонної промисловості. На той час виробництво корпусів бронетранспортерів було налагоджене на Київському бронетанковому заводі, що дозволило створити повністю замкнутий цикл виробництва БТР-3. Випуск БТР-4 освоєний ще й в Житомирі, на додаток до потужностей харківського заводу[13]. Виготовити перший корпус заплановано вже на кінець 2016 року. Раніше на заводі на замовлення ДК «Укроборонпром» було налагоджене серійне виробництво плит для мінометів[14].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м Херсонский комбайновый завод имени Г. И. Петровского // Украинская Советская Энциклопедия. том 12. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1985. стр.58
  2. а б Херсон // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. О. Ю. Шмидт. 1-е изд. Т.59. М., ОГИЗ, «Советская Энциклопедия», 1935. с.504-506
  3. Херсон // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 46. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1957. стр.121-122
  4. Херсон // Советская историческая энциклопедия / редколл., гл. ред. Е. М. Жуков. том 15. М., государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1974. с.571-573
  5. а б Постановление ЦК КПСС и Совета министров СССР № 520 от 19 июня 1978 г. "О мерах по дальнейшему развитию комплексной механизации сельскохозяйственного производства и оснащению сельского хозяйства высокопроизводительной техникой"
  6. Постановление Президиума ВЦСПС и Госстандарта СССР от 14 апреля 1978 года "О награждении дипломами ВЦСПС и Госстандарта СССР коллективов предприятий и организаций, добившихся наилучших результатов по выпуску продукции с государственным Знаком качества в 1977 году"
  7. Херсон // Украинская Советская Энциклопедия. том 12. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1985. стр.53-54
  8. Херсонський завод відновив виробництво комбайнів
  9. Херсонський завод запустив виробництво комбайнів. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 4 квітня 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
  10. а б Анна Волошина (4 квітня 2019). ХМЗ представить новий україно-фінський комбайн «Скіф 310». Myrotvorets News. Процитовано 26 квітня 2019.
  11. У Херсоні планують створити підприємство з виробництва тракторів. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 25 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
  12. Чи налагодять випуск тракторів YTO в Україні. http://specmachinery.com.ua/. SpecMachinery. 7 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
  13. У Херсоні почнуть випускати корпуси для українських бронетранспортерів. Військова панорама. 5 вересня 2016. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  14. У Херсоні почнуть випускати корпуси для українських БТР. Військовий навігатор. 3 вересня 2016.

Література та джерела

[ред. | ред. код]
  • Херсон за 50 років Радянської влади [1917 - 1967]. Одеса, 1966.
  • Б. А. Миронов, Е. Б. Мокрецов, А. Ф. Хортенко. Кузница степных кораблей: очерк. Симферополь, "Таврия", 1977. - 127 стр., илл.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]