Херука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Херука (санскр. हेरुक, heruka) — в тантричному буддизмі Ваджраяни назва категорії гнівних форм божеств, просвітлені істоти, які приймають гнівний вигляд на благо живих істот.

Виникають в процесі медитації в гнівній (захисній) формі, втілюють собою силу майстерних засобів (санскр. упая-каушалья). Херуками, наприклад, є тантричні божества Чакрасамвара (тиб. Демчог) і Вішуддха Херука (тиб. Яндаг Херука). Ці божества з'являються в процесі медитації, виникають з порожнечі і трансформують «отрути розуму» в мудрість.

У Східній Азії їх називають Королями мудрості.

Херука називають Будду Акшобх'я, у ануттарайогатантрі.[1]

Етимологія[ред. | ред. код]

«Хе», позначає дію за допомогою якогось предмета, радісну дію, а другий склад «ру», — це скорочена форма санскритського слова «кров». A «ка» — це коротка форма санскритського терміна, яким позначається чаша з черепа. Таким чином, саме слово «Херука» означає «Істота, що радісно грається або діє, тримаючи в руках чашу з черепа, повну крові».

Тибетці також називають Трак тунг (Khrag `thung тиб.), «той, що п'є кров»[2]

Іконографіка[ред. | ред. код]

Образи Херук візуалізують відповідно до тієї чи іншої тантричної практики. Кожного з них зображають у вигляді істоти з міцною статурою і з намистом з людських черепів. У них по шість і більше рук, по три ока, що виражають лють. Херука зображується оточеним ореолом полум'я і зневажає ворогів Дгарми. Херуки можуть складати мандалу і часто супроводжуються подружжям. Тибетське уявлення про Херук, званих метафорично «ті, що п'ють кров его», передбачає позбавлення від прихильності до «я», сумнівів і зумовленого подвійного сприйняття.

Форми[ред. | ред. код]

Відома група П'яти Херук: Падма-Херука, Ваджра-Херука, Будда-Херука, Ратна-Херука і Карма-Херука, — є проявами П'яти Будд. П'ять Херук згадуються в тексті терма Гуру Падмасамбхави, «Бардо Тхедол», де вони постають в союзі зі своїми дружинами-персоніфікаціями п'яти видів мудрості: Падма-Кродхішварі («Лотосова Володарка гніву»), Ваджра-Кродхішварі («Ваджрна Володарка гніву»), Будда-Кродхішварі («Просвітлена Володарка гніву»), Ратна-Кродхішварі («Дорогоцінна Володарка гніву») і Карма-Кродхішварі («Дієва Володарка гніву»), отримали імена у відповідності з тим будда-сімейством, до якого належать.

Серед відомих херуків з родів тантричного буддизму, виділяють п’ять:

Також, Калачакра (діяльність, активність)[4], хоч і не вказано в джерелі, як ще один херукі, є елементом цілісної картини представлення філософії та практики.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.)Индо-тибетский буддизм. Энциклопедический словарь/Валерий Андросов.- М.:Ориенталия, 2011.- 448 с. (Самадхи). ISBN 978-5-91994-007-4 Ел.джерело (С.322)
  2. (рос.)Что такое практика Чакрасамвары? (studybuddhism.com)
  3. Hevajra.
  4. Жемчужные чётки, путь очищения. Кхенчен Кончок Гьялцен Ринпоче. Под редакцией Кхенмо Тринлей Чодрон. Киев, 2009 (C.38)

Література[ред. | ред. код]

  • (рос.)Індо-тибетський буддизм. Енциклопедичний словник/ Андросов В. П..- М.:Орієнталія, 2011 .- 448 с. ISBN 978-5-91994-007-4 С.370
  • Антологія мудрості. Тибетська книга мертвих.-Переклад Дудченко Леся.- Арій, 2015.- 192(160) с. ISBN 978-9-66498-413-0 (С.?)