Херсонський передмостовий плацдарм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Херсонський передмостовий плацдарм (2.11 – 21.12.1943)
Дата: 2.11.1943-21.12.1943
Місце: поблизу Херсону
Результат: поразка Вермахту, перемога Червоної Армії
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх 4-та гірсько-піхотна дивізія 13-та танкова дивізія
Командувачі
Родіон Малиновський, Лев Пузанов, Василь Маргелов Третій Рейх Третій Рейх
Втрати
СРСР СРСР
не менше 2000 вбитих
Третій Рейх Третій Рейх
тисячі вбитих та поранених

Херсонський передмостовий плацдарм (Cherson-Brückenkopf) — тимчасова оборонна позиція частин Вермахту на лівому березі Дніпра навпроти Херсона під час битви за Дніпро. Плацдарм виник 2 листопада 1943 року після втрати німецькими військами міста Олешки і їхнього відходу до хутора Саги, де вони зайняли оборону з опорою на берег Дніпра та споруджений раніше залізничний міст через річку. Червоноармійцям не вдалося одразу розгромити ці сили, натомість німецьке командування стало розглядати утримання плацдарму як важливу частину операцій з оборони Херсона (оскільки його існування унеможливлювало перехід червоноармійцями Дніпра й подальший штурм міста). Бої на плацдармі тривали до 21 грудня 1943 року, коли він був остаточно ліквідований. Ліквідація плацдарму стала частиною серії поразок Вермахту на Лінії Пантера-Вотан і зробила неминучим подальше форсування Нижнього Дніпра силами Червоної Армії та їхній наступ в напрямку Херсон-Миколаїв (він розпочався після кількамісячної стабілізації фронту по Дніпру).

Передумови[ред. | ред. код]

Після прориву військами 4-го Українського фронту генерала Толбухіна оборони німців на річці Молочній і взяття 23 жовтня 1943 року Мелітополя, розпочалася Мелітопольсько-Каховська наступальна операція Червоної Армії. На першому етапі йшли бої за територію між Дніпром і Каркінітською затокою Чорного моря. Внаслідок наступу радянських військ, німецькі сили до середини листопада 1943 року остаточно втратили лівобережжя Херсонщини разом з ключовими містами Олешки (4 листопада) та Гола Пристань[1]. Під загрозу було поставлено й Херсон, розташований на правому березі пониззя Дніпра. Прагнучи забезпечити ефективну оборону Херсона (в межах так званої Лінії Пантера-Вотан) німецьке командування намагалося утримати невеликий плацдарм на лівому березі, що дозволяв блокувати прорив радянських сил на правий берег Дніпра та створював постійну загрозу німецької контратаки на Олешки.


Політика пам'яті[ред. | ред. код]

При ліквідації Херсонського плацдарму загинули 3,5 тисячі червоноармійців зі складу 13-го стрілецького і 2-го механізованого корпусів. Поховані вони в двох братських могилах в центрі Олешків, де радянською владою було створено меморіальний комплекс.

4 листопада 2014 року в Цюрупинську (Олешках) відбувся мітинг, присвячений 70-річчю визволення України та 71-й річниці з дня визволення міста "від німецько-фашистських загарбників". Участь в заході взяли представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. В межах заходу відбулося урочисте перепоховання 13 радянських солдатів, які загинули в боях за Херсонський передмостовий плацдарм. Їхні рештки напередодні віднайшли учасники військово-історичного клубу "Каховка"[2].

В 2016 році на місці боїв за плацдарм пошуковими експедиціями знайдено рештки 16 бійців і перепоховані за християнським звичаєм[3]. В наступні роки подібні пошукові експедиції тривали під егідою пошукової групи "Херсон"[4]. До діяльності цієї пошукової групи активно долучилися ветерани війни на Донбасі та капелани УГКЦ[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.shukach.com/ru/node/54153
  2. http://www.t.ks.ua/perezahoroneny-ostanki-soldat-pogibshih-v-1944-godu-v-boyah-za-hersonskiy-predmostnyy-placdarm
  3. https://pivdenukraine.com.ua/2017/03/31/do-xersonskogo-muzeyu-potrapili-unikalni-artefakti/
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 28 листопада 2020. 
  5. http://favoritekherson.co/2018/02/26/na-hersonskom-placdarme-poiskoviki-obnaruzhili-sledy-chernyh-kopateley/

Джерела[ред. | ред. код]